Не збираються здавати позицій німецькі компанії. Упродовж останніх двох років, очевидно, відбувся необхідний перерозподіл ресурсів, який дозволив у 2002 році вкласти близько 43 млн. дол. США іноземних інвестицій, що є другою цифрою серед усіх країн-інвесторів. Країна повертає свої лідерські позиції, які були на початку 90-х років і сьогодні її частка в сукупному капіталі нерезидентів становить 9,3% (проти 8,4% в 2001 році). У місті зареєстровано майже 370 підприємств і організацій з німецьким капіталом.

Традиційно привабливими для німецьких інвесторів є три галузі столичної економіки - харчова промисловість, торгівля й транспорт. У резерві - машинобудування, куди німців поки не вдається "заманити". На подальшу активність німецьких інвесторів у наступному році може негативно вплинути стан банківської системи локомотиву Європи. За даними експертів, німецька банківська система наприкінці 2002 р. перебувала на межі кризи через збільшення питомої ваги довгострокових і проблемних кредитів, у результаті чого ринкова вартість активів трьох найбільших німецьких банків скоротилася майже на 60 млрд. євро.[22]

Країни СНД і Балтії виступають стратегічними партнерами нашої держави, що неодноразово було підкреслено в багатьох політичних деклараціях про партнерство, спільні цілі та досить тісні зовнішньоторговельні зв'язки з нашими найближчими сусідами та партнерами по колишньому радянському блоку, але статистичними даними реальний внесок інвесторів з цих країн не підтверджує задекларовані наміри. Практично тільки Російська Федерація (3%) формує питому вагу всіх представників з СНД і Балтії в розмірі 3,7%. Виділяються два представники Балтії - Литва (0,5%) та Латвія (0,1%), але цифри на 01.01.2003 р. в розмірі 8,3 млн. дол. США і 1,5 млн. дол. США не дозволяють їх віднести до групи країн, які визначають розвиток столичного інвестиційного ринку.

В тому, що стосується структури іноземних інвестицій за формами й видами, протягом 2002 року якихось суттєвих змін не відбулось. Основну частку складають внески до статутного фонду спільних підприємств і підприємств зі 100% іноземним капіталом у вигляді грошей і рухомого майна (машин, обладнання, устаткування та деяких матеріалів).

За 2002 рік збільшення капіталу нерезидентів за рахунок грошових внесків становило 149,8 млн. дол. США, а за рахунок внесків у формі рухомого і нерухомого майна - 98,1 млн. дол. США.

У структурі іноземного капіталу зарубіжних інвесторів в економіку міста за галузями виділяється невелика група найбільш привабливих, до яких спрямовується переважна частка іноземних інвестицій (до 70%), а саме: торгівля і громадське харчування, промисловість, фінансова сфера (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Галузева структура залучення іноземних інвестицій в економіку м. Києва на 01.01.2003 р.

Найбільшою популярністю користується торгівля і громадське харчування, куди було вкладено 716 млн. дол. США. За рік сума іноземних інвестицій збільшилась на 20%. Не менш привабливою є комерційна діяльність, іноземні інвестиції до підприємств якої збільшились у два рази. Середній показник розміру іноземних інвестицій в розрахунку на одне підприємство склав у цій сфері 515 тис. дол. США.

Однією з галузей, де неочікувано відбулось різке зростання, стала промисловість, до якої було вкладено майже 60 млн. дол. США, що на 67% перевищує рівень попереднього року. Але абсолютно зрозуміло, що й цього недостатньо для докорінного технологічного оновлення виробничих потужностей.

Знову зріс інтерес інвесторів до фінансової сфери, куди в минулому році було спрямовано майже 30 млн. дол. США іноземних інвестицій, що майже на 73% більше порівняно із 2001 роком.

Традиційний інтерес викликали транспорт і зв'язок, хоча значними інвестиційні вкладення іноземних компаній не назвеш - всього близько 30 млн. дол. США.

До групи пріоритетних галузей увійшло будівництво адже його частка в загальному обсязі вкладених іноземних капіталів зросла за минулий рік з 4,8% до 5,5%, а приріст капіталу склав майже 300%.

2.3 Прогноз розвитку іноземних інвестицій

Стан інвестиційного співробітництва як і у минулому, так і у поточному роках визначатиметься цілою низкою зовнішніх факторів і подій. Серед них і, проголошений у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" політичний курс на використання іноземних інвестицій для вирішення завдань активізації державної структурно-інвестиційної політики та переведення національної економіки на інноваційну модель розвитку.

Активізації іноземного інвестування на українському фондовому ринку сприятиме Указ Президента України стосовно звільнення від оподаткування до 2003 року доходів від інвестицій у відсоткові та безвідсоткові облігації внутрішніх державних позик та казначейських зобов'язань, що були випущені за рішенням Кабміну і продані на території України з 1 червня 1998 р. Дія Указу поширюється і на 2002 рік. Згідно з указом, ці доходи також не враховуються при визначенні бази нарахувань на фонд оплати праці. Окрім того, операції з цими цінними паперами (в тому числі на біржах) звільняються від сплати державного мита.

Крім того, Кабінетом Міністрів України розроблено проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і запровадження спеціальних режимів інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку". Прийняття цього закону Верховною Радою України може як позитивно так і негативно змінити інвестиційну ситуацію в Україні. Створення вільних економічних зон з одного боку може покращити інвестиційний клімат у державі, а з іншого, може створити вигідні умови для економічних махінацій в подібного роду