У складі загального прибутку враховуються результати від продажу основних фондів та іншого майна підприємств, а також від позареалізацій-них операцій.

Прибуток (збиток) від продажу основних фондів, їх іншого вибуття, а також продажу іншого майна підприємства - це фінансовий результат, не пов'язаний з основними видами діяльності підприємства. Він відображає прибутки (збитки) від іншої реалізації - продажу різних видів майна, яке знаходиться у власності підприємства.

У цілому, формування прибутку має багатосторонні аспекти. Прибу-ток як найважливіша категорія ринкових відносин виконує такі функції: оцінювальну, стимулюючу та госпрозрахункову. Разом із тим не виключе-на можливість наділення прибутку й іншими функціями.

Зміст згаданих вище функцій розкривається в таких аспектах:

Оцінювальна функція прибутку полягає в тому, що прибуток викори-стовується як основний критерій економічної ефективності виробництва і використання основних виробничих фондів. Використання прибутку в цій функції дає підприємцю дійовий засіб контролю за раціональним викорис-танням наявних матеріальних і трудових ресурсів.

Розглядаючи функцію як міру ефективності виробництва, необхідно враховувати, що прибуток не збігається зі своєю об'єктивною основою - вартістю доданого продукту, а є її перетвореною (похідною) формою. Для підприємства прибуток означає, по-перше, надбавку до собівартості про-дукції, по-друге, приріст авансованої вартості.

Зв'язок вартості додаткового продукту зі своїм джерелом - живою абстрактною працею - виражений прямо, безпосередньо, а в прибутку він представлений опосередковано та перетворено. І як такий прибуток висту-пає як результат руху всієї авансованої вартості. Для підприємства еконо-мія будь-якої частини витрат виробництва (матеріальних або трудових) означає збільшення прибутку. Отже, через те, що прибуток виступає як похідна форма й виражає результат руху всієї авансової вартості, в ньому відбивається результативність затрат як живої, так і уречевленої праці, тобто ефективність виробництва.

Стимулююча функція прибутку полягає в тому, що він є джерелом матеріального заохочення робітників, розширення виробництва та вирі-шення соціальних проблем на підприємствах, а також джерелом сплати прямих податків до бюджету. Тому в отриманні прибутку повинні бути зацікавлені як держава, так і підприємства.

Госпрозрахункова функція прибутку полягає в тому, що госпрозра-хунок, який є основним методом господарювання підприємств, передбачає не тільки покриття своїх витрат своїми доходами, але й отримання нагро-маджень (прибутку) для стимулювання робітників і вирішення інших пи-тань. В умовах ринкової економки отримання прибутку орієнтує товарови-робника на збільшення обсягів виробництва продукції, зниження затрат на виробництво. Цим досягається як мета підприємництва, так і задоволення суспільних потреб.

Абсолютна величина прибутку важлива, коли йде мова про фінансові ресурси, які можуть бути використані підприємствами, суспільством. Але для характеристики ефективності господарювання цього абсолютного показника недостатньо. Отже, щоб оцінити результати господарювання, його ефективність, ефективність використання складових процесу вироб-ництва, за допомогою яких отримано прибуток, його суму потрібно відне-сти до відповідних показників. У підсумку буде отриманий показник ефек-тивності, або рентабельності.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складо-вих процесу виробництва або сукупних затрат підприємства. У практиці господарювання розраховуються такі показники рентабельності: рентабе-льність продукції; рентабельність виробництва; рентабельність виробни-чих фондів та ін.

Рентабельність продукції можна розрахувати по всій реалізованій продукції та за окремими її видами.

Рентабельність усієї реалізованої продукції розраховується як відно-шення прибутку, отриманого від продажу всієї продукції, до її собівартос-ті:

Р=(П/С)*100%,

де Р - рівень рентабельності продукції, %; П - прибуток, отриманий від продажу всієї продукції, грн.; С - собівартість усієї проданої продукції, грн.

За цією формулою можна розрахувати також рентабельність вироб-ництва та продажу окремих видів продукції. Для цього враховуються при-буток і собівартість по відповідному виду продукції.

Показники рентабельності всієї проданої продукції та окремих її видів дають уявлення стосовно окупності (прибутковості) затрат на виробництво та продаж відповідних видів або всієї продукції, тобто стосовно того, скі-льки прибутку отримує підприємство на одну гривню затрат, вкладених для отримання прибутку.

Рентабельність виробництва визначається як відношення загального (підсумкового) прибутку до собівартості проданої продукції, товарів, робіт і послуг.

Рентабельність проданої продукції (продажу) можна розраховувати і як відношення прибутку до виручки (обігу) від продажу продукції:

Рпп=(П/В)*100%.

Де Рпп - рентабельність проданої продукції, %; В - виручка від продажу продукції, грн.

У цьому випадку рівень рентабельності буде показувати, скільки отримано прибутку (в процентах або копійках) на одну гривню проданої продукції за цінами реалізації.

Рентабельність виробничих фондів розраховується як відношення за-гального прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фон-дів і матеріальних обігових активів.

Розрахунок вищевказаних показників рентабельності, їх аналіз дозво-ляє керівникам господарюючих суб'єктів і підприємцям зорієнтуватися в економічному рівні вирішення відповідних питань і вжити необхідних за-ходів для поліпшення фінансового стану підприємств.

3. Планування прибутку

Планування прибутку є складовою частиною фінансового планування та найважливішою ділянкою фінансово-економічної роботи на підприємс-твах. Від того, як достовірно визначений плановий прибуток, буде залежа-ти успішна господарсько-фінансова діяльність підприємства.

Розрахунок планового прибутку повинен бути економічно обґрунтований, що дозволить здійснювати своєчасне та повне фінансування інвес-тицій, приросту власних обігових активів, своєчасних розрахунків з бюджетом по податках тощо. Отже, правильне планування прибутку на підприємствах має велике значення в забезпеченні їх ефективної роботи.

Під час розробки планів по прибутку важливо не тільки враховувати всі фактори, які впливають на величину можливих фінансових результатів, але і вибрати той варіант виробничої програми, який забезпечить отри-мання максимального прибутку.

При відносно стабільних цінах і прогнозованих умовах господарю-вання прибуток .планується на рік у рамках поточного фінансового плану. Але нестабільність цін, що існує в умовах ринку, ускладнює річне плану-вання, і підприємства можуть складати більш чи менш реальні плани по прибутку на квартал.

Планування прибутку проводиться окремо по всіх