У графи цієї таблиці запишемо дані на початок і кінець звітного періоду по групах активу і пасиву. Зіставляючи підсумки цих груп, визначимо абсолютні величини надлишків недоліків на початок і кінець звітного періоду.

Таблиця 2.3

Аналіз ліквідності балансу

АКТИВ | на початок періоду | на кінець періоду | ПАСИВ | на початок періоду | на кінець періоду | +/-

2-5 | 3-6

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8

1.Найбільш ліквідні активи (А1) | 25,3 | 11,3 | 1.Найбільш термінові зобов'язання (П1) | 55,1 | 26,3 | -29,8 | -15,0

2.Швидко реалізовані активи (А2) | 82,4 | 79,1 | 2.Короткострокові пасиви (П2) | 84,1 | 86,1 | -1,7 | -7,0

3.Повільно реалізовані активи (А3) | 101,2 | 99,2 | 3.Довгострокові пасиви (П3) | 0 | 0 | 101,2 | 99,2

4.Важко реалізовані активи (А4) | 34,2 | 39,8 | 4.Постійні пасиви (П4) | 113,8 | 117,0 | -79,6 | -77,2

БАЛАНС | 253,0 | 229,4 | БАЛАНС | 253,0 | 229,4

Згідно даним таблиці 2.3 можна зробити наступні висновки. За аналізований період зменшився платіжний недолік найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов'язань. Платіжний недолік зменшився з початку періоду і склав 15,0 тис. грн. А недолік швидко реалізованих активів для покриття короткострокових пасивів зріс на 5,3 тис. грн. Довгострокові пасиви покриваються цілком за рахунок повільно реалізованих активів, вони відбивають деякий платіжний надлишок.

3.2. Облік операцій на внутрішньовиробничому рівні та калькулювання собівартості транспортних послуг

Важливою умовою успішної діяльності підприємств є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво, внаслідок чого зросте конкурентноздатність продукції та стане реальним досягнення довгострокового економічного зростання підприємств.

При управлінні підприємством найбільш важливе значення має управління витратами, яке включає контроль і регулювання витрат.

Основними передумовами управління витратами є наступні напрями:

1. В управлінні витратами найбільш важливе значення має оперативно отримана інформація про витрати, що дозволяє втручатись у виробничий процес і оптимізувати його.

2. Основним принципом управління витратами є відповідність системи обліку цілям управління.

3. Критерієм точності при обчисленні собівартості продукції повинна бути не повнота включення витрат, а спосіб віднесення витрат на ту чи іншу продукцію.

4. Основна увага повинна приділятись розподілу непрямих витрат та визначенню точної фактичної собівартості на прогнозні розрахунки собівартості, складання обґрунтованих нормативних калькуляцій та організацію контролю за їх дотриманням в процесі виробництва.

5. Виявлення відхилень до або під час здійснення виробничого процесу дозволяє менеджерам оперативно втручатись в хід виробництва і попереджувати виробничі витрати, що має велике значення у мобілізації резервів виробництва і підвищенні його ефективності.

6. Управління витратами може бути досягнуто, якщо встановити чіткий взаємозв'язок між величиною витрат і особами, які за них відповідають та їх контролюють. Досягнення цього завдання можливе в умовах обліку витрат за центрами відповідальності.

Облік витрат відображає оцінку майбутнього стану витрат і фінансових результатів, дозволяє керівництву вносити коригування.

Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри специфічних витрат і прибутків на будь-який момент по окремих видах продукції, по кожному цеху та по інших структурних підрозділах підприємства. Облік витрат дає цю інформацію, допомагає контролювати витрати, встановлюючи критерії ефективності виробництва. Перевірка витрат за кожен тиждень або місяць надає керівництву інформацію про ефективність діяльності підприємства. Вона показує, на якій ділянці потрібно вжити заходів для того, щоб привести витрати у відповідність.

Основні переваги обліку витрат полягають в тому, що він точно відображає, де були здійснені витрати і створює передумови для їх скорочення. Облік витрат допомагає керівництву виявляти ті підрозділи, які відповідальні за здійснені витрати.

Завданнями обліку витрат є:

- скорочення витрат шляхом порівняння фактичних витрат з витратами - передбаченими в кошторисі;

- збалансування виробництва по підрозділах, щоб підтримувати рівномірний потік матеріалів;

- забезпечення повних, точних даних про діяльність підприємства;

- розподіл накладних витрат тощо.

Якість облікових даних про витрати оцінюється адміністрацією підприємства з позиції їх придатності для прийняття управлінських рішень.

Управлінський облік передбачає створення детальної класифікаційної схеми витрат. Керівник або власник підприємства повинен знати, скільки буде коштувати виробництво тієї чи іншої продукції, який прибуток від її реалізації в загальному обсязі прибутку, чи є можливість збільшити або зменшити ціну на цю продукцію і яка ефективність від прийняття управлінського рішення. Щоб дати відповідь на всі ці, питання, необхідно використати економічно обгрунтовану класифікацію витрат. Класифікація витрат - це поділ витрат на класи на основі певних загальних ознак об'єктів і закономірних зв'язків між ними.

Необхідність в різних класифікаціях витрат, використання різних методів їх збирання і розподілу зростає з ускладненням господарської діяльності підприємства. Вона є передумовою успішної організації планування, обліку, контролю, аналізу та ефективного управління витратами.

Найбільш економічно доцільний підхід до побудови системи обліку витрат - це виділення типових груп рішень (наприклад, контроль за трудовими витратами або використанням матеріалів) і вибір відповідних об'єктів обліку витрат (наприклад, продукція або підрозділ).

Стосовно технологічного процесу виробництва розрізняють перемінні й умовно-постійні витрати, а від способу включення в собівартість послуг - прямі і непрямі.

Перемінні - це такі витрати, що знаходяться в прямій пропорційній залежності від обсягу виробництва. До них відносяться, зокрема, витрати на матеріали й оплату праці.

До умовно-постійного відносяться витрати, що при зміні обсягу чи виробництва зовсім не міняються (наприклад, амортизаційні відрахування, відрахування в ремонтний фонд ) чи міняються незначно (наприклад, загально виробничі і загальногосподарські витрати).

Прямі витрати обумовлені технологічним процесом надання транспортних послуг і підлягають прямому включенню