Міністерство освіти і науки України
“Організація внутрішньо - виробничого обліку, аналізу та контролю на прикладі ЗАТ “Автомобільні перевезення””
ПЛАН
ВСТУП
Метою даної дипломної роботи є всебічний розгляд економічних і організаційних питань внутрішньовиробничого обліку, аналізу та контролю.
Предметом дослідження є: витрати, собівартість продукції (робіт, послуг), звітність підприємства та інші документи, які пов’язані з організацією внутрішньовиробничого обліку, аналізу та контролю.
Об’єктом дослідження обране закрите акціонерне товариство “Автомобільні перевезення”.
Процес управління передбачає своєчасне отримання менеджером достовір-ної інформації, необхідної для прийняття оптимальних рішень. Формування та надання такої інформації є головним завданням управлінського обліку, виник-нення й розвиток якого пов'язані саме із потребами менеджменту.
Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює зростання потреби в ін-формації, яка потрібна для планування, контролю і прийняття управлінських рішень.
На певному етапі економічного розвитку традиційний бухгалтерський облік вже не задовольняє ускладнені потреби управління під-приємством.
Зрештою виник новий напрям діяльності облікових працівників, що являє собою синтез рахівництва, калькулювання, аналізу, прогнозування, економіко-математичних та інших методів, де бухгалтер став повноправним і шановним членом управлінської команди.
Управлінський (внутрішньовиробничий) облік є продовження, а точніше подальше поглиблення, деталізація даних бухгалтерського фінансового обліку в частині затрат та доходів діяльності, коли розкривається вся ефектив-ність придбання ресурсів, їх переробки, технологічних та органі-заційних рішень, мотивації тощо. Цей облік становить комер-ційну таємницю підприємства. Він будується суто для конкрет-ного підприємства виходячи з характеру технологій, організацій-них рішень. Основними користувачами інформації з внутрішньовиробничого обліку є керівники, власники, засновники, ме-неджери. Це конфіденційна, таємна бухгалтерська інформація.
Побудова бухгалтерського внутрішньовиробничого обліку базується на даних фінансового обліку, тобто вихідними для внутрішньовиробничого обліку є дані фінансового обліку. Завдання внутрішньовиробничого обліку — з допомогою дета-лізації та предметно-цільової конкретизації розкрити відпо-відність або невідповідність затрат бізнес-плановим показникам. У разі відхилення визначити, хто був ініціатором економії або винуватцем перевитрат. А це означає, що в коло внутрішньовиробничого обліку потрібно залучати дані (показники) біз-нес-плану, тобто необлікову планову, нормативну інформацію.
У побудові внутрішньовиробничого обліку бере участь також різна технологічна, маркетингова та інша інформація, яка може впливати на оптимізацію управлінських рішень щодо скорочення затрат, збільшення доходів, одержання додаткового прибутку або зменшення збитків.
А це означає, що поняття внутрішньовиробничий облік значно ширше, ніж просто бухгалтерський облік. Недаремно в країнах світу залежно від того, як він формувався, такий облік називають по-різному: управлінським в англо-американській си-стемі, виробничим у французькій системі чи контролінгом — у німецькій.
На сьогодні управлінський облік - це не лише облік витрат підприємства, а, передусім, добре організований аналітичний облік і не лише витрат, а й таких об'єктів як основні засоби, нематеріальні активи, запаси, грошові кошти, кошти в розрахунках, капітал, зобов'язання тощо. Набуваючи нового, більш вагомого значення в сучасній економічній практиці суб'єктів господарювання, управлінський облік не просто реєструє, узагальнює, контролює факти господарського життя, він забезпечує управлінський персонал інформацією про різні аспекти діяльності підприємств, які відображаються в бухгалтерському обліку і безпосередньо впливають на якість управлінських рішень, ефективність системи управління. Такий облік покликаний забезпечити систему управління якісною економічною інформацією. Адже саме така інформація, на нашу думку, стає центральним фактором господарського процесу. Дані управлінського обліку широко використовуються для потреб внутрішнього менеджменту в процесі прийняття управлінських рішень, для аналізу господарської діяльності та пошуку резервів скорочення витрат тощо.
Однак існують певні труднощі, пов'язані як з розумінням сутності та можливостей управлінського обліку, так і з його організацією. В терміні "управлінський облік" центр ваги усе більше переноситься на слово "управлінський".
Перехід на новий порядок нормативного регулювання бухгалтерського обліку в зв'язку з розробкою і впровадженням системи Національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку спричиняє необхідність використання нового понятійного апарату в управлінському обліку. Цей апарат включає такі основні поняття:
- об'єкт обліку виробничих витрат - це витрати на виробництво, що групуються за різними ознаками з метою визначення собівартості продукції;
- об'єкт калькулювання - це вироби, напівфабрикати різного ступеню готовності, часткові продукти (деталі, вузли), роботи і послуги, собівартість яких повинна бути визначена;
- витрати - це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками);
- витрати майбутніх періодів - витрати, понесені підприємством в звітному періоді, але відносяться по часу їх використання у виробництві до наступних звітних періодів;
- собівартість продукції (робіт, послуг) - це грошове вираження витрат підприємства пов'язаних з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Розрізняють собівартість: технологічну, виробничу, повну, індивідуальну, фірмову, середньогалузеву, планову, фактичну;
- прямі витрати - це економічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продукції прямо, безпосередньо у відповідності з обгрунтованими нормами та нормативами;
- непрямі витрати - це витрати, що не можуть бути віднесені до певного об'єкту витрат економічно можливим шляхом;
- основні витрати - це витрати, безпосередньо пов'язані з технологічним процесом виготовлення продукції, та неминучі при будь-яких умовах та характері виробництва, незалежно від рівня та форм організації управління. Вони поділяються на три групи: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці та інші прямі витрати;
- накладні витрати - це витрати, не пов'язані безпосередньо з технологічним процесом виготовлення продукції, а утворюються під впливом певних умов роботи по організації, управлінню та обслуговуванню виробництва;
- витрати періоду - це витрати, що не включаються до собівартості продукції та запасів і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені;
-