У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





кредитуванні. Про такий підхід говорить і структура самого портфелю цінних паперів, який складений на 99% з боргових цінних паперів, в той час як на акції припадає лише 1% (Рис.2.7).

Рис.2.7. Структура портфелю цінних паперів КБ “Донбіржбанк” Джерело: Додаток А

Отже, як свідчить проведений аналіз, структура розміщення ресурсів досліджуваного банку має ряд негативних моментів, які полягають у надмірній величині кредитного портфелю, високій частці одного сектора кредитування (торгівля і посередницькі операції) та незначній ролі інших напрямків розміщення ресурсів .

2.3. Аналіз ефективності управління кредитним портфелем

Кредитний портфель комерційного банку - сукупність усіх позичок, нада-них банком із метою отримання доходу. Банк може видати кредит безпосе-редньо, укладаючи угоду з позичальником, чи купувати позичку або частину по-зички, що була видана іншим кредитором, шляхом укладання угоди з позичаль-ником. Таким чином, надання банком кредитів може здійснюватись у формі по-зик, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк оплати яких настав, розрахунку факторингу, фінансового лізингу, овернайту, овердрафту, комерцій-них векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі й прострочених, пролонгованих і сумнівних кредитів. До його складу входять:*

міжбанківські кредити;*

кредити організаціям і підприємствам;*

кредити окремим особам.

Однак кредитний портфель не включає в себе нараховані, але ще не сплачені проценти, не профінансовані зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не ви-користані, гарантії й акредитиви, оперативний лізинг. Якісними є кредити, за якими забезпечене їх повне і своєчасне погашення (повернення) та скорочення кредитних ризиків, тобто неповернення суми основного боргу по кредиту і процентів по ньому.

Із метою підвищення надійності й стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційні банки відповідно до постанови Правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279 формують і використовують резерви для відшко-дування (покриття) можливих втрат від кредитних послуг.

Для нарахування резерву кредитний портфель банків класифікується за сту-пенем ризику кредитів на такі групи:*

стандартні;*

нестандартні:

- кредити під контролем;

- субстандартні кредити;

- сумнівні кредити;

- безнадійні кредити.

Стандартні кредити - заборгованість, строк погашення якої, передбачений договірними умовами, ще не настав.

Кредити (позики) під контролем - це активи, що не можуть бути визнані за-довільними, але поки що серйозних побоювань не викликають, аби бути занесе-ними до категорії субстандартних. Такі кредити хоч і не викликають формаль-них проблем, але фінансовий стан позичальників має тенденцію до погіршення. До них належать кредити, пролонговані більш ніж удвічі або із загальним стро-ком пролонгування понад 6 місяців, прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити.

Субстандартні кредити - це кредити (активи), що мають очевидні пробле-ми та викликають побоювання і за якими остаточне погашення не гарантоване.

Сумнівні кредити - заборгованість за опротестованими векселями з строком прострочення не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими послугами і виконаними (оплаченими) гарантіями складає не більше 90 днів після настання строку виплати, передбаченого договірними умовами.

Безнадійні кредити - заборгованість за опротестованими векселями з строком прострочення більше 30 днів; заборгованість за факторинговими пос-лугами і гарантіями, виконаними (оплаченими) банком, по яких клієнт не вико-нав своїх зобов'язань із строком більше 90 днів після настання строку виплати, передбаченого договірними умовами.

При аналізі на підставі даних «Звіту про класифікацію активів» (форма №302) банку необхідно дати оцінку структури цих активів, при цьому вона вважається задовільною, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних до пога-шення, пролонгованих і прострочених складає не більше 50%. При цьому мож-на визначити суму прогнозованих втрат від кредитних операцій (табл. 2.11.

Таблиця 2.11

Структура кредитного портфеля КБ “Донбіржбанк”

Групи кредитів |

Заборгованість, тис.грн. |

У % до підсумку |

Рівень ризику, % |

Абсолютна сума втрат, що прогнозується, тис.грн.

Стандартні |

4800 | 46 | 1 | 48

Під контролем |

1493 | 14 | 5 | 74,65

Субстандартні |

940 | 9 | 20 | 188

Сумнівні |

2100 | 20 | 50 | 1050

Безнадійні | 1116 | 11 | 100 | 1116

Разом |

10449  | Х | 2476,65

Дані табл. 2.11 свідчать, що структура кредитного портфеля є незадовільною, бо питома вага субстандартних, сумнівних і безнадійних кредитів перевищує 30% загальної суми заборгованості.

Проведемо оцінку якості кредитного портфеля. При кредитуванні керівники банків, щоб утримати своїх акціонерів і задо-вольнити вимогу НБУ, вимушені прагнути до балансування співвідношення «ризик - доход», тобто ціна великого прибутку означає великий ризик. При формуванні кредитного портфеля слід враховувати також ризики:

кредитний — це такий ризик, при якому позичальники потенційно не в змозі погасити свій борг;

ліквідності - це такий ризик, при якому в банку не буде достатньо грошових коштів для виконання платіжних зобов'язань протягом установлених строків;

процентний - ризик зміни процентних ставок, що негативно відбивається на прибутку банку.

Кредитний ризик слід контролювати для підтримання його на відповідному рів-ні. Цей рівень можна досягти з допомогою обачливого управління кредитами, а також таких заходів:

кредит надається тільки позичальникам, кредитоспроможність яких перевірена і є задовільною;

кредитна угода укладається таким чином, щоб виключити можливість неви-конання її умов;

постійно контролювати оплату процентів і погашення основного боргу;

якщо платежі переходять до категорії прострочених, вживаються відповідні заходи.

Важливим аспектом управління кредитним портфелем є контроль за дотриманням встановлених нормативів ризику.

Аналіз дивер-сифікації кредитних вкладень здійснюється на основі показників граничної су-ми позичок, максимального розміру ризику на одного позичальника, співвідно-шення «великих» кредитів до капіталу тощо. З метою зниження рівня кредит-них ризиків комерційним банкам установлюються різні нормативи ризику.

Максимальний розмір ризику на одного позичальникаН8 установлюється у процентах від капіталу банку. Економіч-ний зміст Н8 полягає в обмеженні кредитного ризику для всього портфеля по-зик комерційного


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27