Пасивна частина балансу характеризується незначною перевагою власного капіталу, причому в загальному обсязі він збільшилися за звітний період на 3,6 тис. грн., чи на 3,1%. Поточні зобов’язання зменшились на 26,8 тис. грн.. Тенденція збільшення джерел власних засобів негативно характеризує діяльність підприємства.

Структура позикових засобів протягом звітного періоду перетерпіла ряд змін. Так, частка кредиторської заборгованість постачальникам зменшилась на 52,3%, а поточні зобов’язання збільшилися на 2,4%.

Наступною аналітичною процедурою є вертикальний аналіз – представлення фінансового звіту у виді відносних показників. Таке представлення дозволяє побачити питома вага кожної статті балансу в його загальному підсумку.

Вертикальний аналіз дозволяє зробити наступний висновок: у цілому капітал організації в звітному періоді сформувався за рахунок позикових джерел.

Загалом позитивними ознаками балансу підприємства є наступні факти:

- Темпи приросту дебіторської заборгованості вище, ніж темпи приросту кредиторської заборгованості;

- У балансі відсутні статті «Непокритий збиток».

Негативними ознаками є:

- Валюта балансу наприкінці звітного періоду зменшилась в порівнянні з початком.

- Позиковий капітал підприємства значно перевищує власний;

- Частка власних засобів в оборотних активах на кінець звітного періоду знизилася стосовно початку звітного періоду.

Задача аналізу ліквідності балансу виникає в зв'язку з необхідністю давати оцінку платоспроможності організації, тобто її здатності вчасно і цілком розраховуватися по усіх своїх зобов'язаннях.

Ліквідність балансу це ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Чим менше час, що буде потрібно, щоб даний вид активів перетворився в гроші, тим вище їхня ліквідність.

Для проведення аналізу ліквідності балансу проводять порівняння згрупованих по ступені ліквідності засобів активу з групами пасиву, сформованими за критерієм терміновості зобов'язань.

При оцінці ліквідності використовуються наступні коефіцієнти:

1).Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує платоспроможність підприємства на дату складання балансу.

2).Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності характеризує очікувану платоспроможність підприємства на період, рівний середньої тривалості одного обороту дебіторської заборгованості.

У залежності від ступеня ліквідності активи підприємства розділяються на наступні групи:

А1. Найбільш ліквідні активи - до них відносяться грошові кошти та їх еквіваленти і поточні фінансові інвестиції. Дана група розраховується в такий спосіб:

A1 = стор.220 + стор.230

А1поч.= 25,3

А1кін.= 11,3

А2. Швидко реалізовані активи - дебіторська заборгованість, платежі по який очікуються протягом 12 місяців після звітної дати.

A2=стр.160

А2поч.= 82,4

А2кін.= 79,1

A3. Повільно реалізовані активи - статті розділу II активу балансу, запаси, дебіторську заборгованість за розрахунками та інша поточна дебіторська заборгованість та інші оборотні.

A3 = стр.100 + стор.170 + стор.210

А3поч.= 101,2

А3кін.= 99,2

А4. Важко реалізовані активи - статті розділу I активу балансу - необоротні активи.

A4 = стор.80

А4поч.= 34,2

А4кін.= 39,8

Пасиви балансу групуються по ступені терміновості оплати:

П1. Найбільш термінові зобов'язання - до них відноситься кредиторська заборгованість.

П1 = стор.530

П1поч.= 55,1

П1кін.= 26,3

П2. Короткострокові пасиви - це поточні зобов'язання за розрахунками та інші поточні зобов'язання.

П2 =стор.550 +стор.570+ стор.580

П2поч.= 84,1

П2кін.= 86,1

П3. Довгострокові пасиви - це статті балансу, що відносяться до ІІ і ІІ розділів, тобто довгострокові зобов’язання, а також доходи майбутніх періодів, забезпечення наступних витрат і платежів.

ПЗ = стор.430 + стор.480+ стор.630

П3поч.= 0

П3кін.= 0

П4. Постійні чи пасиви стійкі - це статті I розділу балансу “Власний капітал”. Якщо в організації є збитки, то вони віднімаються.

П4 = стор.380

П4поч.= 113,8

П4кін.= 117,0

Завдяки цьому нестандартному розподілу коефіцієнти ліквідності будуть у більшому ступені враховувати специфіку підприємства. Проте, ми будемо дотримувати стандартної методики, роблячи акцент на тім, що розглядається зовнішній фінансовий аналіз. Для визначення ліквідності балансу зіставляються підсумки приведених груп по активу і пасиву.

Для визначення ліквідності балансу варто зіставити підсумки приведених груп по активі і пасиву.

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо мають місце наступні співвідношення:

А1 >= П1

А2 >= П2

A3 >= ПЗ

А4 <= П4

На нашому підприємстві баланс не є абсолютно ліквідним, тому що не виконують дану нерівність. У такий спосіб порівняння груп дає наступну картину платоспроможності:

на початок року:

А1 < П1 A3 > ПЗ

А2 < П2 А4 < П4

на кінець року:

А1 < П1 A3 > ПЗ

А2 < П2 А4 < П4.

Виходячи з цього можна охарактеризувати ліквідність балансу як недостатню. Зіставлення перших двох нерівностей свідчить про те, що в найближчий до розглянутого моменту проміжок часу організації не удасться поправити свою платоспроможність.

Однак слід зазначити, що перспективна ліквідність, що показує третю нерівність, відбиває деякий надлишок.

Важливо також відзначити, що недолік засобів по одній групі активів не може компенсуватися їхнім надлишком по іншій групі, тобто менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.

Крім того на основі цих зіставлень можна обчислити наступні показники:

- поточна ліквідність = А1 + А2 - П1 - П2 , що свідчить про платоспроможність (+) чи неплатоспроможності (-) організації на найближчий проміжок часу:

ПЛ1поч.= (25,3+ 82,4) – (55,1 +84,1) = -31,5

ПЛ1кон.= (11,3 +79,1) – (26,3 +86,1) = -22

- перспективна ліквідність = А3 - П3 , це прогноз платоспроможності на основі майбутніх надходжень і платежів:

ПЛ2поч.= 101,2-0 = 101,2

ПЛ2кон.= 99,2-0 = 99,2

Для аналізу