членами біржі, а послуги клі-єнтам надаються через посередництво членів біржі. Угоди мають централізовано реєструватися на підставі офіційного біржового кур-су. Біржа зобов'язана забезпечити ефективне функціонування сис-теми інформації про цінні папери та умови їх обігу на терені Украї-ни. Має існувати система нагляду за діяльністю членів біржі та осіб, уповноважених здійснювати торговельні операції, за дотриманням професіональної етики, статуту і правил фондової біржі.
3.3. Операції з цінними паперами
На біржі здійснюються різні види біржових угод і розпоряджень. Насамперед, існує проста угода, коли один клієнт продає через біржу визначена кількість акцій іншому клієнтові. Така угода відбувається через брокера. Такі угоди не носять спекулятивного характеру і зв'язані з перерозподілом пакетів акцій. Це короткострокова касова операція, що забезпечується в два дні. Покупець, що ризикує, може купувати акції з частковою оплатою, тобто робити маргінальні угоди. При цьому 50% повинні бути погашені грошима, а інші акції оплачуються брокерською фірмою в кредит під заставу акцій. У цьому випадку покупець може дістати високий прибуток, тому що на ті ж гроші він може купити вдвічі більше акцій, але в той же час, якщо курс понизиться, то покупець може втратити значно більше. Також брокер може раптово зажадати повернення позики зі сплатою грошима для покриття втрат у вартості акцій. Якщо покупець не в змозі сплатити грошима, то брокер продасть акції зі збитком для покупця. Таким чином, угоди з частковою оплатою здійснюються в основному покупцями, налаштованими оптимістично у відношенні тенденції розвитку біржі і володіють достатніми грошовими фондами для ризикованих операцій. Крім того, на біржі оптимістів називають «биками», а песимістів ( «ведмедями». «Бики» грають на підвищення, а «ведмеді» на зниженні курсу акцій. У будь-якому випадку кожна зі сторін прагне дістати прибуток. Якщо покупець виступає в ролі «бика», то він упевнений, що курс акцій буде підвищуватися, і тоді він удасться до маргінальної угоди. «Ведмідь» же, навпаки, використовує продаж без покриття в термін. Механізм цієї угоди полягає в тому, що вкладник дає вказівки брокерові продати на який-небудь термін 100 акцій. Брокер не купує, а бере в борг 100 акцій і продає покупцеві. Потім брокер переводить на збереження суму, рівну грошової вартості зайнятих акцій, кредиторові, у якого вони були позичені. Через визначений час вкладник повинний покрити зобов'язання по терміновій угоді, купити таку ж кількість акцій, що він взяв у борг, і повернути їх колишньому власникові. Якщо він купив 100 акцій по більш низькій ціні, чим у момент одержання позики і продажу, то його прибуток становитиме різницю між колишньою і новою ціною (мінус податки і комісійні). У випадку підвищення курсу «ведмідь» несе збитки. Тому вони, як правило, улаштовують паніку на біржі, будучи захопленими несподіваним підвищенням курсу акцій. В основному до таких ризикованих операцій прибігають великі індивідуальні інвестори. Велика частина біржових маклерів звичайно не прибігає до продажу на термін або покупці акцій з частковою оплатою, тому що це надзвичайно ризиковані операції.
Іншою формою біржової угоди є угода з премією, тобто опціонна угода, коли здобуваються не самі акції, а право на їхню покупку за визначеним курсом в обговорений період у кілька місяців. Брокерові ж вкладник сплачує комісійні. Якщо підвищення курсу акцій перевищує суму комісійних, то вкладник дістає прибуток. У протилежному випадку, він відмовляється від свого права на покупку і втрачає суму, що була виплачена в якості комісійних [10].
Поряд з опціонними угодами широко розвита також угода «ф'ючерс». Це стандартний терміновий контракт, що укладається на біржі між продавцем і покупцем з метою купівлі і продажу цінних паперів у майбутньому по фіксованій раніше ціні. Угода вимагає внесення страхового депозиту від покупця контракту. Тому угода заснована на різниці між фіксованою ціною і ціною на дату виконання угоди. Такі контракти багаторазово можуть перепродуватися. Але все-таки саме головне: граючи на біржі, принципово важливо вирішити питання про те, які акції, у якій кількості і коли варто купувати. Настільки ж важливо визначити, у які види цінних паперів вигідніше вкладати гроші – в акції або в інші форми заощаджень, і куди вигідніше них поміщати, на рахунки в банках або інших кредитно-фінансових установах.
3.4. Розвиток фондового ринку
Головними тенденціями на міжнародних фондових ринках, що визначатимуть дальший розвиток фондового ринку України, є:
глобалізація світового ринку капіталу, створення глобальних торговельних та розрахунково-клірингових систем для обслуговування міжнародних ринків капіталу;
технологізація ринків капіталу через зростаюче використання новітніх інформаційних і фінансових технологій; універсалізація діяльності фінансових інститутів, які спроможні надавати своїм клієнтам повний спектр фінансових послуг, включаючи послуги на ринках цінних паперів; інституціоналізація або зростання ролі інституційних інвесторів (інститутів спільного існування, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній) у здійсненні фінансових інвестицій;
інтернаціоналізація та регіоналізація регулювання фондових ринків; дерегуляція фінансових ринків як засіб протидії їх переміщення в офшорні зони.
Головною метою функціонування та розвитку фондового ринку в Україні повинно стати залучення інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення дальшого зростання виробництва.
Ліквідний, надійний та прозорий фондовий ринок має забезпечити реалізацію національних інтересів України, сприяти зміцненню економічного суверенітету шляхом:
сприяння знаходження інвестицій у реальний сектор економіки;
створення ефективної системи захисту прав і інтересів інвесторів, як вітчизняних, так і іноземних;
створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, в тому числі недержавних пенсійних фондів;
розбудови сучасної надійної системи виконання угод з цінним паперами та обліку права власності на цінні папери;
розбудови ефективної системи
