Сьогодні на ринку переважно обертаються облігації державних позик та акції акціонерних товариств, особливо відкритих, випущені в основному в процесі приватизації.

Облігації внутрішньої державної позики зараз вже не відіграють ролі, властивої їм у 1997-1998 роках, коли обсяги емiсiй складали понад 8 млрд. грн. Випущені облігації виявились зручними для здійснення фінансових інвестицій комерційними банками, які, не докладаючи зусиль, отримували значні доходи.

З кінця 90-х років завдяки відповідним заходам держави ситуація кардинально змінилась. Насамперед, щороку зменшувались обсяги емiсiй державних облігацій. Змінилась i політика щодо підбору потенційних капiталовкладникiв у державнi боргові зобов'язання. Розпочали втілюватись на практиці стимули щодо імітування цінних паперів суб'єктами господарювання. Однак держава не відмовилась від випуску власних облігацій. Державні запозичення залишаються обов'язковим атрибутом на фондовому ринку. Їх наявність значною мірою впливає на його стан, встановлює певні орієнтири його розвитку. Створення певних перешкод до придбання державних облігацій комерційними банками посприяло активізації їх основної діяльності (особливо кредитуванню) i змусило їх для формування потужного фінансового потенціалу здійснювати емісії своїх власних цінних паперів, що, між іншим, сприяє зародженню на фондовому ринку здорової конкуренцiї Дмитрієва О.А. Вплив ринку фінансових послуг на інвестиційний процес // Фінанси України. – 2003. - №5. – С. 24..

Підвищений інтерес викликає емісійна діяльність інших потенційних суб'єктів фондового ринку, i перш за все - підприємницьких структур. Процес інтенсифікації випуску корпоративних облігацій розпочався зовсім недавно - лише два роки тому (табл. 1). Аналізуючи обсяги емiсiй таких облігацій, можна побачити, що досягнення підвищення їх частки на фондовому ринку назрівало вже давно. За період 1996-2001 роки "емісійні спалахи" відбувались за рахунок діяльності на фондовому ринку переважно комерційних банків - у 2001 році, державних підприємств - у 1997, 1999 та 2001 роках, акцiонерних товариств - у 2000 та 2001 роках, товариств з обмеженою відповідальністю - у 2001 році. Більшість облігацій було випущено у 2001 році завдяки відповідним заходам держави, особливо у сфері оподаткування.

Можна сподіватися, що активна емісійна діяльність підприємницьких суб'єктів триватиме i в майбутньому. Чималий обсяг корпоративних облігацій було випущено й у 2002 році, i в i кварталі 2003 року Свердан М. Розвиток фондового ринку Украiни // Цiннi папери України. – 2003. - N13 (251) - 3 квiтня. 2003 року.. Проте важко прогнозувати емiтента чи коло емітентів, які в конкретний період зможуть випустити свої облігації. Цьому заважає хаотичність емісійної активності цих суб'єктів на фондовому ринку, хоча кожен із них має гостру потребу в додаткових фiнансових ресурсах через недосконалий фiнансовий менеджмент.

Існуючий підхід до приватизації не сприяє розвитку фондового ринку. Те-пер, коли держава продає акції найбільш привабливих підприємств за грошові кошти виключно стратегічним інвесторам, населення України позбавлено мож-ливості одержати частку в цих компаніях Крищенко К.Є. Роздержавлення власності в умовах України // Фінанси України. – 2003. - №3. – С.20.

. Незважаючи на наявність вільних коштів, дрібні українські інвестори не мають достатніх коштів для інвестуван-ня. Відсутність у вільному обігу на вторинному ринку акцій означає неможли-вість визначення ефективності роботи підприємства, оскільки одним із основ-них критеріїв ефективності в ринковій економіці є показник зростання курсо-вої вартості акцій цього підприємства.

Тотальне домінування документарних випусків цінних паперів не дозволяє використовувати сучасні технології депозитарних розрахунків, що робить ринок ненадійним і суттєво знижує його привабливість.

Прискоренню економічних реформ, підвищенню ролі фондового ринку у про-цесі залучення інвестицій в економіку України повинен сприяти Указ Президента України "Про додаткові заходи щодо розвитку фондового ринку України".

Головними тенденціями на міжнародних фондових ринках, що визначати-муть дальший розвиток фондового ринку України, є:

глобалізація світового ринку капіталу, створення глобальних торговельних та розрахунково-клірингових систем для обслуговування міжнародних рин-ків капіталу;

технологізація ринків капіталу через зростаюче використання новітніх ін-формаційних і фінансових технологій;

універсалізація діяльності фінансових інститутів, які спроможні надавати своїм клієнтам повний спектр фінансових послуг, включаючи послуги на ринках цінних паперів;

зростання ролі інституційних інвесторів у здійсненні фінансових інвестицій;

інтернаціоналізація та регіоналізація регулювання фондових ринків;

дерегуляція фінансових ринків як засіб протидії їх переміщенню в офшорні зони.

Головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні повинно стати залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на віднов-лення та забезпечення подальшого зростання виробництва.

Ліквідний, надійний та прозорий ринок цінних паперів має забезпечити ре-алізацію національних інтересів України, сприяти зміцненню економічного су-веренітету шляхом Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2002. – С.86.:

сприяння надходження інвестицій у реальний сектор економіки;

створення ефективної системи захисту прав і інтересів інвесторів, як віт-чизняних, так й іноземних;

створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвесту-вання, у тому числі недержавних пенсійних фондів;

розбудови сучасної надійної системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери;

розбудови ефективної системи організованої торгівлі, яка має визначити ринкову вартість цінних паперів вітчизняних емітентів;

концентрації і централізації торгівлі корпоративними цінними паперами українських емітентів на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції та інновацій;

створення умов для підвищення конкурентоспроможності фондового рин-ку України з його подальшою цивілізованою інтеграцією в міжнародні ринки капіталу;

гармонізація політики держави на фондовому ринку з грошово-кредит-ною, валютною і бюджетно-податковою політикою з метою дальшого роз-витку фондового ринку України.

Серед новацій, запропонованих в Основних напрямах розвитку