Ринок засобів виробництва: взаємозв’язок попиту та пропозиції

ПЛАН

Вступ

Суспільне виробництво як основа соціально-економічних відносин

Природа засобів виробництва

Засоби виробництва в продуктивних силах суспільства

Засоби виробництва в економічних виробничих відносинах

Оптимальна величина попиту на працю

Характеристика економічних циклів

Ринок засобів виробництва як складовий елемент ринку.

Висновок

Список використаної літератури

ВСТУП

Нині Україна переходить від державної (централізованої) до багатоукладної (ринкової) економіки. Перша ґрунтувалася на державній формі власності на основні засоби виробництва. Друга — переважно на трьох формах власності (приватній, колективній, державній). Модель ринку централізованої економіки характеризувалася такими особливостями: первинним була пропозиція і вважалося, що головне — це виробити продукт, а він знайде споживача; регулювався ринок переважно адміністративними методами через ціновий механізм і планово-цільовий розподіл ресурсів; господарями ринку були державні чиновники і партійна номенклатура; інвестиції у сільське господарство здійснювалися без достатнього врахування економічної ефективності виробництва, мінімізації собівартості, співвідношення попиту і пропозиції на внутрішньому і зовнішньому ринках. Зовсім інша модель ринкової економіки. Ринкові відносини повинні формуватися за так званою збутовою концепцією. Вона виходить із необхідності максимізації доходів через збут товарів, пріоритетне значення відводиться попиту, «королем» ринку стає споживач. Підприємства вироблятимуть товари тільки в тому разі, якщо їх можна вигідно продати. Регулюватимуться ринкові відносини переважно економічними методами. Оскільки капітал буде перерозподілений по різних формах власності, то плани і проекти власників капіталу направлятимуть і регулюватимуть ринкові відносини.

Виробництво - процес, у ході якого використовують речовини й сили природи і створюють продукти, необхідні для існування й розвитку суспільства. Всяке виробництво передбачає такі три моменти: працю людини, предмети праці й засоби праці. Предметами праці є все те, на що спрямована діяльність людини; засоби праці - усі речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Разом вони становлять засоби виробництва.

Основу національної економіки становлять не тільки матеріальні галузі виробництва, а й система ринків. Маючи розгалужену й багаторівневу структуру, ринок за своїми функціями може бути товарним, де здійснюється кругооборот засобів виробництва і предметів споживання; фінансовим, де обертаються кредити й цінні папери; ринок капіталу, де обертаються кошти, призначені для інновацій; валютний ринок, де здійснюються фінансово-валютні операції; ринок праці – виступає як форма руху робочої сили.

Одним із важливих заходів захисту споживачів є регулювання рівня цін на продукти, яке може здійснювати держава, нагромаджуючи їх запас і доставляючи потім на ринок при зростанні попиту.

Інфляція попиту - це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних замовлень (наприклад, військових), збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати) внаслідок, наприклад, узгоджених дій профспілок. Внаслідок цього виникає надлишок грошей по відношенню до кількості товарів, підвищуються ціни. Таким чином надлишок платіжних засобів в обігу створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Економіка може спробувати витрачати більше, ніж вона здатна виробляти. Виробничий сектор не в змозі відповісти на цей зайвий попит збільшенням реального обсягу продукції, бо всі існуючі ресурси уже повністю використані. Тому цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту. Суть інфляції попиту інколи пояснюють однією фразою: "Надто багато грошей полює за надто малою кількістю товарів"

Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. Причинами збільшення витрат можуть бути олігополiстична політика ціноутворення, економічна і фінансова політика держави, зростання цін на сировину, дії профспілок, що вимагають підвищення заробітної плати і т. і. Вона може також з’явитися в результаті зміни структури пропозиції на ринку.

Чому ж потрібне державне регулювання ринку? Перш за все це треба для ліквідації суперечностей в інтересах товаровиробників і споживачів. Товаровиробники заінтересовані в тому, щоб кількість товару, яка надходить на ринок, не перевищувала справжній попит, тобто щоб можна було виробити якнайменше товару і продати якнайдорожче. Споживачі, навпаки, заінтересовані в тому, щоб кількість товару, яка надходить на ринок, перевищува-ла справжній попит, щоб можна було купити якнайбільше товару й якнайдешевше. Не-обхідність державного регулювання ринку продуктів харчування зумовлюється також порушенням паритету обміну, що склався між містом і селом. Нині мінова вартість сільсько-господарської продукції у 1,5—2 рази нижча від мінової вартості промислових товарів.

Перехід до ринкової економіки можливий за таких умов: свобода підприємництва й тор-гівлі, свобода переміщення праці й капіталу від однієї галузі до іншої, наявність різних форм власності (приватна, колективна, дер-жавна) на основні засоби виробництва, лікві-дація земельної і банківської монополії, роз-ширення прав успадкування, розвиток коопе-рації (збутової, постачальної, обслуговуючої), використання найманої праці, пробудження в населення підприємницького мислення й за-безпечення його широкою інформацією, на-явність міцної влади, правове забезпечення виконання договорів і зобов'язань, надійний захист власності. Останнє зумовлюється тим, що розвиток ринкової економіки неминуче призведе до розшарування суспільства, появ-ляться не тільки багаті люди, але й велика маса бідняків. А як відомо, розкіш багача зав-жди збуджує обурення бідняків, котрі, гнані нуждою, намагатимуться заволодіти цим ба-гатством. Тому власники великих цінностей, придбаних працею багатьох років, а можли-во й поколінь, можуть спати спокійно лише тоді, коли їх надійно охороняє держава.

Ринкова економіка — це не просто вели-ка кількість ізольованих і відокремлених рин-ків. Вона є туго сплетеною сіткою цін,