Спекулятивні біржові операції можуть бути основаними :

1) на динаміці (підвищенні або зниженні) біржових цін на ре-альні товари або на ф'ючерсні контракти;

2) на різниці в біржових цінах на споріднені у виробництві або в споживанні товари:

3) на різниці в біржових цінах на окремі сорти (або інші якісні характеристики) одного й того ж товару;

4) на різниці в цінах на одні й ті ж товари на різних товарних біржах;

5) на різниці в біржових цінах на реальний товар і на ф'ючероний контракт на нього;

6) на різниці в біржових цінах на ф'ючерсні контракти по од-ному і тому ж товару, але з різною тривалістю позиції (строками закінчення).

Розділ 3. Фондові біржі

3.1. Виникнення і структура фондової біржі

Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» визначає фондову біржу як організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

Відповідно до Закону фондова біржа є акці-онерним товариством, що в ньому зосереджує-ться попит і пропонування цінних паперів, яке забезпечує формування їхнього біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших актів законодавства України, власного статуту і правил.

Фондову біржу можуть створити не менше ніж 20 засновників — торговців цінними паперами, які мають дозвіл на здійснення комер-ційної і комісійної діяльності з цінних паперів, за умови внесення ними до статутного фонду 10000 і більше неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян. Фондова біржа набуває прав юридичної особи з дня її реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа — організація, яка створюється не для отримання прибутку, а тільки для організації укладання угод з купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та з доручення клієнтів, а та-кож виконувати функції депозитарію В Україні першою виникла Українська фондова біржа (УФБ), яка за період 1992—І995рр. обслужила понад 21 млн. торгових операцій за середнього річного приросту 200—300%. Конкурентами стали (з 1995 р.): Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ), Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ), Донецька фондова біржа (ДФБ) і Позабіржова фондова торгова система (ПФТС). Конкурентність відносин між ними підтверджується такими прикладами. 1996 року на УФБ було укладено 40% від загальної кількості угод на бір-жовому ринку, а на УМВБ — 59%. Однак за обсягом продажу пер-шість іще залишалася за УФБ (70%). Різка зміна структури біржової торгівлі відбулась у 1997 р., коли обсяг торгів за рік на УМВБ зріс у 29 разів, а на ПФТС — у 112 разів. Але навіть і без ПФТС ситуація змінилася: за показником обсягу торгів УФБ програла своїй основ-ній суперниці — УМВБ: частка УФБ за обсягом торгів за рік скоро-тилася з 70% до 6%, а частка УМВБ зросла з 29% до 93%.

ПФТС почала тіснити біржі 1997 року: за темпами зростання ця позабіржова система вийшла на перше місце, хоча за кількістю угод і поступилася ДФБ.

Велика різниця у грошовому обсязі торгів пояснюється значними коливаннями вартості однієї угоди (у середньому) на різних біржах. Так, вартість однієї угоди (у середньому) на УМВБ у 43 рази більша за вартість однієї угоди на ДФБ.

Протягом 1998 р. кількість організаторів торгівлі цінними папе-рами збільшилась: ліцензію фондової біржі було надано Придніп-ровській фондовій біржі (ПФБ), а статус торговельно-інформаційних систем отримав Український центр сертифікатних аукціонів (УЦСА).

Загальне керівництво діяльністю біржі здійснює рада директорів. У своїй діяльності вона керується статутом біржі, у якому визначаються порядок управління біржею, склад її членів, умови їхнього прийому, порядок утворення і функції біржових органів.

Крім того, нагляд за всіма сторонами діяльності біржі здійснюють комітети, утворені її членами, наприклад, аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), біржовим індексам, опціонам [3, с. 83].

Комітет із прийому членів розглядає заявки на прийняття в члени біржі. Комітет з арбітражу заслуховує, розслідує і регулює суперечки, що виникають між членами біржі, а також членами і їхніми клієнтами. Число і склад комітетів різні у кожної біржі, але є й обов’язкові. Це комітет або комісія з лістингу, що розглядає заявки на включення акцій у біржовий список; комітет із процедур торговельного залу, що разом з адміністрацією визначає режим торгівлі (торговельні сесії) і стежить за дотриманням інструкцій з діяльності в торговельному залі, а також в інших випадках.

3.2. Роль фондової біржі

У будь-якої біржі є дві основні функції у вигляді двох взає-мозв'язаних і збалансованих сторін її діяльності. По-перше, фондова біржа мобілізує й концентрує вільні кошти через продаж цінних па-перів (точніше, організовує їхній продаж), а по-друге, здійснює кре-дитування держави й різних організацій через купівлю цінних папе-рів. Зрозуміло, що такою самою є роль будь-якого посередника фон-дового ринку, у тім числі в його позабіржовому секторі, але тільки фондова біржа спроможна забезпечити високий рівень ліквідності вкладень в цінні папери і задовільну їхню надійність.

Відповідальна роль фондової біржі породжує й великі до неї ви-моги. Згідно з чинним законодавством України юридичні особи, створені як організаційно оформлені централізовані ринки з фіксо-ваним торговельним майданчиком і електронною торговельно-інформаційною мережею, на яких постійно відбувається торгівля цінними паперами, мають право іменуватися фондовою біржею тільки за вико-нання ними цілої низки вимог. Передовсім біржові угоди (операції укладаються лише між засновниками і