створення наукової інфраструктури в регіонах;

у рамках більшості урядових відомств існують різноманітні програми, спрямовані на підвищення інноваційної активності бізнесу;

державні замовлення, переважно у формі контрактів, на проведення НДР забезпечують початковий попит на багато нововведень, що потім знаходять широке застосування в економіці країни;

створення науково-технічних зон зі спеціальним режимом інноваційно-інвестиційної діяльності.

До непрямих відносяться:

податкові пільги на інвестиції, що здійснюються в інноваційну сферу;

розвиток науки та системи вищої освіти;

законодавчі норми, які стимулюють науково-дослідну активність.

Якщо подивитися на стан фінансування науково-дослідних та науково-технічних робіт, то картина аналогічна тій, що спостерігається в розвинутих країнах, але загальні обсяги фінансування являються дуже низькими (див. Додаток). Через це інноваційна діяльність вітчизняних підприємств не показує суттєвої позитивної динаміки (табл. 2.2)

Таблиця 2.2

Інноваційна діяльність промислових підприємств Україна у цифрах у 2001 році. – К.: Техніка. – 2002. – С.179.  |

1991 | 1995 | 1999 | 2000 | 2001

Впроваджено основні засоби комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів | 2817 | 347 | 268 | 261 | 241

прогресивні технологічні процеси | 7303 | 2936 | 1203 | 1403 | 1421

з них маловідходні, ресурсозберігаючі і безвідходні | 1825 | 1044 | 423 | 430 | 469

Освоєно виробництво нових видів продукції, найменувань | 13790 | 11472 | 12645 | 15323 | 19484

Дані, наведені в таблиці 2.2, вказують на екстенсивний характер інвестиційних проектів, що реалізуються в різних галузях економіки України, коли на фоні росту інвестиційної активності відбувається фактичне зниження інноваційної діяльності підприємств. Так, невпинно знижується кількість проектів, пов’язаних з механізацією та автоматизацією виробничих процесів знизилася майже на 8%. Частка проектів, пов’язаних з маловідходними, ресурсозберігаючими та безвідходними технологіями в 2000 році становила 30% від загальної кількості проектів, пов’язаних з впровадженням прогресивних технологічних процесів, в 2001 – 33%. Це означає, що більшість прогресивних технологій, які впроваджуються на українських підприємствах такими по суті не являються, так як продовжують екстенсивний шлях розвитку економіки, зумовлюючи велику ресурсо та матеріаломісткість продукції, яка випускається внаслідок реалізації інвестиційних проектів.

Про гостру нестачу фінансування інноваційних проектів свідчить і зниження частки підприємств, які здійснюють інноваційну діяльність (Рис. 2.4).

Рис. 2.1. Динаміка частки підприємств, які займаються реалізацією інноваційних проектів Побудовано за даними: Україна у цифрах у 2001 році. –К.: Техніка. – 2002. – С.178.

Те, що більшість інвестиційних проектів не пов’язано з інноваційною діяльністю, означає, що деяке пожвавлення інвестиційної діяльності не можна приймати за фактор стабільного економічного росту країни в силу саме переважання екстенсивної спрямованості проектів, які реалізуються.

Однією з проблем фінансування інноваційної діяльності, є те, що інновації в основному здійснюються на малих підприємствах – суб’єктах, які традиційно є непривабливими для банківського кредитування. Основна проблема фінансування інноваційних проектів у рамках малих підприємств полягає в тому, що останні, як правило, не мають до-статнього власного капіталу або залогового майна для здійснення базових інновацій. Тому в світовій практиці найбільш поширеним механізмом фінансування інноваційної діяльності є венчурне фінансування.

Світовий досвід свідчить, що в цілому дрібні інноваційні фірми створюють в 4 рази більше ново-введень у розрахунку на одного зайнятого, ніж ве-ликі підприємства, а витрати на одного зайнятого — вдвічі менші Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.22.; . Дослідження, проведені в США показали, що ще в 70-80 х роках кожне четверте велике нововведення було розроблено і впроваджено у фірмах з чисельністю працюючих до 100 чоловік. Протиріччя між виключним значенням малих інноваційних фірм для прискорення науково-технологічного прогресу та неадекватністю тра-диційних джерел фінансових ресурсів їх потре-бам найбільш ефективно вирішується саме через інститути венчурного фінансування Там же..

Батьками” більш як 60% нововведень є венчурні фірми. Поручник А.М., Антонюк Л.Л. Венчурний капітал: зарубіжний досвід та проблеми становлення в Україні. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 40.

Існує думка, що за саме рахунок формування венчурних фондів, які акумулюють кошти банків, великих фірм, страхових компаній, центральних та місце-вих бюджетів, пенсійних фондів, приватних інве-сторів та неурядових організацій, може відбутися створення в Україні спеціалізо-ваного сегменту високотехнологічного ринку Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.22.

За початок розвитку венчурного бізнесу вважають 1992 р. Коли було підписано угоду про створення фонду “Україна” Земляникин А.Е. Проблемы развития инновационной деятельности в регионе // Економіка промисловості. – 2001. №4 (14). – С88..

З того часу венчурний капітал так і не зайняв скільки-небудь помітної ролі у фінансуванні інноваційної діяльності.

Загальним недоліком наявних на Україні венчурних фондів можна вважати незначний капітал, яким вони оперують (в межах від 150 до 20 $ млн. Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.22.

У 2002 році з існуючих у державі при-близно 7 фондів реально, за оцінками реально здійснювало діяльність не більш, як чо-тири Там же..

На той час було задіяно близько 200 $ млн. венчурного капіталу. Радзієвська Л.Ф. Венчурний капітал в Україні: фактори стабільного розвитку // Науково-технічна інформація. – 2002. - №2. – С.23.

По оцінках Мінекономіки та Євроінтеграції, приведеним у доповіді "Перспективи інноваційного розвитку України ", ринок венчурного капіталу в Україні складає сьогодні приблизно $400 мільйонів (потенційний його обсяг за даними деяких компаній досягає $800 мільярдів). Княжанский В. Продается «украинская идея».Без венчурного капитала инноваций