Скорочення попиту на українські товари, по-в'язане з погіршенням зовнішньої кон'юнктури та проведенням захисних дій торговельними партнерами, на початку року призвело до суттєвого скорочення темпів зростання експорту. Проте зазначену тенденцію вдалося подолати в II пів-річчі завдяки збільшенню поставок зерна, маши-нобудівної продукції та поліпшенню кон'юнк-тури ринків металопродукції. У II півріччі експор-тні поставки товарів зросли на 17.8% порівняно з відповідним періодом минулого року, тоді як за І півріччя — лише на 0.4%. У цілому за рік темпи зростання експорту товарів (9.2%) перевищили темпи зростання імпорту (6.3%).

Нарощування експорту в 2002 році відбу-валося значною мірою за рахунок зростання обсягів поставок продовольчих товарів, проду-кції паливно-енергетичного комплексу (в 1.3 рази) та продукції металургійної промисловості (на 6%). Лише завдяки цим групам товарів вар-тісні обсяги експорту за рік збільшилися майже на 1.4 млрд. дол. США.[18,23]

Високі врожаї зернових на Україні на тлі не-сприятливих погодних умов і повені в Європі зу-мовили збільшення обсягів експорту зерна у 2002 році вдвічі порівняно з 2001 роком. За 2002 рік було експортовано 12.2 млн. тонн зернових на суму 1 млрд. дол. США, а їх частка в загальному обсязі продукції АПК зросла з 26.5 до 41.8%. За-вдяки високому попиту в 1.5 рази збільшилися поставки олії, у 1.3 рази — замороженої ялови-чини до Росії. Зменшення попиту та зниження світових цін на окремі молочні продукти, навпа-ки, призвело до скорочення їх вартісних обсягів у 1.8 рази. Найсуттєвіше (у 3.6 рази) скоротилися поставки соняшникового насіння.

Після відчутного зростання обсягів імпор-ту продукції АПК у 2001 році (на 24%) у 2002-му році імпорт цієї групи товарів змен-шився на 1.1% в основному за рахунок ско-рочення надходжень м'яса, цукру, пшениці та продукції борошномельного виробництва.

У 2002 році спостерігалися істотні зміни в географічній структурі зовнішньої торгівлі то-варами. Тривав процес скорочення обсягів торгів-лі з країнами СНД і Балтії: за 2002 рік експортні поставки до цих країн зменшилися на 5.6%, об-сяги імпорту залишилися на рівні минулого року. Частка країн цієї групи в загальному товарообігу скоротилася з 44.9 до 40.9%. Така динаміка по-яснюється погіршенням торговельних стосунків з Росією, яка залишається основним торговель-ним партнером України. Обсяги експортних поставок до Росії скоротилися на 13.3%. Частка Росії в загальному обсязі експорту скоротилася з 21.5 до 17.1%.

У звітному році вищими темпами розвива-лася торгівля з країнами далекого зарубіжжя. Так, обсяги експорту до цих країн збільшилися на 16.8% порівняно з минулим роком, імпорту — на 13.5%.

Погіршення зовнішньої кон'юнктури та за-стосування обмежувальних заходів стимулювало експортерів до пошуку нових ринків збуту своєї продукції. Експортні поставки до країн Азії зрос-ли на 27.7%, країн ЄС — на 18.4%, Африки — на 20.3%. Помітно зросли обсяги експорту україн-ської продукції до Туреччини (на 22.5%), Китаю (на 29%), Єгипту (у 1.6 рази), Іспанії і Таїланду (в 1.5 рази).

Нині експорт до країн далекого зарубіжжя становить 71% від загального обсягу експорту. Майже половину цього обсягу (46%) становить продукція металургійної промисловості, поставки якої у 2002 році збільшилися на 14.5%. Зростання відбулось в основному завдяки вчасній переорієн-тації вітчизняних виробників цієї продукції з рин-ків США і ЄС на ринки Азії та Африки.

У звітному році в 1.5 рази порівняно з попе-реднім роком збільшилися обсяги поставок про-довольчих товарів та сировини для їх виробниц-тва до країн далекого зарубіжжя, в тому числі до країн ЄС — у 1.7 рази.

У товарній структурі експорту до країн да-лекого зарубіжжя істотно збільшилися обсяги продукції паливно-енергетичного комплексу — на 31%, та продукції машинобудівної промисло-вості — на 16.1%.

До п'ятірки основних споживачів продукції вітчизняних підприємств, як і раніше, ввійшли Російська Федерація (17.1% від загального обся-гу експорту), Туреччина (6.6%), Італія (4.4%), Німеччина (4%) та Китай (3.7%). Серед країн, що імпортували на український ринок найбільші об-сяги своєї продукції і товарів, були Російська Федерація (35.2% від загального обсягу імпорту), Туркменистан (10.5%), Німеччина (9.2%), Поль-ща (3%), США та Італія (2.6%).

Найбільшу зацікавленість до України про-довжували виявляти інвестори з США, які внес-ли до статутних фондів вітчизняних підприємств за станом на кінець 2002 року 1 млрд. дол. США (17.3% від загального обсягу), Кіпру — 0.6 млрд. (10.8%), Великобританії — 0.5 млрд. (9.4%). Вкладення в економіку України підприємниць-ких структур з Російської Федерації становили 0.4 млрд. дол. США.

Пріоритетними видами економічної діяль-ності для іноземних інвесторів у 2002 році були оптова торгівля та посередництво в торгівлі (27.3% від загального обсягу надходжень); фі-нансова діяльність (9.9%), операції з нерухоміс-тю; здавання під найм та послуги юридичним особам (9.2%); машинобудування (5.9%); харчо-ва промисловість та перероблення сільськогос-подарських продуктів (5.6%).

6. Проблеми розвитку агропромислового комплексу

Уряди розвинутих країн надають загальнодержавного значен-ня розвиткові національного сільського господарства і забезпеченню населення продовольством. За останні півстоліття в цих країнах широко застосовувалися різноманітні засоби державного регулювання сільського господарства. Підтримка фермерів роз-глядається як обов'язковий і безумовний елемент державної по-літики. Уряди активно підтримують своїх товаровиробників: сти-мулюють науково-технічний прогрес і структурну перебудову агробізнесу, забезпечують сприятливий режим торгівлі, оподат-кування, встановлюють мінімальний рівень доходності ферме-рів та ін.

У більшості країн СНД сільське господарство є однією з го-ловних галузей національної економіки. В середньому по Спів-дружності на його частку припадає 12 % загального обсягу вало-вого продукту, в тому числі в Грузії — більше половини, у Мол-дові, Киргизстані, Узбекистані та Вірменії — близько третини, в Азербайджані — 27 %, Україні — близько 20