Незважаючи на те, що загальний обсяг зареєстрованих випусків акцій у 2002 році до показника минулого року зменшився на 9 млрд.грн., спостерігається позитивна тенденція збільшення питомої ваги сумарної вартості акцій, випущених з метою реального залучення коштів, з 41у 2001 році до 55у 2002 році.

Не менш важливим джерелом залучення фінансових ресурсів є випуск облігацій підприємств. Протягом 2002 року Комісією зареєстровано 108 випусків облігацій підприємств на суму 4,3 млрд. грн., що перевищує загальні обсяги випуску облігацій підприємств за усі попередні роки більше ніж у 4 рази (за 1996-2001 обсяг випуску облігацій становив 1,03 млрд. грн.).

За станом на 01.01.03 Комісією було зареєстровано 5 випусків опціонів на суму 98,53 млн. грн. Протягом 2002 року було зареєстровано 2 випуски опціонів на суму 17,7 млн. грн.

За станом на 01.01.03 на ринку цінних паперів здійснювали діяльність:

860 торговців цінними паперами;

106 зберігачів цінних паперів;

365 реєстраторів власників іменних цінних паперів;

129 інститутів спільного інвестування;

7 бірж та 2 торговельно-інформаційні системи;

11 саморегулівних організацій ринку цінних паперів.

Найбільш розвинутим інститутом інфраструктури фондового ринку на сьогоднішній день є інститут реєстраторів. Ця складова фондового ринку розвивалася в процесі приватизації з метою ведення обліку переходу прав власності на цінні папери, що випущені в документарній формі, при обслуговуванні емітентів цінних паперів. Цей інститут відіграв свою позитивну роль на певному етапі формування фондового ринку і продовжує забезпечувати функціонування облікової системи (на 01.01.03 кількість власників іменних цінних паперів у реєстрах склала 16,658 млн., з них 16,566 – фізичних осіб). Цей етап характеризується переважно первинним накопиченням та концентрацією капіталу, що виражається в первинному розміщенні та перерозподілі переважно значних пакетів акцій, які дозволяють здебільшого контролювати активи акціонерних товариств.

В той же час особливістю вітчизняного ринку цінних паперів є те, що організований ринок займає лише невеликий сегмент від всього фондового ринку України Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. К.: Знання, 1998.- 246с.; Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – 472 с. (Рис.1.3).

Рис. 1.3. Обсяги торгів на організованому та неорганізованому ринках у 1997-2002 роках (млрд.грн.)

У 2002 році обсяг укладених угод на організованому ринку (біржі та торговельно-інформаційні системи) зменшився порівняно з минулим роком у 1,4 рази, а на неорганізованому - зріс майже у 1,7 рази.

Питома вага обсягу торгів на неорганізованому ринку цінних паперів у загальному обсязі торгів становить 94

Головною причиною зниження кількості та обсягів укладених угод на організованому ринку у 2001 році порівняно з 2002 роком було зниження кількості та обсягів укладених угод з облігаціями внутрішньої державної позики, тому що державні облігації складають більше 72 % від загального обсягу укладених угод на організованому ринку.

Отже можна констатувати, що організований фондовий ринок складається з досить обмеженої кількості бірж і є досить децентралізований.

Окрім обмеженої кількості бірж, потрібно виділити наступні протиріччя, що існують на вітчизняному фондовому ринку України Найман Е. Етапи розвитку і причини падіння українського фондового ринку Бізнес. – 2001. - №46. - С. 22-23..

По-перше, у нашій країні існує двоїсте відношення до цінних паперів. Практика свідчить, що в Україні ЦП випускаються у безготівковій формі, в той час як в більшості країн з розвинутими ринковими відносинами цінні папери випускаються у готівковій формі, а у обігу знаходяться як у готівці, так і в безготівковій формі. У нас замість цінних паперів інвестори отримують сертифікати акцій, які не є цінними паперами (згідно Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”), а тому не можуть знаходитися у обігу на ринку. У цій ситуації не може йти мови про гнучкість РЦП, про його можливість швидкої адаптації до економічних реалій. Тобто є об'єкт ринку цінні папери, але нема умов їх переміщення у рамках національної економіки без перешкод Кузнєцова Н.С., Назарчук І.Р. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування. К.: Знання, 1998.- 246 с.

.

Другим протиріччям є незбалансований розвиток біржового та позабіржового ринку. Позабіржовий ринок розвивається значно швидше за біржовий, і це при умові, що розвиток біржової діяльності є пріоритетним.

Третє протиріччя це відсутність економічної мотивації залучення інвесторів на фондовий ринок. У нинішній час для інвестора відвели пасивну роль спостерігача за своїми вкладеними грошами, що суперечить не тільки природі фінансового ринку, а і ринковій системі загалом. Крім цього, ця ситуація поглиблюється психологічним відношенням фізичних осіб до цінних паперів (хоча б згадати вкладників Ощадного банку СРСР та різного роду фінансові піраміди).

Четверте протиріччя відсутність умов для розвитку вторинного ринку цінних паперів, переливу і концентрації капіталу, а в результаті чого нема умов розвитку ринку капіталів.

Ще одним протиріччям є переважання іменних цінних паперів, що приводить до закритості РЦП. При цьому закритість носить двосторонній характер: з одного боку ринок закритий для нових інвесторів своєї країни, а з іншого для іноземних інвесторів Крищенко К.Є. Роздержавлення власності в умовах України // Фінанси України. – 2003. - №3. – С.12..

Тому формування в Україні централізованого фондового ринку дозволить досягнути значного економічного ефекту і одночасно зашкодити розвитку негативних процесів в економічній, соціальній та політичних сферах. Саме централізований фондовий ринок є універсальним механізмом, за допомогою якого регулюються не тільки не тільки економічні, а й соціальні та політичні відношення.

Перспективи розвитку фондового ринку України

Вітчизняний фондовий ринок вже пройшов кілька складних етапів свого