В умовах ринкової економіки підприємства, як правило, не акумулюють амортизаційні відрахування у спеціальному аморти-заційному фонді з цільовим реноваційним призначенням, а здійс-нюють просте і розширене відтворення в міру потреби за рахунок наявних власних або зовнішніх джерел фінансування. Проте під-приємство може ввести в практику своєї діяльності закріплення фінансових ресурсів за формами відтворення основних засобів. В економічній літературі виділяють таких три форми їх відтворення [11, 12]:*

підтримання основних засобів у придатному для експлуатації Стані без зміни їх первісної корисності. Для цієї мети може ство-рюватися фонд ремонтних робіт;*

реновація основних засобів, тобто заміна фізично і морально зношених основних засобів новими нерідко з кращими технічни-ми характеристиками. Джерелом цієї форми відтворення є амор-тизаційні відрахування, надходження від реалізації потриманих основних засобів;*

розширене відтворення основних засобів на існуючій та но-вій технічній основі (здійснення модернізації , переоснащення виробництва). Воно здійснюється за рахунок прибутку підприєм-ства і частково амортизаційних відрахувань, а також позичкових і залучених коштів.

Стосовно першої форми відтворення основних засобів, то во-на здійснюється шляхом проведення їх технічних доглядів, пото-чних і капітальних ремонтів. Витрати на них залежать від їх кіль-кості і розцінок, які в свою чергу залежать від складності ре-монту, вартості запасних частин, вузлів, рівня оплати праці тощо. В практиці роботи вітчизняних підприємств станом на 2002 р. продовжувала діяти система періодичного проведення ремонтів [3]. Метою про-ведення поточного ремонту є усунення дрібних неполадок, запо-бігання інтенсивному фізичному спрацюванню вузлів основного засобу і завдяки цьому підтримання його в придатному для ці-льового використання стані. Капітальний ремонт проводиться з метою максимально можливого відновлення нормативних техніко-експлуатаційних характеристик основного засобу. Він вимагає значно більших витрат, ніж поточний ремонт і здійснюється, як правило, в спеціалізованих ремонтних підприємствах. Оскільки технічний догляд, поточний та капітальний ремонти забезпечу-ють лише підтримання основних засобів у робочому стані і збе-реження первісне визначеної економічної вигоди від їх експлуа-тації, то цілком виправдано, що витрати на їх проведення від-носять до поточних.

Реновація (просте відтворення) основних засобів є необхідною умовою збереження виробництва в тих же масштабах. У роки економічної кризи для більшості підприємств був харак-терний звужений тип відтворення, який супроводжувався не лише зменшенням фондооснащеності виробництва, а й старінням основного капіталу [4, 2]. В 2001 р. завдяки поліпшенню економічного середовища діяльності аграрних підприємств і позитивному впливу фактора приватної власності та приватної ініціативи на-мітилася тенденція до збільшення вкладень в основний капітал. У цих умовах закріплення фінансових ресурсів на реновацію основних засобів може принести підприємству додаткову економічну вигоду в разі законодавчого закріплення положення Концепції амортизаційної політики, яким передбачається надавати податко-ві знижки тим суб'єктам господарювання, які мають докумен-тальне підтвердження інвестиційного використання коштів амор-тизаційного фонду. Отже, підприємству стане вигідним створю-вати вказаний фонд і забезпечувати його цільове використання.

Більшість підприємств у 2002 р. потребували розши-реного відтворення основних засобів на якісно новій основі. Його здійснення вимагає рентабельного (прибуткового) ведення агро-промислового виробництва. В умовах, коли багато аграрних під-приємств ще економічно не зміцніли, важливим напрямом забез-печення розширеного (а нерідко і простого) відтворення основ-них засобів може стати лізинг.

3.2 Особливості амортизації як процесу відтворення основного капіталу в Україні.

Відтворення основних засобів — це процес їх виробничого використання, зносу, амортизації, підтримки в робочому стані через здійснення ремонтів і відновлення в натурі. Особливо важ-ливе значення в механізмі відтворення основних засобів має амор-тизація, оскільки вона, з одного боку, є елементом виробничих витрат, що включається в собівартість продукції, а з іншого — є джерелом коштів для реновації (відновлення) основного засобу нерідко на якісно новій основі. Водночас вона відображає специ-фіку руху його вартості і розглядається як важливий важіль управ-ління процесом відтворення.

Амортизація — це економічний процес , що кількісно відо-бражає втрату основними засобами своєї вартості, яка амортизує-ться, та її систематичний розподіл (перенесення) на заново ство-рений продукт (виконану роботу, надану послугу) протягом Строку їх корисного використання. При цьому під вартістю, що амортизується, розуміють первісну або переоцінену вартість основного засобу за вирахуванням його ліквідаційної вартості. Коли йдеться про те, що амортизація є важливим важелем упра-вління процесом відтворення основних засобів, то мається на увазі, що вона залежно від вибраного методу нарахування амор-тизації, встановленого строку корисного використання основно-го засобу, а також способу використання амортизаційних відра-хувань може неоднаково виконувати регулюючу і відтворювальну функції. Остання в кінцевому рахунку зводиться до про-стого відтворення основного засобу через відшкодування його зносу і придбання нового екземпляра подібного роду [12]. Регулюю-ча функція амортизації проявляється через прискорення чи упо-вільнення темпів формування грошових потоків, що врешті решт впливає на темпи і пропорції відтворення основних засо-бів. Важливо при цьому пам'ятати, що характер формування вказаних грошових потоків залежить від вибраного методу на-рахування амортизації.

Станом на 2002 р. на підприємствах України впроваджено на-рахування економічної амортизації згідно з П(С)Б07 і подат-кової (фіскальної) амортизації відповідно до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (1997 р.). Економічна амортизація нараховується з метою визначення сум амортизаційних відрахувань, що включаються в собівартість продукції як елемент операційних витрат, а отже, вона дає змогу відобразити реальне знецінення основного капіталу в процесі ви-робництва та розрахувати реальний прибуток підприємства. Ме-тою нарахування податкової амортизації є створення додаткового фінансового джерела для відшкодування основних засобів за ра-хунок зменшення оподатковуваного прибутку. При цьому маєть-ся на увазі, що застосування фіскальної амортизації забезпечує в перші роки експлуатації основних засобів нарахування більших сум