Податковий практикум

Варіант 5.

Законодавчі та нормативні акти, які регулюють справляння податків: порядок прийняття і скасування.

Об'єктивний характер податкових відносин проявляється також у тому, що вони виражають властивості й закономірності, притаманні фінансам узагалі, і перебувають у тісному взаємозв'язку з іншими фінансовими категоріями — державним кредитом, державним боргом, дефіцитом бюджету тощо. Податко-вий процес — це об'єктивне суспільне явище, а тому все, що пов'язане з фун-кціонуванням податків, має бути науково обгрунтоване на підставі об'єктивних економічних законів.

Податковий процес має кілька етапів і починається з розробки загальної концепції оподаткування, визначення принципів податкової політики, встанов-лення сукупності податків і зборів (обов'язкових платежів), тобто складу подат-кової системи, а також функцій, прав та обов'язків платників податків і органів податкової служби. Далі законодавчо регламентується справляння кожного податку через прийняття окремих законів, які в узагальненому вигляді визначають об’єкт оподаткування, платників податку, ставки, пільги, методики обчислення, порядок і форми розрахунків із бюджетом. Для чіткішої організації і деталізації справляння податків ДПА України у межах чинного законодавства розробляє і подає нормативно-методичні документи, які конкретизують порядок обчислення, сплати і контролю за окремими податками, а також порядок оформлення податкової звітності. Форми податкових розрахунків, звітів, декларацій, пов'яза-них з обчисленням і сплатою податкових платежів, декларацій про валютні цін-ності, реєстраційних документів платників податків, повідомлень про відкриття і закриття банківських рахунків, а також форми звітів про діяльність органів по-даткової служби затверджує ДПА України. Ця ж структура організовує роботу податкової служби і визначає її основні напрями, форми і методи.

Правотворчий процес — система взаємозалежних процедур (стадій) при ухваленні, зміні як законів, так і підзаконних актів. Стадії правотворчого процесу, у свою чергу, можуть бути розби-ті на ряд етапів.

Кожний вид нормативно-правових актів пов'язаний із компе-тенцією державних органів певного рівня, а тому підготовка, роз-гляд і ухвалення кожного виду актів в ієрархії актів мають специ-фічні ознаки. Ступінь складності правотворчого процесу визна-чається тим, які нормативно-правові акти ухвалюються — закони Верховної Ради, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, рішення органів місцевого самоврядування та ін.

Стадії правотворення і правотворчого процесу:

1. Передпроектна стадія—

формування юридичного мотиву про необхідність внесення змін до чинної системи норм права — відбувається на рівні пра-восвідомості в результаті виявлення волі народу (колективу), об'єктивно зумовленої потребами його соціального життя;—

правотворна ініціатива — обґрун-тування юридичної значущості правової регламентації — видання нормативно-правового акта.

Цей етап правотворення характеризується дією об'єктивних чинників і становить підготовчу стадію правотворчості;

2. Проектна стадія—

ухвалення рішення про підготовку проекту нормативно-пра-вового акта;—

розробка концепції проекту нормативно-правового акта і підготовка його тексту (або доробка проекту, внесеного в по-рядку правотворчої ініціативи), тобто юридичне формулювання волі народу (колективу) у вигляді норм права.

Проекти указів Президента, постанов уряду зазвичай готу-ються відповідними міністерствами і відомствами або на підста-ві плану попередніх робіт, або за разовим дорученням Президента, керівництва уряду. Такі проекти можуть бути підготовлені в апа-раті Президента і уряду.

Щоб забезпечити кваліфіковане, складання проекту, перед-бачається участь спеціалістів у відповідно до відомчого (галузе-вого) принципу, згідно з яким складання початкових проектів здійснюється тими органами і організаціями, профілю діяльно-сті яких вони відповідають.

До підготовки проектів нормативно-правових актів (головним чином, законів) залучаються партії, профспілки та інші громад-ські об'єднання;

- попередній розгляд проекту нормативно-правового акта правотворчим органом. До розгляду проекту зазвичай залучаються зацікавлені державні органи, організації, громадськість. Форми обговорення різні: парламентські читання, наради за участю наукової громадськості і зацікавлених міністерств, резензування науково-дослідними інститутами та ін. Після ура-хування пропозицій і зауважень проект остаточно відпрацьову-ється і редагується;—

обговорення проекту нормативно-правового акта і узгоджен-ня його тексту з зацікавленими особами. Найважливіші законо-проекти можуть бути винесені на всенародне обговорення.

Цей етап правотворення становить початкову стадію право-творчості;

3. Стадія прийняття проекту нормативно-правового акта вла-стива колегіальному правотворчому органу — офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворчі орга-ни (уряд, державні комітети та ін.) приймають нормативні акти простою більшістю голосів. Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (ука-зи, накази, інструкції тощо) у персональному порядку. Цей етап правотворення характеризується активністю: всту-пає в дію суб'єктивний чинник і здійснюється власне «творчість права».

4. Засвідчувальна стадія—

підписання нормативно-правового документа;—

надання йому реєстраційного коду після включення до Єди-ного реєстру нормативних актів України;

5. Інформаційна стадія—

офіційне опублікування прийнятого нормативно-правового акта в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців.

Цей завершальний етап правотворення, який також має ак-тивний характер, є заключною стадією правотворчості.

Необхідно зазначити, що зміни та доповнення до вже прийнятого закону здійснюються шляхом прийняття нового закону. Скасування закону також відбувається шляхом прийняття закону про скасування закону.

2. Порядок заповнення та подання податкової декларації про сукупний річний дохід фізичних осіб.

Річна декларація про майновий стан і доходи (податкова декларація) подається платником податку, який:

а)зобов'язаний подавати таку декларацію

б) має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту.

Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.

Платники податку — резиденти, які ви-їжджають за кордон на постійне місце проживанняг зобов'язані подати податковому органу декла-рацію не пізніше закінчення 60 календарного дня, що передує такому виїзду.

Податковий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів від дня отримання такої декла-рації визначити податкове зобов'язання та наді-слати податкове повідомлення платнику податку, який зобов'язаний сплатити належну суму податку та отримати довідку про таку сплату або про від-сутність податкових зобов'язань з цього податку, яка здається органам митного контролю під