промислового комплексу переважали екстенсивні фактори, а у другому - інтенсивні, відбулося підвищення продуктивності праці на 25%, фондовіддача знизилася лише на 2%, тим часом як у 1990-1995 рр. фондовіддача знизилася на 54%, а продуктивність праці зросла на 32% внаслідок скорочення промислово-виробничого персоналу, при зменшенні обсягу товарної продукції на 2,4%. В результаті таких змін рівень продуктивності праці в 1999 р. (14,62 грн./чол.) становив 92,47% від рівня 1990 р. (15,81 грн./чол.), а рівень фондовіддачі -лише 45%, що свідчить про надлишкові виробничі фонди в промисловому комплексі України та необхідність привести їх у відповідність з обсягами товарної продукції.
2. Перші стабілізаційні ознаки
Аналіз стану української економіки свідчить про появу перших стабілізаційних ознак у 1994-1995 роках. У першому пів-річчі 1995 р. зафіксовано падіння рівня інфляції. Щомі-сячний її індекс становив: у січні — 121,2 %, в лютому — 118,1, в березні — 111,4, в квітні — 105,8, у травні — 104,5 (а ще раніше — у листопаді 1994 р. — 174 %). Рівень інфля-ції в Україні став майже вдвічі нижчий, ніж в Росії.
Особливо різко уповільнились інфляційні процеси у 1997 р. Зокрема, споживчі ціни зросли лише на 10,1% про-ти 39,7 % у 1996 р. та 181,7 % у 1995 р. Їх середньомісяч-ний приріст у 1997 р. був майже у 4 рази нижчий відповід-ного показника попереднього року. Протягом більшості мі-сяців рівень інфляції не перевищував 1 %, а у серпні 1997 р. вперше за весь період розрахунку цього показника (з 1991 р.) він був нульовим.
Принципове значення має тенденція зростання фізично-го обсягу роздрібного товарообороту, яка вперше за останній час проявилася у 1997 р. Товарооборот офіційно зареєстро-ваних підприємств усіх форм власності проти попередньо-го року в порівнянних цінах збільшився майже на 6 %. Загальний обсяг продажу споживчих товарів населенню за усіма каналами реалізації, включаючи організовані та не-формальні ринки, в 1997 р. також збільшився на 4,2 %.
Важливий напрям сучасної економічної політики Украї-ни пов'язаний із переглядом податкової системи з метою зменшити тягар податків на економічну діяльність і забез-печити рівність юридичних і фізичних осіб усіх форм влас-ності. З початку 1995 р. здійснено перехід до оподаткуван-ня прибутків підприємств та організацій за ставкою 30 %.
У цей період здійснюються рішучі кроки в напрямку роздержавлен-ня та приватизації власності. Процес приватизації в Україні почався у 1992 р. Наприкінці 1996 р. змінили організацій-но-правову форму біля 46 тис. об'єктів державної власності. 18 % із них становлять об'єкти великої приватизації, неза-вершеного будівництва і частка державної власності в спільних підприємствах. Вже в середині 1995 р. на недер-жавних підприємствах України вироблялося понад 40 % промислової продукції. Як свідчить аналіз, ефективність роботи приватизованих підприємств залишається низькою. Вона істотно не відрізняється від підприємств державного сектора економіки. В процесі приватизації допущено чи-мало грубих порушень чинного законодавства, зловживань службовим становищем.
Приблизно 95 % громадян України вже отримали свої приватизаційні документи. Чимало таких, хто вже взяв участь у приватизації за майнові сертифікати, подавши за-явки на придбання акцій підприємств, що приватизуються через сертифікатні аукціони. Лише у другому з них взяли участь близько 1 млн. власників приватизаційних цінних паперів. Все це стало можливим завдяки створенню в Украї-ні унікальної системи центрів сертифікатних аукціонів. Вона об'єднує 26 аукціонних центрів і понад 150 пунктів прийому заяв, з яких інформація надходить до Українського центру сертифікатних аукціонів.
У бе-резні 1992 р. Верховна Рада України прийняла постанову "Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі". Проте цей документ втілювався в життя непослі-довно. Протягом 1992 р. паювання або акціонування про-вели близько 4 тис. колгоспів. На початку 1995 р. змінив-ся статус 8,8 тис. колгоспів (94 % загальної кількості). З них паювання майна здійснили 8,3 тис. господарств. На їх базі виникло 6,5 тис. колективних господарств з правом власності їх членів на частку майна (паю), а також 1,2 се-лянських спілок і кооперативів, 175 акціонерних товариств.
Однак паювання або акціонування колгоспів та радгос-пів майже не зачіпало основного: виробничих відносин між державою та сільськогосподарськими підприємствами, а також виробничих відносин всередині останніх. З паю-вання та акціонування виключалася земля — основний засіб виробництва. Більше як 4 млн громадян отримали земельні ділянки у приватну власність. У 1996р. вони становили 48 % усіх земельних ділянок. Сьогодні в Україні налічується близько 35 тис. фермерських господарств, про-те їх роль у сільськогосподарському виробництві ще неве-лика. Одним із основних заходів аграрної реформи є зміна існуючого механізму закупок сільськогосподарської про-дукції через державно-контрактну та біржову системи.
Вагомим кроком у напрямку аграрних перетворень став Указ президента України "Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності", підписаний 12 липня 1995 р. Він має неабияке значення для реалізації всього комплексу завдань ринкових перетворень.
Важливою подією стала грошова реформа. Протягом 2—16 вересня 1996 р. введено в дію повноцінну національ-ну грошову одиницю України — гривню.
Одним із проявів фінансової стабілізації в Україні є те, що практично незмінним впродовж тривалого часу зали-шався валютний курс гривні. Це створило умови для швид-кого зниження облікової ставки Національного банку Укра-їни. Від рівня 300 % у жовтні 1994 р. облікова ставка зни-зилась до 21 % у 1997 р.
Однак економічна ситуація в