Що стосується участі України у світових міграційних процесах, то щорічно у 1996-2001 роках за кордон виїжджало від 133 до 169 тис. осіб.

У 2002 році, за попередними оцінками, кількість громадян, що емігрували з України, склала близько 34 тис. осіб (табл. 5). Скорочення мігрантів пояснюється зростанням обсягів трудової міграції українців.[17]

Таблиця 5

Зміна населення України за рахунок зовнішніх міграційних процесів

Показники | Роки

1990 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

Кількість наявного населення  на кінець  року, тис.осіб | 51944,4 | 50818,4 | 50370,8 | 49918,1 | 49429,8 | 48923,2 | 48457,1 | 48003,5

Кількість постійного населення на кінець року, тис.осіб | 51689,7 | 50638,8 | 50245,2 | 49850,9 | 49456,1 | 49036,5 | 48240,9 | 47787,3

Природний приріст населення,

тис. осіб | 27,6 | -309,5 | -311,6 | -300,7 | -350,0 | -373,0 | -369,5 | -364,2

Приріст (скорочення) населення України за рахунок міграції з іноземними державами, тис.осіб  | 78,3 | -169,2 | -136,0 | -152,0 | -138,3 | -133,6 | -152,2 | -33,8

Для України, як країни-експортера трудових ресурів, існують негативні наслідки міграції:

- втрата висококваліфікованих підготовлених спеціалістів, так званий “відтік розумів”.

- додаткові витрати з бюджету на підготовку нових спеціалістів.

виникнення тенденції до спаду темпів економічного зростання.

В умовах посилення міжнародної економічної інтеграції для України в даний час велике значення набуває укріплення зв?язків з Європейським співтовариством. Однак на цьому шляху існують поки що великі труднощі, які полягають, головним чином, у невідповідності до вимог Угоди про партнерство і співробітництво, яка парафована 23 березня 1994 р. обома сторонами. Угода набрала чинності з 1 березня 1998 р. У період до вступу в силу даної угоди існувала тільки Тимчасова угода про торгівлю з питань, пов'язаних із торгівлею, в тому виді, в якому вона була прийнята Радою міністрів ЄС 4 грудня 1995 р. Ця тимчасова угода набрала сили в частині, що стосується питань торгівлі.

Відповідно до угоди про торгівлю між ЄС і Україною введено в дію такі положення:

- режим найбільшого сприяння між сторонами - учасницями договору, як це визначено в ст. 1 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Проте до 31 грудня 1998 p., або з моменту приєднання України до COT вона має право користуватися режимом, більш сприятливим у торгівлі з країнами СНД, ніж це передбачено угодою між Україною і ЄС;

- товари, що імпортуються з іншої країни за домовленістю, розглядаються як національні товари щодо застосування усіх видів внутрішніх податків;

- застосовуються умови договору деяких статей ГАТТ щодо товарів з інших країн, із якими є домовленість;

- застосовуються ринкове орієнтовані ціни в торгівлі між договірними сторонами;

- право застосовувати антидемпінгові або компенсаційні заходи за правилами ГАТТ щодо торгівлі з третіми країнами;

- перед тим, як починати діяти, необхідно докласти зусиль для досягнення конструктивних рішень;

- право вживати заходів для захисту здоров'я громадян, суспільного порядку і культури (цими заходами не варто зловживати з протекціоністською метою);

- спеціальні угоди прийняті щодо торгівлі текстилем і одягом, по торгівлі виробами зі сталі, що підпадають під Європейську угоду вугілля і сталі, про торгівлю ядерними матеріалами;

- всі розрахунки, що стосуються торгівлі між сторонами - учасницями договору, можуть проводитись у вільно конвертованій валюті;

- договірні сторони згодні докласти всіх зусиль для того, щоб між торгуючими сторонами панувала чесна конкуренція.

Крім того, встановлюються і вживаються визначені заходи проти обмеження конкуренції; уникають виплат субсидій для виробництва товарів, крім сировини, або для надання послуг, що порушують конкуренцію в торгівлі між договірними сторонами; у разі запиту сторони інформують одна одну про систему субсидування або про специфічні гарантовані субсидії; сторони домовляються щодо монополії державної торгівлі і щодо забезпечення ліквідації протягом трьох років після підписання даної угоди дискримінації громадян договірних сторін.

Можуть також проводитись консультації щодо правил вільної конкуренції та порушень їх. Зберігаються усі права із вжиття заходів проти обмежень конкуренції, що суперечать ГАТТ. Україна зобов'язується покращувати умови дотримання договору про захист інтелектуальної власності з тим, щоб після закінчення п'ятирічного терміну досягти рівня захисту цих прав, що існує в Європейському Союзі.

Спеціальний протокол, який додається до Угоди, містить пункти щодо взаємодопомоги в проведенні митних заходів компетентними органами країн, що домовляються. Відповідно до цього договору Україні гарантується режим найбільшого сприяння. Проте ЄС поширює на Україну більшість пільг, наданих відповідно до Загальної системи преференцій (пільгових тарифів) для країн, що розвиваються. Відповідно до цієї системи пільг Україна може експортувати в країни ЄС напівфабрикати і готові промислові товари, за винятком виробів зі сталі, за зниженими тарифними ставками або взагалі без оподаткування на ввезення; аналогічні пільги даються і для сільськогосподарської продукції (більш 400 найменувань). Протягом 2000 р. тільки в Німеччині таких пільг на ввезення різноманітних товарів було надано на суму більш 20 млн німецьких марок. У 2001 р. ця цифра досягла вже 100 млн німецьких марок. Оскільки Німеччина ввозить щорічно приблизно третину імпорту ЄС, то цей показник для країн Співдружності складає майже 300 млн німецьких марок, або біля 200 млн дол. США.

Договір про експорт текстилю з України в країни ЄС було підписано