Намальована Хоутрі картина дій торговців і споживачів нагадує скоріше суто торговельну економіку, а не економіку, в якій великі промислові корпорації мають достатньо власних коштів, щоб не звертатися щоразу до банків.

Економічні потрясіння в концепції Хоутрі спричиняються пере-важно змінами грошових потоків, а не порушеннями процесу виро-бництва. Вирішальні фактори Хоутрі шукає не в галузях, що виго-товляють товари виробничого призначення, а в тім, як банківські процентні ставки зачіпають запаси торговців. Унаслідок зростання грошових доходів підвищується попит на гроші, а це змушує банки збільшувати процентні ставки і тим самим припиняти бум. Спираю-чись на такі міркування, Хоутрі вважав, що за допомогою самих тільки грошових маніпуляцій можна поставити економічний цикл під контроль.

ВИСНОВКИ

Отже, маржиналізм—це цілісна теоретична концепція, що досліджує поведінку суб'єктів ринкової економіки (виробників і споживачів) в умовах обмежених виробни-чих ресурсів з позицій граничних величин. Він заклав основи для сучасної мікроекономічної науки і з цієї точки зору становить інтерес для тих, хто вивчає економічну теорію.

Головним недоліком маржиналізму виявилося те, що при визначенні цінності дана теорія абстрагувалася від виробництва – вирішального умови утворення вартості і від праці – єдиного її джерела. Як відзначалося, основною проблемою політекономії маржиналісти проголосили дослідження раціонального розподілу обмежених ресурсів, чи відношення людини до речі, в умовах заданості рівня виробництва. Товар у їхній концепції виступає вже в готовому виді, тому основні економічні закономірності виводяться з аналізу обміну. Теоретики австрійської школи обґрунтовували свою теорію граничної корисності, посилаючись на рідкі, не відтворювані товари. Але це так само сумнівно, як і спроба вирішувати проблему ціноутворення на незаселеному острові. Адже очевидно, що сама гранична корисність припускає наявність запасів у продавця, що у свою чергу припускає постійне їхнє виробництво. Отже, використання принципу рідкості й ізольованості господарства для рішення проблеми цінності неприйнятно.

На ринку рівень цін на товари встановлюється в залежності від суспільно необхідних витрат праці, а продавці і покупці у своїх суб'єктивних оцінках виходять з цього вже існуючого рівня цін. Отже, самі суб'єктивні оцінки мають похідний характер. Не суб'єктивні оцінки визначають ціни на товари, а, навпаки, вони самі визначаються цими цінами.

Відзначаючи методологічні і теоретичні вади теорії граничної корисності, не можна в той же час не відзначити, що проблеми взаємодії попиту та пропозиції в ціноутворенні, питання взаємного зв'язку споживчої вартості (корисності) і вартості, співвідношення платоспроможного попиту і цін, порушені в цій теорії, є важливими для розуміння функціонування товарного виробництва. Зовсім очевидно, вивчення і прогнозування попиту та пропозиції, дослідження конкретних ринків є актуальною задачею для економічної науки. З метою рішення цієї задачі сучасні буржуазні економісти використовують теорію граничної корисності, підсиливши увагу до вивчення закономірностей споживчого попиту, аналізу пропозиції, дослідженню ринків зробленої і недосконалої конкуренції і ціноутворення факторів виробництва на мікроекономічному рівні.

Маржиналістська концепція граничної корисності лягла в основу сучасної теорії споживчого вибору, яка, в свою чергу, дозволяє дістатися основи основ — мотивації економічної поведінки споживача. В ринковій економіці важливо визначити економічні інтереси споживачів. Щоб зрозуміти поведінку споживача на ринку, важливо знати, чим він керується. Для цього необхідно спробувати з позицій споживача оцінити і порів-няти корисність благ. Тоді можна буде визначити, що саме, в яких розмірах і в якій послідовності він намагатиметься знайти та придбати на ринку.

Неокласична школа переборола протиріччя теорії граничної корисності й теорії факторів виробництва і сконцентрувала основну увагу на розробці теорії ціни. Основні її теоретичні положення повністю витримали іспит часу і користуються популярністю дотепер.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Історія економічної думки: Навчальний посібник / Л.Я. Корнійчук, Н.О. Татаренко та ін. – К.: Фенікс, 1996. – 416 с.

Климко Г.Н., Нестеренко В.П., Каніщенко Л.О. та ін. Основи економічної теорії. К.: “Вища школа” – “Знання”, 1997- 740 с.

Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю. Экономикс.- М.:Наука, 1991. – 684 с.

Маршалл А. Принципы политэкономии. М.: Мир, 1983. –348 с.

Пигу А. Экономическая теория благосостояния. - М.: ИНФРА, 1989. – 204 с.

Такаши Н. История экономической теории: Учебник. М.:АО “Аспект Пресс”, 1995.- 462 с.

Шевченко А., Жученко В.,Ніколенко С. Марджиналізм: історія, тееорія, практика // Економіка України. –1999. - №8. – С. 55-61.