Уже в 1990 році відбулося зниження практично всіх макроекономічних показників держави. Особливо сильний спад відбувся в перші роки незалежності (до 1993 р.). Дані по макроекономічним показникам за цей період наведено в таблиці 2.1. [5,6].

Таблиця 2.1.

Динаміка макроекономічних показників за перші роки незалежності.

Показник |

1990 до 1989 |

1991 до 1990 |

1992 до 1991 |

1993 до 1992 |

1993 до 1990

Валовий суспільний продукт |

97,4 |

92,5 |

89,8 |

90,6 |

75,2

Національний доход |

96,4 |

86,6 |

82,2 |

85,1 |

60,6

Обсяг промислової продукції |

99,9 |

95,2 |

93,6 |

92,4 |

82,2

Виробництво товарів народного споживання |

105,3 |

94,9 |

89,5 |

83,5 |

70,9

В тому числі

Продовольчих |

86,5 |

84,4 |

89,5 |

65,4

Непродовольчих |

103 |

95,3 |

73,8 |

72,5

Обсяг продукції сільського господарства |

96,3 |

86,3 |

91,4 |

98,5 |

78,2

Причому майже всі вишенаведені показники знижувалися наростаючими темпами до 1995 року. Відбувся суттєвий спад виробництва як в промисловості, так і в сільському господарстві.

Криза охопила і сільське господарство України. У 1990 —1993 рр. обсяг сільськогосподарської продукції скоротився на 1/4. Зменшилося стадо великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, зменшилася кількість птиці. Спад поголів'я не зупинився і в 1994 р. Це призвело до того, що в 1993 р. у колгоспах реалізація великої рогатої худоби на забій ско-ротилася проти 1990 р. на 43 %, свиней і птиці — на 57, овець і кіз — на 49 %.

Кризовий стан у сільському господарстві зумовили такі причини, як безгосподарність, інфляція, відсутність комбі-кормів тощо. Від цього насамперед страждає населення.

Так, у 1990— 1993 рр. обсяг виробництва багатьох сільськогосподарських продуктів відкинуто на 15—20 років назад. На 1 січня 1994 р. поголів'я великої рогатої худоби у державних і кол-госпних господарствах становило 17 717 тис. Порівняно з 1991 р. воно скоротилося на 3368,1 тис., або на 16 %. У 1991—1993 рр. загальна зібрана площа посівів сільсько-господарських культур становила 14 203,7 тис. га, що на 1282,2 тис. га (або на 8,3 %) менше, ніж за останні п'ять років. Скоротилися на 7,6 % посіви цукрових буряків, 23 % льону, 4,7 % овочів, 33,3 % кукурудзи.

Хоча законом передбачено створення ферм, однак впро-вадити його в життя дуже складно. В середньому на один колгосп в Україні припадає 2300 га землі, 700 колгоспників, в тому числі 350 пенсіонерів. Коли справа доходить до виді-лення землі фермеру, то його частка становить 3—4 га. 95 га йому треба додати за рахунок членів колгоспного господар-ства. Звідси й обурення колгоспників, ворожість до фер-мерства. Вони просто борються за джерело своїх прибутків.

Крім того, для створення 100-гектарної ферми потрібні десятки мільярдів карбованців. Таких коштів немає ні в держави, ні в господарів.

Важлива роль в економіці кожної країни належить банківській системі. Національний банк України (НБУ) створено у вересні 1991 р. Він є центральним банком дер-жави, її емісійним центром, проводить єдину політику в сфері грошового обігу, кредиту, створення і зміцнення на-ціональної грошової системи, організує міжбанківські роз-рахунки, визначає курс національної грошової одиниці відносно валюти інших держав. Національний банк ство-рює державну скарбницю, зберігає фонди грошових знаків, золото-валютні резерви, дорогоцінні метали. Статус НБУ затверджено Законом України "Про банки і банківську діяльність". Цим зроблено перший крок на шляху до його незалежності.

Криза в економіці ускладнюється ще й тим, що в Украї-ні маємо дефіцит валюти. Пояснюється це тим, що держава дуже мало продає товарів, і ця тенденція посилюється, що ставить під загрозу забезпечення виробництва новим су-часним технологічним обладнанням.

У 1993 р. Україна торгувала з 180 країнами світу, але регулярні торгові зв'язки встановлено лише з деякими з них. Продавалося товарів більше, ніж купувалося (експорту-валось товарів на суму 5588, імпортувалось — на 4045 млрд дол. США). Понад 20 % торгових операцій становив бартер. Вивозили ж з України за кордон переважно сировину та вироби первинної обробки.

Ситуація дещо нормалізувалася в період 1995 – 1999, коли темпи спадання основних макроекономічних показників дещо знизилися, але все одно показники економічного розвитку продовжували спадати [6].

Великим недоліком у проведенні реформ в Україні було повільне акціонування державних підприємств, тобто пе-рехід їх до ринкових відносин, а без приватизації держав-ної власності неможливо в країні створити цивілізовану ринкову економіку.

Загальновідомий принцип, що земля має належати тому. хто її обробляє. Маючи землю, її власник сам визначить, як на ній організувати виробництво.

Однією з найпекучіших проблем соціально-економічного розвитку України є ніким не контрольоване зростання цін і гіперінфляція. Зупинити ці процеси — одне з найголов-ніших завдань, яке стоїть перед керівництвом держави.

Важливою метою структурної стратегії є зниження рівня енергетичної та іншої ресурсної залежності України від зовнішніх факторів і зміцнення економічної безпеки дер-жави. Лише за таких умов Україна зможе вивести еконо-міку на світовий ринок, забезпечити значне зростання ва-лютних надходжень, вкрай потрібних для збалансування бюджету.

Проте коли розглядати окремо зміну інтенсивних та екстенсивних факторів у 1990-1995 і 1995-1999 рр., то, як свідчать розрахунки [2,6], в першому періоді у розвитку