технології та в системах управління.
Якщо до цього часу управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік
Серед передумов виникнення управлінського обліку можна виділити наступні: збільшення числа корпорацій, впровадження виробничого нормування, зміну правових та економічних відносин, розширення виробництва та зростання його концентрації, централізацію капіталу, утворення великих компаній, необхідність збереження їх комерційної таємниці тощо.
Л. Герберт вважає, що саме промислова революція сприяла виникненню та розвитку управлінського обліку.
М.Г. Чумаченко пов'язує поширення управлінського обліку зі зростанням: 1) розмірів монополій; 2) неосяжних активів; 3) витрат на науково-дослідні роботи; 4) витрат на реалізацію; 5) інфляції.
Т. Джонсон і Р. Каплан виділяють наступні передумови виникнення управлінського обліку:
. розвиток залізничних доріг та морських сполучень розширює межі комерційної діяльності, а це вимагає складання перспективних прогнозних розрахунків, обчислення собівартості послуг, товарів, а також витрат на їх транспортування (середина XIX ст.);
. виникають дві паралельні та взаємодоповнюючі системи фінансового та управлінського обліку (остання третина XIX ст.);
. Ф. Тейлором створюється система виробничого нормування, яка призводить до формування принципів стандарт - косту, широко використовуються відносні оціночні величини (типи прибутку) на інвестований капітал (остання чверть XIX ст.).
Проте головним практичним кроком на шляху становлення і розвитку бухгалтерського управлінського обліку було виділення із загальної бухгалтерської служби підприємства управлінської бухгалтерії.
Сучасний управлінський облік, використовуючи облік зовнішню та внутрішню інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, але й маркетингу, управління дослідженнями та інших функцій бізнесу. Він здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей, розробляє методи отримання, збору інформації про вирішальні фактори успіху: якість, інновації, час тощо.
Перші висловлювання про необхідність формування самостійної інформаційної системи про витрати підприємства і про те, якою вона має бути, з'явились ще на початку XX ст. у книзі Г. Емерсона "Производительность труда как основа оперативной роботы и заработной платы". У цій праці вперше була здійснена спроба виділити облік витрат виробництва в самостійний напрям облікової роботи.
Вперше термін "управлінський облік" стали використовувати в розвинених англомовних країнах. На відміну від англосаксонської назви в Західній Європі цей облік завжди називали виробничим (Німеччина). Для Франції характерним було використання поняття "маржинальний облік", його обмежували пошуком і обгрунтуванням управлінських рішень на перспективу з використанням показників маржинального доходу. До сфери виробничого обліку відносили виручку від продажу і витрати поточного року, а в англомовних країнах до сфери управлінського обліку - фінансові і виробничі інвестиції, результати їх використання.
Розвиток ринкових відносин в Україні зумовив зростання потреби в обліковій інформації, необхідної для управління підприємством. Тому термін управлінський облік з'явився в ухваленому 1999 року Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" як синонім внутрішньогосподарського обліку. Цей Закон містить таке визначення: "Внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством". При цьому стаття 8 Закону передбачає, що підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку.
Проте доцільність і можливість практичного поділу обліку на фінансовий та управлінський в Україні, Росії й інших країнах - колишніх республіках CPCP сприймається неоднозначне та є об'єктом широкої дискусії. Прихильники розподілу обліку на фінансовий та управлінський (М.Чумаченко, В.Палій, В.Івашкевич та ін.) [19, 25, 33] вважають, що такий поділ не порушує єдності системи бухгалтерського обліку, оскільки йдеться не про методологічний поділ обліку, а про організаційні зміни. Противники такого поділу (Я.Соколов, Б.Валуєв, О.Бородкін та ін.) [15, 16, 35] вважають, що бухгалтерський облік є єдиним і неподільним, а управлінський - це облік витрат і калькуляція собівартості, які штучно намагаються відірвати від бухгалтерського обліку окремі, переважно молоді, фахівці, орієнтовані на західні традиції.
У результаті, на думку Б.Валуєва, обліку приписуються невластиві якості, коли ототожнюються функції обліку і прогнозування [16].
Фактично це визнають і прихильники виокремлення управлінського обліку, зокрема В.Палій зазначає, що управлінський облік виходить за межі власне обліку. На його думку, це не тільки й не стільки бухгалтерський облік, оскільки багато з управлінських параметрів відображаються в оперативному обліку, отримуються методами статистичного спостереження. З цього випливає, що управлінський облік включає елементи бухгалтерського, оперативного і статистичного обліку.
М.Пушкарь поділяє бухгалтерський облік на три складові: фінансовий облік, управлінський облік та контролінг [26, с.383], а Л.Сухарева і С.Петренко [30] вважають управлінський облік найважливішою складовою контролінгу.
Аналіз публікацій з проблем управлінського обліку свідчить, що основними причинами дискусій з приводу змісту управлінського обліку є:
- необгрунтоване "розширення" функцій управлінського обліку внаслідок ототожнення функцій бухгалтера та функцій обліку;
- необгрунтоване "звуження" функцій управлінського обліку внаслідок традиційного підходу до поняття "облік";
- плутання німецької та англосаксонської концепції управлінського обліку.
Включення до визначення управлінського обліку термінів "планування", "прогнозування", "аналіз" тощо не є виправданим, оскільки участь бухгалтера-аналітика у цих процесах означає не розширення функцій обліку, а залучення бухгалтера до команди, що здійснює управління.
Тому не можна погодитися з точкою зору В.Мосаковського, Л.Нападовської [14, 24] та інших авторів, які вважають, що до функцій управлінського обліку входять безпосередньо розроблення планів (кошторисів), виконання аналітичних розрахунків, підготовка відповідних проектів рішень тощо.
З іншого боку, неправильно розглядати управлінський облік лише як облік витрат і калькулювання собівартості у грошовому вимірнику.
Сьогодні слід говорити про систему бухгалтерського обліку, яка не обмежується грошовим вимірником, системою рахунків і подвійним записом, реєстрацією лише фактів минулого. У зв'язку з цим, безумовно, має
