Управління формуванням і використанням фінансових ресурсів у комерційному банку

ЗМІСТ

ВСТУП

Важливу роль в активізації ринкових перетворень та інвестиційних процесів відіграють комерційні банки. Ринкові перетворення в Україні також спричинили появу як комерційних банків, так і категорії небанківських фінансових установ (НБФУ) — страхових компаній, довірчих товариств, недержавних пенсійних фондів, інститутів спіль-ного інвестування (інвестиційних і взаємних фондів), діяльність яких розви-вається повільними темпами. Проте провідна роль у розвитку фінансової інфраструктури належить саме банківській системі. Останнім часом банківська система України перетворилася на одну з про-відних сфер підприємницької діяльності. Але становлення та розвиток банківської системи в Україні супроводжувалися багатьма прорахунками у сфе-рі управління як активами, пасивами, так і ліквідністю. Наслідком цього стали кризи та банкрутства багатьох банків наприкінці 90-х років XX століття. Неспри-ятливим для банківської діяльності виявився і наявний стан речей в економіці, тобто такі чинники, як відсутність достатньої кількості платоспроможних пози-чальників, альтернативних напрямів інвестування коштів, недовіра населення до банківської системи тощо.

Функціонування банківського сектору в економіці висуває нові вимоги до оцінки банківської діяльності з по-зицій урахування її впливу на економічний розвиток, виявлення позитивних та негативних тенденцій у розвитку банківської системи.

Одним із проблемних питань, що потребують розв'язання для забезпечення економічного зростання в Україні, є оцінка можливих шляхів і механізму фор-мування фінансових ресурсів. Оскільки капітал банків є базовим параметром для формування фінансових ресурсів банківської системи, розгляд його форму-вання у порівнянні з банківськими системами зарубіжних країн, а також розг-ляд можливостей банківської системи України щодо залучення ресурсів і необ-хідних для цього умов є актуальним.

Зазвичай ставки за строковими активами перебувають у прямій залежнос-ті від термінів розміщення, і банки зацікавлені у збільшенні портфеля стабіль-них строкових активів, що дають змогу планувати одержання доходів у достат-ньо тривалій перспективі. З одного боку, ці активи вигідні для банків, а з другого — забезпечують фінансування інвестицій клієнтів, суб'єктів госпо-дарської діяльності через прямі й портфельні інвестиції, переважно із прид-банням банками пакетів цінних паперів суб'єктів господарської діяльності, або через інвестиційне кредитування на реконструкцію і модернізацію ос-новних фондів, або реалізацію інвестиційних проектів.

Формування банками дохідних строкових активів потребує наявності ресур-сів, адекватних їм за термінами й сумами. Ці ресурси мають перебувати у розпо-рядженні банків упродовж періодів, що забезпечують управління ними у проце-сі банківського менеджменту. Ідеальним був би випадок повної відповідності активів і пасивів за термінами й сумами, але у практичній діяльності це не ре-ально, ось чому однією із головних банківських функцій є адаптація термінів і сум пасивів до термінів і сум активів, тобто залучення ресурсів із найрізноманіт-ніших джерел і найрізноманітнішої строковості для формування їхньої сукупнос-ті, яка відповідала б вимогам розміщення у дохідні активи. Банки із сукупності вкладів, депозитів, позик та інших недепозитних коштів, що постійно змінюєть-ся, повинні постійно підтримувати ресурсну базу на стабільному рівні. Одним із головних завдань при цьому є мінімізація затрат на створення ресурсної бази банків, що, у свою чергу, забезпечує зниження ставок в активних операціях.

Актуальність теми даної дипломної роботи визначається наступними положеннями:

Банківська діяльність у ринкових умовах є відносно новим видом господарської діяльності, тому будь-які аспекти пов’язані з нею є важливими.

Формування ресурсної бази та її використання є найважливішими сторонами банківської діяльності за будь-яких умов.

Нині формування ресурсної бази комерційних банків є одним із найваж-ливіших завдань для забезпечення економічного зростання. Банківська систе-ма має володіти сукупністю ресурсів, достатніх як для кредитування поточних потреб суб'єктів господарської діяльності, так і для фінансування інвестицій-ної діяльності, формування відповідних резервів і підтримки власної ліквід-ності. Обсяг фінансових ресурсів визначає їхній попит на фінансовому ринку й безпосередньо впливає на розмір процентних ставок як за пасивними, так і за активними операціями.

Становлення ринкових умов, значна тінізація економіки, і як наслідок велика грошова маса поза банківськими установами являються додатковими факторами, які утруднюють формування ресурсної бази вітчизняними комерційними банками.

Високі ризики активних операцій, часті переходи до “ручного” управління цілими галузями те регіонами – додаткові фактори, які утруднюють вітчизняним комерційним банкам ефективне використання своїх фінансових ресурсів.

Тому дослідження і аналіз будь-якого досвіду, як позитивного, так і негативного по формуванню та використанню ресурсів вітчизняними банками є надзвичайно актуальним.

Метою дипломної роботи являється аналіз практики формування та використання ресурсів комерційними банками на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки та розробка заходів направлених на підвищення ефективності формування та використання ресурсів вітчизняними комерційними банками.

Для досягнення мети в процесі виконання роботи ставилися такі завдання:

Проаналізувати сучасні підходи до сутності та класифікації ресурсів комерційного банку.

Зробити аналіз можливих джерел формування ресурсної бази комерційного банку.

Дослідити сучасні підходи до формування ти використання ресурсів комерційного банку.

Розглянути основні тенденції формування та використання ресурсів комерційними банками на сучасному етапі розвитку економіки України.

На прикладі конкретного комерційного банку дослідити особливості формування та використання ресурсної бази.

Здійснити аналіз можливих шляхів підвищення управління формуванням та використанням ресурсів комерційного банку.

Об’єктом дослідження даної роботи є діяльність комерційного банку в умовах становлення ринкових відносин.

Предметом даної роботи являється методологія управління процесом формування та використання фінансових ресурсів комерційного банку.

Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків.

У першому розділі здійснено аналіз і узагальнення сучасних підходів до визначення сутності фінансових ресурсів, їх ролі в діяльності банку та класифікації. Проаналізовано також підходи до управління формуванням та використанням фінансових ресурсів комерційного банку. Окремим питанням висвітлено особливості та основні тенденції формування та використання ресурсної бази українськими комерційними банками