“Фактори розвитку малого інноваційного бізнесу в Україні”

План

Вступ..............................................................................................................…3

1. Розвиток малого і середнього інноваційного бізнесу в Україні в 90-ті роки ХХ сторіччя..................................................................................4

1.1 Етапи формуванні державної політики щодо малого і середнього бізнесу вУкраїні................................................................................................4

1.2 Організації, що сприяють розвитку інноваційного бізнесу в Україні і його нормативній базі......................................................................6

2. Інноваційна політика – одна з найбільш важливих функцій держави.............................................................................................................10

2.1 Впровадження державних науково-технічних програм.................10

2.2 Характерні ознаки малого інноваційного бізнесу...........................16

2.3 Проблеми в галузі малого інноваційного бізнесу...........................18

3. Фактори, що сприяють розвитку малого інноваційного бізнесу в Україні..............................................................................................................20

3.1 Інтелектуальний потенціал – найперша складова малого інноваційного бізнесу......................................................................................20

3.2 Сприятливі кредитно-фінансові механізми в Україні – гарант стабільного фінансування інноваційної діяльності......................................22

3.3 Від запозичення до конкурентності.................................................23

3.4 Інновації – справа комерційна.........................................................25

3.5 Розробка і координація інноваційної стратегії в Україні, представлені законодавчими матеріалами....................................................28

3.6 Головний принцип взаємовідносин між бізнесом і наукою..........30

3.7 Науково-прогнозний маркетинг, як ще один з факторів розвитку малого інноваційного бізнесу в Україні........................................................31

Висновки..........................................................................................................34

Література.......................................................................................................38.

ВСТУП

Характерна риса XX сторіччя – збільшення розриву між країнами, що нагромадили науково-виробничий потенціал для глобальної конкуренції, і тими, що його ще не мають. У провідних країнах світу до 60% підприємств щорічно впроваджують продукцію, що несе в собі нові знання і технологічні рішення, а витрати на науку і проектні роботи в цивільній сфері перевищують 3% ВВП. Що відрізняє країни-лідери від інших? Головне – нова підприємницька свідомість, що з'явилася у багатьох громадян за три останніх десятиліття. Інноваційна психологія гармонійно об'єднує діяльність урядових структур, підприємців, вчених і фінансистів. Держави-лідери прийшли до інноваційної моделі економіки еволюційним шляхом, лідируючи ще на індустріальному етапі розвитку. Україні ж необхідно здійснити своєрідний стрибок, як це зробили у свій час Японія і Південна Корея. Вони вже вийшли на передові світові позиції і багато в чому обігнали США і Європу. Стрімко виходить у лідери Китай. Слід зазначити: такі країни, як Таїланд, Малайзія, Індонезія, Туреччина, що створили за останні роки індустрію масового виробництва сучасної продукції, у значній мірі технологічно залежать від держав-лідерів у зв'язку з недостатністю власного науково-технічного потенціалу. За таких умов Україна, маючи значні досягнення в цій сфері, не може собі дозволити, щоб стан економіки і недостатня або неякісна нормативна база зупинили її подальший розвиток.

В даній роботі розглянемо передумови виникнення малого інноваційного бізнесу, фактори, що впливають на його розвиток;. проаналізуємо причини ситуації, що склалася на інноваційному ринку України, і розставимо пріоритети саме так, як, на нашу думку, цього вимагає час та економічні реалії сьогодення.

1. Розвиток малого і середнього інноваційного бізнесу в Україні в 90-ті роки ХХ сторіччя

1.1 Етапи формуванні державної політики щодо малого і середнього бізнесу вУкраїні

Розвиток малого і середнього інноваційного бізнесу в Україні в 90-ті роки ХХ сторіччя проходив в досить несприятливих умовах: країна є єдиною державою Центральної і Східної Європии, де протягом усього аналізованого періоду не зафіксовано хоча б одного року з невід’ємним показниками змін ВВП. Відповідно до офіційних даних, загальні розміри національної економіки скоротилися приблизно в три рази порівняно з 1989 роком. На фоні падіння загальної економічної активності ведення будь-якого бізнесу, як правило, пов’язане з підвищеним ризиком і відносно низьким рівнем очікуваних прибутків від комерційної діяльності. Тим більше це стосується інноваційної діяльності, бо вона спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг.

Інституціональні передумови розвитку бізнесу в Україні також не можна вважати сприятливими. Відповідно до даних експертів з авторитетного Central European Economic Review2, країна в 1990-ті роки стійко займала 18-20 місця серед держав (на території колишнього СРСР і Східної Європии) за рівнем умов для розвитку підприємницької активності.

Проте, не можна стверджувати, що уряди країни, що досить часто змінювали один одного, нічого не починали робити для зміни ситуації в цій сфері. У формуванні державної політики щодо малого і середнього бізнесу можна виділити три етапи.

На першому, ще за існування СРСР, мале і середнє підприємництво розвивалося на підставі відомого радянського закону «Про індивідуальну трудову діяльність громадян у СРСР» від 1987 року. Головна частина активності у високотехнологічній і науковій сферах спостерігалася в так званих Центрах НТТМ, коли малі і середні підприємства (на той час - майже винятково кооперативи), а також окремі винахідники і вчені працювали на умовах субпідряду. Незабаром, проте, стало зрозуміло, що центри НТТМ перетворилися в канали перекачування і відмивання грошей для держчиновників, представників партаппарату і керівників підприємств. До кінця свого існування власне «науково-технічна» компонента діяльності центрів звелася до нуля.

На другому етапі в першій половині 1990-х років поряд із кооперативами стали з'являтися й інші форми організації малого і середнього бізнесу. Цьому сприяло не тільки створення в травні 1991 року Держкомітету із сприяння малим підприємствам і підприємництву, але і прийняття цілого ряду різноманітних законодавчих актів, спрямованих на сприяння розвитку малого і середнього бізнесу в країні. У січні 1997 року було прийнято державну програму розвитку малого підприємництва в Україні.

Вважається, що третій етап розвитку малого і середнього бізнесу почався в 1996 році з прийняття Кабінетом міністрів «Концепції розвитку малого і середнього бізнесу», проте, цей документ містив, як, утім, і аналогічні документи, що стосуються інших сфер діяльності, тільки набір декларацій і по суті нічого не змінював у сформованій ситуації. На практиці в роботі органів влади не