виробництва. Отримання моделі ґрунтується на фінансових показниках аналізованого і минулого базис-ного періодів. Спочатку визначається індекс прибутку, як відношення прогнозованого прибутку аналізованого періоду (Па) до прибутку минулого базисного періоду (Пб):
І=Па/Пб. (2.1)
Далі обчислюється прибуток від реалізації товарної продукції базис-ного й аналізованого періодів за допомогою формул:
Пб=Na(Цб-Сб), Па=Nб(Ца-Са), (2.2)
де Na і Nб - обсяг виробництва і реалізації продукції в натуральному вираженні відповідно в базисному й аналізованому періодах;
Цб і Ца - ціни реалізації одиниці товарної продукції;
Сб і Са - собівартість одиниці продукції.
Підставляючи вираження (2.2) у формулу (2.1), одержимо:
І= Nб(Цб-Сб) / Nа(Ца-Са).
Побудова параметричної моделі прибутку підприємства вимагає певної системи показників, яка представлена у таблиці 2.1.
Послідовно підставляючи у формулу (2.1) вираження з таблиці 2.1, одержимо одну з двох параметричних моделей індексу прибутку, що може бути використана для індикативного прогнозування її абсолютної величини:
Якщо ж в отриману формулу підставити замість вираження Кн*r рівне йому значення з таблиці 2.1, то можна одержати другу параметричну модель, адекватну першій:
Таблиця 2.1.
Параметричні показники формування прибутку підприємства
Спер - перемінні витрати на одиницю товарної продукції базисного періоду;
Спос - умовно-постійні витрати в абсолютному вираженні на випуск товарної продукції базисного періоду;
?Спос - приріст умовно-постійних витрат в аналізованому періоді;
Кн - коефіцієнт зміни перемінних витрат базисного періоду в аналізованому періоді.
Таким чином, ми одержали дві рівнозначні моделі. Вибір якоїсь з них для конкретного прогнозування прибутку визначається внутрішніми та зовнішніми обставинами, наявністю вихідної інформації. Зазначимо, що моделі можливо будувати не тільки для однономенклатурного вироб-ництва, але й для багатоасортиментного, при цьому слід враховувати структурні зміни продукції.
Використовуючи параметричну модель можна визначити, як зміниться прибуток підприємства при витримуванні запланованих параметрів в аналізованому періоді. Однак дуже часто виникає потреба в інформації про те, який внесок в кінцевий результат виробництва кожного пара-метра, що утворює прибуток. Цю задачу з використанням параметричної моделі можна вирішити за допомогою аналітичного методу ланцюгових підстановок. Визначається вплив кожного параметра (b, d, f, g), які утво-рюють прибуток, на кінцевий результат, що дозволяє оцінити можливі шляхи максимізації прибутку.
3. Удосконалення механізму формування прибутку в ринковій економіці
Прибуток, відома з давніх часів категорія, отримала нове значення в умовах сучасного економічного розвитку країни, формування реальної самостійності суб'єктів господарювання. Являючись головною рушійною силою ринкової економіки, вона забезпечує інтереси держави, власників і робітників підприємства. Тому однієї з актуальних задач сучасного етапу є розробка сучасних засобів ефективного управління формуванням прибутку в процесі діяльності підприємств.
Грамотне, ефективне регулювання процесу формування прибутку передбачає забезпечення на підприємстві відповідних законодавчих, нормативних і організаційно-методичних систем управління прибутком, облік основних механізмів формування прибутку і факторів, що впливають на його розмір, використання сучасних засобів його аналізу і планування.
Наряду з розробкою ефективного механізму формування прибутку на кожному підприємстві повинно бути забезпечене і ефективне управління її розподілом. Необхідно при цьому мати на увазі, що кожний цикл розподілу прибутку звітного періоду це водночас і процес забезпечення ефективних умов його формування на розширеній основі у наступному періоді, реалізації мети стратегічного розвитку підприємства.
Як сума, так і рівень різноманітних видів доходів, що формуються підприємством, у тому числі і прибуток залежать від ряду факторів. Основні фактори, що впливають на суму і рівень прибутку на підприємствах промисловості, наведені на рисунку 3.1.
Розглядаючи наведені фактори, слідує відзначити, що вони носять агрегований характер, тобто самі складаються під впливом факторів другого порядку - місткості відповідного товарного ринку, рівня конкуренції на ньому, номенклатури створюваної (реалізованої) продукції, тощо. Разом з тим, викладені вище фактори не дозволяють повністю самостійно підприємству забезпечити механізм управління формуванням прибутку. Бо істотне значення на механізм управління виявляють, принаймні:
а) механізм формування цінової політики на стратегічну сировину іматеріали;
б) механізм податкової політики;
в) механізм формування облікової ставки.
Рис. 3.1. Склад основних факторів, що впливають на формування суми і рівня прибутку підприємств
Необхідно виділити фактори, які мають найбільший вплив на формування прибутку підприємства, і регулювання яких необхідно здійснювати ззовні.
Державне податкове регулювання в системі управління прибутком підприємства повинно бути направлене, в першу чергу, на розподіл і використання прибутку.
Крім того, зміна видів і ставок податкових платежів, які входять до складу витрат відображається на загальній сумі і рівні витрат підприємства, а отже і на прибутку підприємства.
Виходячи з викладеного вище, бачиться, що необхідна розробка засобів державного управління і регулювання механізмом формування прибутку підприємства.
Зрозуміло, що це нові форми й методи державного впливу і регулюван-ня економічними процесами при формуванні нових економічних відносин у реалізації загальнодержавної політики.
Податки взагалі і податок на прибуток зокрема в умовах ринку мають стати головними важелями впливу на розвиток підприємництва. Зрозуміло, підприємства, як юридичні особи, відповідно до чинного законодавства са-мостійно вирішують, як їм розподілити і використати прибуток, що зали-шається у їхньому розпорядженні. Це право суб'єктів підприємництва на державному рівні необхідне для забезпечення гарантій розширеного відтво-рення соціального захисту населення. Виходячи з цього, пропонуються різні методи й варіанти регулювання і стимулювання підприємництва.
Ті підприємства, що мають на меті отримати прибуток неефективними методами і використати його на споживання, зобов'язані сплачувати вищі податки, аби сприяти розширенню суспільного відтворення та соціального захисту населення.
Для підприємств, діяльність яких спрямована на розширення виробниц-тва, впровадження нових технологій, поповнення обігових коштів, утриман-ня об'єктів соціально-культурної сфери, було б виправданим встановлення пільгових ставок оподаткування. Такий підхід сприятиме легалізації доходів і залученню їх до виробничого процесу. Певна річ, доходи бюджету тільки поповнятися. Стабілізація і розширення виробництва можуть бути