відповідати таким вимо-гам: реальність, конкретність, досяжність, вимогливість, орієнтація на високий результат, успіх (а не на процес), наукова обґрунтованість, погодженість, вимірюваність, однозначність для сприйняття, ясність, гнучкість, прийнятність, відображення змісту діяльності.
Встановлення цілей у загальному вигляді передбачає прохо-дження чотирьох обов'язкових етапів: виявлення та аналіз тенденцій, що можна спостерігати в оточенні; встановлення загальної мети організації; побудова ієрархії цілей («дерева цілей»); встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту забезпечення їхнього виконання.
Види стратегічних цілей: зовнішні та внутрішні; економічні, техніко-технологічні, соціальні, екологічні; «цілі створення» (якого-небудь матеріального об'єкта чи системи) та «цілі розвитку» (коли йдеться про процес); цілі всього підприємства, окремих підрозділів і груп або індивідуумів; коротко-, середньо- та довго-строкові; стратегічні, тактичні, оперативні; виробничі та управлінські; цілі функціонування та цілі розвит-ку; побічні та підтримуючі; кількісні та якісні.
«Дерево цілей» — це наочне графічне зображення підпо-рядкованості та взаємозв'язку цілей, що демонструє розподіл за-гальної (генеральної) мети або місії на підцілі, завдання та окремі дії.
Основна ідея щодо побудови «дерева цілей» — декомпозиція.
Не існує універсальних методів побудови «дерева цілей». Спосо-би його побудови залежать від характеру мети, обраного методоло-гічного підходу, а також від того, хто розробляє «дерево цілей», як він уявляє собі поставлені перед ним завдання, як він бачить їхній взаємозв'язок. Основне правило побудови «дерева цілей» — це «повнота редукції».
Вимоги до побудови «дерева цілей» такі: повнота відображення процесу або явища; на кожному рівні сукупність підцілей має бути достатньою для опису цілі вищого рівня; несуперечливість цілей нижчого та верхнього рівнів; декомпозиція мети на підцілі на кожному рівні має виконуватися за одним методологічним підходом; усі цілі мають бути сформульовані в термінах робіт.
В роботі зроблена спроба розробити стратегічні цілі для ВАТ “Укр-пак”.
ЛІТЕРАТУРА
Акулов В.Б., Рудаков М.Н. Теория организации. К: ООО «Галиос», 2001
Верба В., Решетняк Т. Стратегія консультаційної фірми.// Сттатя з сайту Management.com.ua. Адреса посилання -
Дуган Л. Розробка стратегії: минуле, сучасність та майбутнє. Чернівці: Регіональне представництво УЦРП РПС, 2001
Идрисов А.Стратегия, основанная на ключевых компетенциях и динамических способностях компании. //Сттатя з сайту Management.com.ua. Адреса посилання -
Ириков В., Леонтьев С. Приступаем к стратегическому планированию.// PC Week, 1998 г.
Кевин Койн. Сому Субраманиам, Дисциплина стратеги.// "Вестник McKinsey", №1, 2002
Козак Н. Мотивація персоналу щодо досягнення стратегічних цілей організації.// №13-14, липень 2000р.
Койн К. Как упорядочить процесс разработки стратегии.//Стаття з сайту
Кошкин Л.И. Хачатуров А.Е. Булатов И.С. Менеджмент на промышленном предприятии. К:"Эколайн", 2000
Мартынов А.В. Разработка стратегии предприятия.//Корпоративный менеджмент, 31.05.2001
Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - Москва: Дело, 1994.- 701.
Милнер Б. З. Теория организации. - Москва: ИНФРА-М, 1999.- 480.
Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво:стратегія, організація, ефективність. К:КНЕУ-1998
Розробка стратегії: минуле, сучасність та майбутнє.//Сттатя з сайту Management.com.ua. Адреса посилання -
Хентце Й. Основные идеи стратегического менеджмента/ Проблемы теории и практики управления. 1989 -№2, С.4-10.; З.Е.Шершньова, С.В.Оборська. Стратегічне управління. К:КНЕУ – 1999, С.248
Хью Кортни, Джейн Керкленд, Патрик Вигери. Стратегия в условиях неопределенности.// "Вестник McKinsey", №1, 2002
Шершньова З.Е., Об орська С.В. Стратегічне управління. К:КНЕУ – 1999