2. Економічний зміст прибутку та роль в умовах розвитку підприємництва

Прибуток - економічна категорія. Визначення його суті у багатьох літературних джерелах зводиться до того, що прибуток - це частина вар-тості додаткового продукту, додатковий продукт, виражений у грошах, частина чистого доходу, одна з його форм тощо.

Прибуток як економічна категорія - це грошовий вираз вартості ре-алізованого чистого доходу, основну форму грошових накопичень госпо-дарюючих суб'єктів. Він характеризує доходність підприємства від прове-дення відповідних заходів, окупність вкладених витрат і використаного майна в результаті проведення заходів.

Сума отриманого прибутку - показник, який характеризує результа-тивність роботи підприємства, фінансовий результат його підприємниць-кої діяльності.

У Законі України «Про підприємства в Україні» говориться, що при-буток є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємств. Підприємство здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою отримання відпові-дного прибутку (доходу). Отже, підприємець повинен завжди ставити за свою мету отримання прибутку, але не завжди йому це вдається. Напри-клад, коли виручка дорівнює собівартості проданої продукції, то вдалося лише відшкодувати затрати на виробництво та продаж продукції. Продаж відбувся без збитків, але не було отримано й прибутку. У випадках пере-вищення затрат над виручкою, підприємство отримує негативний фінансо-вий результат - збитки, що ставить його в складне фінансове становище, не виключаючи банкрутства. [31, c.56]

Прибуток - одне з основних джерел фінансових ресурсів підприємств, формування централізованих і децентралізованих фондів грошових кош-тів. За рахунок прибутку відбувається формування в значному обсязі бю-джетних ресурсів держави, здійснюється фінансування розширення під-приємств, матеріальне стимулювання робітників, вирішення соціально-культурних заходів тощо. У зв'язку з цим в отриманні прибутку повинні бути зацікавлені не тільки трудові колективи підприємств, але й держава в цілому.

Багатоканальне використання прибутку підсилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. В цих умовах гос-подарюючі суб'єкти, отримавши фінансову самостійність і незалежність, мають право вирішувати, на які цілі й в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати до бюджету встановлених подат-ків і платежів.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності господарюю-чих суб'єктів формується внаслідок взаємодії багатьох компонентів як з позитивним, так і з негативним значенням.

Загальний прибуток підприємства є кінцевим результатом діяльності підприємства. В його складі враховується прибуток від усіх видів діяльно-сті підприємства: від реалізації товарної продукції, робіт, послуг - валовий прибуток; від операційної діяльності; від звичайної діяльності; від надзви-чайної діяльності. Крім того, розраховують чистий прибуток (тобто такий, який залишається в розпорядженні підприємства).

Основною складовою частиною загального прибутку є прибуток від реалізації товарної продукції. Він складає понад 95% загального прибутку.

На підприємствах потрібно приділяти належну увагу плануванню й отриманню прибутку від реалізації продукції. При цьому потрібно пам'ятати, що на величину прибутку від реалізації товарної продукції впливають як фактори, що не залежать від діяльності підприємства (зміни державних регулюючих цін, природні та транспортні умови тощо), так і фактори, які знаходяться в компетенції підприємств.

Поміж факторів, які впливають на величину прибутку від реалізації товарної продукції і які знаходяться в компетенції підприємства, найваж-ливішим є зміна обсягу виробництва і реалізації продукції. Чим більший обсяг реалізації продукції, тим більший, в кінцевому підсумку, прибуток отримає підприємство, і навпаки. Зміни прибутку від цього фактору за ін-ших рівних умов прямо пропорційні.

Істотним фактором, що впливає на величину прибутку від продажу товарної продукції, є зміна рівня собівартості продукції. Всупереч прямо пропорційному зв'язку впливу обсягу продажу товарної продукції на рі-вень прибутку, зв'язок між величиною прибутку та рівнем собівартості -зворотний. Чим нижча собівартість продукції, яка продається і визначаєть-ся рівнем затрат на її виробництво та продаж, тим більший прибуток, і на-впаки.

Затрати на виробництво та продаж продукції, що формують собівар-тість, - один із найважливіших якісних показників комерційної діяльності підприємств. Склад затрат на виробництво та продаж продукції (робіт, послуг), які включаються в собівартість, регулюється законодавчо.

Собівартість, у свою чергу, знаходиться під впливом багатьох факто-рів (рівня цін на закуплені для виробництва сировину та матеріали, заробі-тної плати робітників і службовців тощо). Тому, при аналізі зміни собівар-тості повинні бути виявлені причини її підвищення або зниження з тим, щоб розробити заходи для скорочення рівня затрат на виробництво та про-даж продукції, а отже, для збільшення прибутку.

Суттєвим фактором, який прямо впливає на величину прибутку гос-подарюючого суб'єкта від продажу продукції, є рівень цін, які застосову-ються. Рівень вільних цін в умовах лібералізації встановлюється самим підприємством, у залежності від конкурентоспроможності продукції, що реалізується, попиту і пропозиції на неї. Тому підприємство саме, в даному випадку, через встановлену ним ціну, може впливати на прибуток, отри-маний від продажу продукції. З іншого боку, не залежним від підприємст-ва чинником, що впливає на прибуток господарюючих суб'єктів, виступа-ють державні регулюючі ціни, які встановлюються на продукцію підприємств-монополістів. Проте цей фактор необхідно враховувати при визна-ченні результатів підприємницької діяльності господарюючих суб'єктів.[31,c. 58]

У складі загального прибутку, крім прибутку від продажу товарної продукції, враховується прибуток від продажу іншої продукції та послуг нетоварного характеру. На частину цього прибутку припадає незначна ча-стина суми загального прибутку. Результати від іншої реалізації можуть бути як позитивними, так і негативними, що, відповідно, відіб'ється на обсязі загального прибутку. Тому завданням підприємств у цьому випадку повинно бути