і питання ставляться таким чином, щоб негативна відповідь вказувала на слабкі моменти, покращуючи тим самим їх аналіз.
Таблиця 3.2.
Складові елементи внутрішньовиробничого контролю
Контрольне середовище | Облікова система | Контрольні моменти
Стиль та основні принципи управління
Організаційна структура підприємства
Діяльність Ради директорів та аудиторського комітету
Розподіл повноважень і відповідальності
Управлінські методи контролю
Внутрішній контроль
Внутрішній аудит
Кадрова політика і практика
Зовнішній вплив | Визначення, класифікація, реєстрація і накопичення даних про здійснення даних про здійснені господарські операції
Складання звітності
Контроль даних про здійснені господарські операції | Компетентність персоналу
Адекватний розподіл обов'язків
Наявність ефективних процедур санкціонування
Документація і системні бухгалтерські записи (документообіг, план рахунків, спеціальні методичні рекомендації)
Контроль активів і облікових записів
Нагляд
Незалежні контрольні процедури
Анкета вивчення системи внутрішньовиробничого контролю на підприємстві дозволяє зробити нижченаведені висновки.
На підприємстві ЗАТ “Автомобільні перевезення” засоби контролю досить різноманітні. Найбільш поширені засоби контролю на вказаному підприємству:
адекватний розподіл обов'язків;
компетентність персоналу;
наявність ефективного порядку санкціонування на документах керівника і головного бухгалтера;
ведення документації та системних бухгалтерських записів;
зустрічні взаємоперевірки бухгалтерських записів;
перевірка правильності здійснення документообігу, у тому числі суцільна нумерація створення документів, реєстрація документів у спеціальних журналах, брошуровка документів, перевірка порядку їх зберігання і архівірування та ін.;
контроль активів та здійснення заходів. спрямованих на обмеження несанкціонованого доступу до активів;
планові та раптові інвентаризації майна і зобов'язань економічного суб'єкта відповідно до встановленого порядку;
контроль облікових записів та реалізація заходів, спрямованих на обмеження доступу неуповноважених осіб до системи документообігу і ведення бухгалтерського обліку;
внутрішні і зовнішні звірення розрахунків, використання для цілей контролю інформації, одержаної із зовнішніх джерел;
контроль зі сторони старших бухгалтерів за якістю роботи підлеглих їм співробітників та незалежні контрольні процедури;
Ведення бухгалтерського обліку наявних активів не доручається працівникам, на яких тимчасово чи постійно покладена матеріальна відповідальність за збереження цих активів, оскільки існує значний ризик того, що вони скористаються цими активами для власної вигоди і відкоректують при цьому облікові записи належним чином, щоб уникнути відповідальності. Це стосується каси, дебіторської заборгованості, заробітної плати, виробничих запасів, витрат підприємства.
Особи, які видають дозвіл на здійснення господарських операцій, не мають доступу до наявних активів.
Санкціонування господарських операцій конкретне.
На підприємстві існують службові інструкції для всіх категорій працівників. Обізнаність персоналу щодо його функцій та контроль за його роботою дають певний рівень упевненості в правильному здійсненні ділових операцій.
На підприємстві працює постійно-діюча інвентарізаційна комісія. Відсутні на підприємстві спостережна рада та служба внутрішнього аудиту.
Створення системи внутрішнього контролю має певні обмеження. Так, адміністрація часто не хоче вдаватись до ідеальної системи, оскільки її вартість може перевищити її зиск. Дешевше замовити обширний аудит, аніж створювати систему внутрішнього аудиту, яка дорого коштує.
При вивченні облікової системи були проаналізовані:
- загальна система бухгалтерського обліку ;
- організаційна структура бухгалтерії з розподілом обов'язків і повноважень;
організація документообігу;
роль і місце засобів обчислювальної техніки;
внутрішній контроль по касі.
За даними прорахованих джерел можна зробити висновок про задовільний стан організації і методики бухгалтерії ЗАО “Автомобільні перевезення”.
На ЗАТ “Автомобільні перевезення” застосована комп'ютерна форма обліку. Використовуються програми "1С Підприємство 7.7.". Основна перевага – збільшується швидкість обороту облікової інформації, а отож і більший її об'єм на облікового робітника.
Основний недолік збільшення вартості інтелектуалізації форм крадіжок.
При проведенні аудиту в системі комп'ютерной обробки даних зберігаються мета аудиту і основні елементи його методології. Наявність комп'ютерної форми обліку суттєво впливає на процес вивчення аудитором системи економічного суб'єкту і супутніх йому засобів внутрішньовиробничого контролю. Аудитор повинен оцінити можливості комп'ютерної системи з точки зору:
налагодження на зміни закону;
формування звітності.
Аудитор повинен оцінювати кваліфікацію бухгалтерського обліку в галузі комп'ютерізації.
Аудитору необхідно впевнитись в тому, що інформаційні бази забезпечують цілісність інформації, простоту доступу, обмеженість несанкціонованого доступу.
Якщо аудитор досягне придатного для планування аудиту розуміння внутрішньовиробничого контролю, він робить попередню оцінку ризику контролю. Ризик контролю – це міра очікування аудитором того, що система внутрішнього контролю не дозволяє попереджати, виявляти і виправляти суттєві похибки у разі їх появи.
Щодо всіх типів господарських операцій робиться попередня оцінка за кожним із завдань внутрішньовиробничого контролю. Існують такі рівні оцінки очікуваного ризику контролю: високий. середній і низький (наприклад, відповідно: 1,0; 0,6; 0,2).
Попередню оцінку ризику внутрішнього контролю, як правило, розпочинають з аналізу середовища контролю. Якщо адміністрація підприємства виявляє неадекватне ставлення до контролю, то виникають сумніви в тому, що конкретні контрольні процедури і моменти виявляються надійними. У такому разі краще вважати, що ризик контролю максимальний. тобто дорівнює 1.0. Навпаки, якщо керівництво серйозно ставиться до контрою, то аудитору слід проаналізувати конкретні методи і моменти в розрізі елементів середовища контролю, облікової системи і контрольних процедур. Вони використовуються як основа для оцінки ризику контролю, рівень якого нижче максимального.
Попередня оцінка ризику контролю проводиться за такими напрямами. При перевірці невеликих підприємств аудитор автоматично приймає ризик контролю максимальним, незалежно від фактичного рівня цього ризику, оскільки більш економічно в таких випадках провести детальнішу перевірку даних, наведених у фінансовій звітності. Навіть якщо аудитор вважає, що рівень ризику низький, остаточна оцінка рівня ризику зумовлена рівнем підтвердження свідченнями. Він може оцінити його як низький тільки у разі, коли збере додаткові свідчення в підтримку здійснених контрольних процедур.
Коли аудитор вважає, що фактичний ризик контролю може виявитися значно нижчим його попередньої оцінки. він може прийняти рішення щодо збору свідчень про менший рівень ризику. Для зменшення рівня ризику контролю необхідно визначити додаткові контрольні моменти і протестувати їх. Проведення додаткових контрольних перевірок щодо зменшення рівня ризику потребує економічного обгрунтування. Для цього слід порівняти вартість перевірок необхідних контрольних моментів з витратами на проведення перевірок по суті, яких
