По П.Самуельсону, виходячи з джерел походження прибутку, західноекономічна теорія виділяє п'ять визначень прибутку [13]:

1. Багато з того, що називається прибутком, є насправді безумовний процент, безумовна рента і безумовна заробітна плата. Ці доходи від факторів виробництва одержують власники підприємств, які забезпечили участь цих факторів у виробництві.

2. Часто економісти називають прибутком особливу категорію доходів – у вищій мірі нестійкі тимчасові доходи від технічних нововведень. Так як адміністративні працівники, що виконують звичайні операції, одержують заробітну плату, справжні підприємці, що проявляють ініціативу, отримують прибуток за свою діяльність.

3. Невизначеність є фактором, який одержав широке розповсюдження в нашому житті. Вона робить можливим технічні нововведення і, крім цього, викликає розбіжності між тим, на який дохід розраховують від даних факторів виробництва, і тим, який вони дійсно приносять. Ця різниця може характеризуватися як позитивною, так і негативною величиною. Західні економісти визначають прибуток і збиток як непередбачене відхилення від очікуваних доходів, викликане невизначеністю. Позитивною чи негативною буде ця різниця, залежить від вдачі та від того, скільки оптимізму чи песимізму проявляють підприємці, приймаючи на себе обмежений ступінь ризику.

4. Прибутком є доход, породжений монополістичним положенням. Ця концепція часто подається в іншій формі: прибуток визначається як частина доходу, пов'язаного з "штучно викликаними обмеженнями".

5. Доход від кожного фактора виробництва складається з надмірного доходу і матеріального стимулу. Прибуток – це величина, яка виступає як надмірний доход, що піддається виміру і потребує оподаткування, а не як доход, що є матеріальним стимулом. Якщо суспільство прагне до встановлення так званої рівності, тобто бажаного з точки зору справедливості розподілу доходу, то йому треба взяти до уваги і оцінити міру негативної дії, що справить така податкова політика на матеріальну зацікавленість. Існують так звані неочікувані прибутки, для одержання яких підприємець не докладає ніяких зусиль. Якщо вважати, що прибуток породжений "неврівноваженістю" (дисбалансом якихось факторів), то, крім навмисне створених неврівноваженостей, є такі, які породженні зовнішніми обставинами. Їх можна поділити на групи:

1) породженні характером діяльності;

2) такі, що виникли внаслідок існуючої структури ринку;

3) пов'язані із загальногосподарською кон’юнктурою;

4) створені завдяки впливу інфляції.

2. Побудова моделі прибутку підприємства

Господарська діяльність підприємства уявляє собою сукупність складних та багато граних процесів, науково обумовлене вивчення яких дозволяє розкрити недоліки в економічних важелях, методах їх організації та ведення. Перебудова фінансово-господарської діяльності компаній спрямована на оволодіння механізмом ринкових відносин і висуває нові вимоги до змісту та методів економічного аналізу. Ринок вимагає швид-кого реагування на зміну господарської діяльності підприємств, підтримки стійкості фінансового стану.

Передумовою проведення фінансового аналізу є облік, а його якість і результативність напряму залежать від організації обліку.

Дані фінансового обліку можуть бути проаналізовані за такими напрямками:

горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожного пункту звіту з попереднім періодом;

вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників;

трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звіту з даними за
попередні періоди і визначення тренду;

аналіз відносних показників (коефіцієнтів);

аналіз за допомогою узагальнюючих показників - зведених показників дочірніх підприємств, підрозділів, філій, цехів; а також міжгоспо-дарський аналіз показників, в тому числі порівняння з нормативами;

аналіз взаємозв'язків - впливу окремих факторів на результативний
показник.

Проводячи аналіз фінансового стану за цими напрямками, використовують статистичні методи:

вимірювання зв'язків;

абсолютних, відносних та середніх величин;

динаміки та прогнозування;

індексних, у тому числі багатофакторних індексних моделей;

факторного аналізу;

інтегральних оцінок (рейтинги, багатовимірна середня тощо).

Таким чином, проводячи аналіз господарської діяльності підпри-ємства, поділяють фінансовий та управлінський облік, використовують різні напрямки та статистичні методи, системи фінансових показників та відповідні методологічні принципи. Вважаю, що на сучасному етапі формування ринкової економіки, існуючий аналіз фінансового стану підприємства треба доповнити. Так, на погляд деяких авторів, питому вагу на підприємстві має побудова індикативно-інформаційного прогнозування прибутку, що значно поширює та вдосконалює аналіз [3, с.9-35].

Кожне підприємство організовує своє внутрішньофірмове планування, що будується з урахуванням цілком конкретних обставин та виконується, як правило, в одному варіанті. Але ринок - складна господарська система, де діють спільно безліч чинників, спрямованість яких неоднозначна. Тому майбутнє для кожного підприємства характеризується високим ступенем невизначеності. Разом з тим, дія усіх чинників легко формалізується, і це дозволяє використовувати математичне моделювання з метою інформаційного забезпечення та вивчення закономірностей зміни прибутку, програвання різних ринкових ситуацій, уся сукупність яких цілком вбирає в себе невизначеність ринку.

Побудова параметричної моделі прибутку підприємства успішно може виступити в ролі індикатора (компаса) у процесі внутрішньо фірмового фінан-сового планування.

Як відомо, визначення прибутку підприємства шляхом прямого розра-хунку, дозволяє одержати задану величину тільки для одного розгля-нутого варіанту. Але такий розрахунок не дозволяє встановити законо-мірність зміни прибутку, якщо деякі параметри будуть варіюватися. Таку можливість можна одержати при використанні для дослідницьких цілей параметричних моделей прибутку підприємства. Крім того, нагадаємо, що однією з найважливіших умов ведення господарства є беззбитковість виробництва, яка розрізняється на абсолютну та відносну. Використання відповідної параметричної моделі дозволяє установити границі беззбит-ковості виробництва.

Отже, модель показує закономірність зміни прибутку підприємства під впливом різних чинників, просліджує шляхи максимізації та можливі резерви підвищення дохідності, значно поширює можливості проведення аналізу фінансового стану підприємства на сучасному етапі формування ринкової економіки. Використання моделі також дозволяє вирішувати багато теоретичних та прикладних функціональних завдань інформа-ційно-індикативних напрямків.

Розглянемо на прикладі побудову параметричної моделі прибутку підприємства для одно- номенклатурного