рахунках в банку та депозити до запитання. В ринкових умовах не можна розпочати господарську діяльність без наявності грошових коштів та без їх постійного поповнення. Грошові кошти забезпечують проведення поточних операцій. В діяльності підприємства між вхідними і вихідними грошовими потоками завжди є тимчасовий розрив, тому підприємство повинно тримати вільні грошові кошти на поточному рахунку. Крім того, діяльність підприємства не має чітко визначеного характеру, тому вони необхідні для виконання непередбачених платежів.
- довгострокові і поточні зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання.
- власний капітал - це сукупність засобів, які належать власникам підприємства на правах власності, та приймають участь у процесі виробництва і приносять прибуток в будь-якій формі. Власний капітал підприємства є частиною активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань, і складається зі статутного (або пайового) капіталу, додаткового капіталу, резервного капіталу та нерозподіленого прибутку.
Власний капітал складається зі статутного, пайового, додаткового, резервного, неоплаченого, вилученого капіталів, а також нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
- витрати, доходи та фінансові результати - витрати операційної діяльності відносять: собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг); адміністративні витрати; витрати на збут; інші витрати операційної діяльності. До витрат від іншої діяльності відносяться фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, витрати на сплату податку на прибуток, інші витрати.
Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.
Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.
До другої групи відносять наступні види діяльності:
- постачальницько-заготівельна - придбання, зберігання, забезпечення виробництва матеріальними ресурсами та виробничим обладнанням із запасними частинами для його утримання і ремонту;
- виробнича - процеси, що обумовлені технологією виробництва продукції та складаються з основних та допоміжних операцій; операції по удосконаленню продуктів, що випускаються, та розробка нових;
- фінансова-збутова - маркетингові дослідження та операції по вивченню та формуванню ринку збуту продукції; безпосередньо збутові операції, включаючи упакування, транспортування та інші види робіт; операції, що сприяють зростанню обсягу продаж, починаючи з реклами продукту і закінчуючи встановленням прямих зв'язків із споживачами; контроль якості продукції, що випускається;
- організаційна - створення організаційної структури підприємства, відокремлення з системи підприємства функціональних відділів, служб, цехів, дільниць; організація інформаційної системи на підприємстві з прямим і зворотнім зв'язком, що відповідає вимогам внутрішніх комунікаційних зв'язків між структурними підрозділами, різними рівнями управління, що відповідає функціям планування, контролю, оцінки виконання плану, стимулювання; операції координування дій внутрішніх виконавців, спрямованих на виконання основної мети підприємства. Можна обрати інше групування об'єктів управлінського обліку, але в будь-якому випадку воно повинно відповідати основним цілям управління.
1.3. Завдання та функції внутрішньовиробничого обліку та аналізу
Основними завданнями управлінського обліку є:
1. Збір, обробка, узагальнення, зберігання та передача необхідної інформації для оперативного управління підприємством та прийняття оптимальних управлінських рішень по оптимізації процесу управління шляхом регулювання структури активів та пасивів підприємства. При цьому аналізується робота підприємства за центрами відповідальності з точки зору прибутку, рентабельності, собівартості, капітальних інвестицій тощо.
Перевірка законності та доцільності господарських операцій, забезпечення збереження господарських засобів та коштів, ефективне використання майна.
Визначення підсумків господарської діяльності та оцінка ефективності діяльності підприємства в розрізі реалізованих виробів, центрів відповідальності, управлінських і технологічних рішень. При цьому потрібно методологічний аспект проводити порівняння загального фінансового результату за даними фінансового обліку з даними управлінського обліку з метою контролю за маркетинговою діяльністю
4. Складання внутрішніх звітів, інформація яких призначена для власників підприємств та керівників (менеджерів) й інших внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації. Зміст звітів може змінюватися залежно від їх цільового призначення і посади управлінця, для якого вони призначені2.
Отже, в процесі ведення бухгалтерського управлінського обліку одержується узагальнююча інформація про стан господарювання; зміни, які відбуваються; стан взаєморозрахунків підприємства з іншими підприємствами та, на їх підставі, визначаються результати господарювання; надається користувачам для прийняття рішень повна, правдива та неупереджена інформація про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства (рис. 1.3).
Рис. 1.3. Модель системи управління підприємством
Управлінський облік дедалі частіше розглядають як складову процесу стратегічного управління. Це пов'язано передусім із посиленням ролі стратегічного управління за умов глобальних змін у технологіях та системах управління.
Якщо раніше управлінський облік був зорієнтований на управління виробництвом, то тепер він невпинно перетворюється на стратегічний управлінський облік.
Сучасний управлінський облік, використовуючи зовнішню та внутрішню інформації, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу, управління дослідженнями та інших функцій бізнесу. Він здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей, розробляє методи здобування інформації про вирішальні чинники успіху: витрати, якість, час тощо.
З огляду на це головною метою управлінського обліку є допомогти компанії досягти її стратегічних цілей. Досягнення стратегічних цілей означає задоволення потреб клієнтів, акціонерів та інших учасників господарської діяльності (постачальників, персоналу тощо).
Тому основну увагу зараз концентрують на створенні вартості для клієнтів, акціонерів та інших учасників шляхом ефективного використання ресурсів.
Сучасна концептуальна основа управлінського обліку викладена в публікації Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) "Концепції управлінського обліку".
У цьому документі
