На автотранспортнім підприємстві ЗАТ “Автомобільні перевезення застосовуються позамовний метод калькулювання собі-вартості продукції (робіт, послуг), облік витрат ведеться із застосуванням нормативного методу.

Обчислення собівартості транспортної продукції не вимагає застосування складних методів, оскільки ця продукція носить ма-совий характер, проводиться простим способом і не має залишків незавершеного виробництва на кінець звітного періоду. Облік витрат на автомобільні перевезення і послуги здійснюється в ці-лому за транспортним процесом, без розподілу їх на окремі фази.

Сис-теми рахунків обираються компаніями цих країн самостійно, виходячи з мас-штабів і характеру їхньої діяльності. Аналіз свідчить, що в процесі історично-го розвитку в цих країнах сформувалися і розвивалися три основні системи рахунків:

- загальна система обліку;

- інтегрована система обліку;

- переплетена система обліку.

На підприємстві ЗАТ “Автомобільні перевезення” використову-ється інтегрована систему обліку, яка забезпечує калькулювання собівартості ок-ремих видів продукції та контроль витрат на її виробництво.

Це досягається через "вмонтовування" рахунків виробничого обліку в за-гальну систему рахунків, в результаті чого вони кореспондують із рахунками фінансового обліку. Інтегрована система обліку базується на безперервному обліку за-пасів, тобто всі поточні зміни запасів сировини, готової продукції та виробницт-ва відображаються на рахунках відповідних запасів.

В основу видкремлення рахунків для обліку витрат підприємства в інтегро-ваній системі обліку покладено функціональну ознаку. Для цього застосовують рахунки "Виробництво", "Виробничі накладні витрати", "Загальні та адмініст-ративні витрати", "Витрати на збут та реалізацію", "Витрати на дослідження та розробки".

На перших двох рахунках відображають витрати, пов'язані з виробництвом продукції.

Прямі виробничі витрати відображають безпосередньо на рахунку "Вироб-ництво", непрямі накопичуються на рахунку "Виробничі накладні витрати", а наприкінці звітного періоду списуються на рахунок "Виробництво" і розподіля-ються між об'єктами калькулювання.

На підставі планових норм витрат на автотранспортних під-приємствах складається кошторис витрат виробництва на рік - відповідно, на квартали.

Виходячи із загальної суми витрат, визначається планова собівартість одиниці продукції.

За калькуляційну одиницю собівартості береться:

- для вантажних автомобілів, для яких встановлено тариф за 1 т перевезеного вантажу, - 10 т/км;

- для вантажних автомобілів, для яких встановлено погодин-ний тариф, - 10 авт.- год.

Витрати підрозділів, які здійснюють невиробничі функції (управління, збут, дослідження тощо), не включають у виробничу собівартість продукції. Ці витра-ти списують на рахунок фінансових результатів у тому обліковому періоді, в яко-му вони були здійснені.

Групування даних за статтями витрат, видами продукції та центрами відпові-дальності здійснюють через відповідну організацію аналітичного обліку в межах рахунків, перелічених вище.

Нормативний метод є найбільш зробленим і діючим методом обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.

Установлені поточні нормативи не є величинами постійними, вони можуть зміняться під впливом упровадження нової техніки, удосконалювання технологічних процесів і організації виробництва, росту продуктивності праці й інших факторів. Уводити нові норми рекомендується з першого числа відповідного місяця (кварталу), щоб по нових змінених нормах перерахувати лише залишки незавершеного виробництва і виявити суму від зміни норм і її вплив на собівартість продукції поточного і наступних періодів.

Для здійснення нормативного обліку і калькулювання фактичної собівартості продукції на основі діючих на початок місяця норм основних витрат і кошторисів витрат по обслуговуванню виробництва і керуванню складаються нормативні калькуляції собівартості окремих видів продукції, вироблюваних на підприємстві нормативні калькуляції можуть складатися послідовно на деталі, вузли, складальні з'єднання і вироби в цілому. На деталі, вузли розробляються тільки по статтях основних витрат, а на виріб у цілому - по всіх статтях основних і накладних витрат використовується для нарахування фактичної собівартості окремих видів продукції шляхом алгебраїчного підсумовування нормативних витрат з виявленням поточному обліку відхиленнями від норм і змінами норм. На деталі, вузли для оцінки шлюбу і незавершеного виробництва.

Нормативні калькуляції використовуються для контролю за зниженням витрат шляхом порівняння нормативних калькуляцій на різні дати, а також для контролю за виконанням планових завдань по собівартості.

2.2. Методи контролю витрат

Кожне підприємство має певну стратегічну мету (збільшення прибутку, утри-мання позиції на ринку, лідерство в певній галузі тощо). Для забезпечення досяг-нення цієї мети здійснюють стратегічне планування.

Стратегічне планування - процес визначення дій, необ-хідних для досягнення стратегічної мети. Результатом стратегічного планування є довгостроковий план фірми, розрахований на 10—15 років.

Деталізація довгострокового плану здійснюється через бюджетування, яке ви-значає короткострокові завдання у межах загальної стратегії. Продуктом бюдже-тування є бюджет.

Бюджет - це план майбутніх операцій, виражених у кількісних (здебільшого грошовому) вимірниках.

Період, для якого підготовлений і використовується бюджет, називають бюд-жетним періодом.

Бюджетним періодом зазвичай є рік, у межах якого можна виокремити ко-роткі періоди (квартал, місяць).

Бюджетування - процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів.

Метою бюджетування є:

- здійснення періодичного планування;

- забезпечення координації, кооперації та комунікацій;

- змусити менеджерів кількісно обґрунтовувати їхні плани;

- забезпечення усвідомленості витрат на діяльність підприємства;

- створення основи для оцінки і контролю виконання;

- мотивація працівників шляхом орієнтації на досягнення мети організації;

- виконання вимог законів і контрактів.

Розробка бюджетів забезпечує періодичне планування операцій підприємст-ва, дає змогу передбачати майбутні проблеми і визначати найкращий шлях удоско-налення стратегічної мети.

Якщо різні підрозділи або менеджери діятимуть окремо, то шансів на досяг-нення спільної мети поменшає.

Бюджетування вможливлює уникнення анархії, узгодження дій та інтересів різних членів організації.

Дуже важливим аспектом бюджетування є те, що воно змушує менеджерів кількісно обґрунтовувати їхні плани і дає змогу усвідомити витрати, пов'язані з виконанням їх.

Менеджери не завжди уявляють вартість своїх рішень. Бюджет сприяє кра-щому розумінню ними того, чого варті певні дії, і знаходженню спільної мови при оцінці запропонованих проектів.

У процесі складання бюджету менеджер має змогу порівняти витрати і виго-ди альтернативних напрямів дій,