кредитуванні. Про такий підхід говорить і структура самого портфелю цінних паперів, який складений на 99% з боргових цінних паперів, в той час як на акції припадає лише 1% (Рис.2.7).
Рис.2.7. Структура портфелю цінних паперів КБ “Донбіржбанк” Джерело: Додаток А
Отже, як свідчить проведений аналіз, структура розміщення ресурсів досліджуваного банку має ряд негативних моментів, які полягають у надмірній величині кредитного портфелю, високій частці одного сектора кредитування (торгівля і посередницькі операції) та незначній ролі інших напрямків розміщення ресурсів .
2.3. Аналіз ефективності управління кредитним портфелем
Кредитний портфель комерційного банку - сукупність усіх позичок, нада-них банком із метою отримання доходу. Банк може видати кредит безпосе-редньо, укладаючи угоду з позичальником, чи купувати позичку або частину по-зички, що була видана іншим кредитором, шляхом укладання угоди з позичаль-ником. Таким чином, надання банком кредитів може здійснюватись у формі по-зик, простих векселів, підтверджених авансів, векселів, строк оплати яких настав, розрахунку факторингу, фінансового лізингу, овернайту, овердрафту, комерцій-них векселів, банківських акцептів та інших подібних зобов'язань. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі й прострочених, пролонгованих і сумнівних кредитів. До його складу входять:*
міжбанківські кредити;*
кредити організаціям і підприємствам;*
кредити окремим особам.
Однак кредитний портфель не включає в себе нараховані, але ще не сплачені проценти, не профінансовані зобов'язання видати кредит, кредитні лінії, які ще не ви-користані, гарантії й акредитиви, оперативний лізинг. Якісними є кредити, за якими забезпечене їх повне і своєчасне погашення (повернення) та скорочення кредитних ризиків, тобто неповернення суми основного боргу по кредиту і процентів по ньому.
Із метою підвищення надійності й стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційні банки відповідно до постанови Правління НБУ від 06.07.2000 р. № 279 формують і використовують резерви для відшко-дування (покриття) можливих втрат від кредитних послуг.
Для нарахування резерву кредитний портфель банків класифікується за сту-пенем ризику кредитів на такі групи:*
стандартні;*
нестандартні:
- кредити під контролем;
- субстандартні кредити;
- сумнівні кредити;
- безнадійні кредити.
Стандартні кредити - заборгованість, строк погашення якої, передбачений договірними умовами, ще не настав.
Кредити (позики) під контролем - це активи, що не можуть бути визнані за-довільними, але поки що серйозних побоювань не викликають, аби бути занесе-ними до категорії субстандартних. Такі кредити хоч і не викликають формаль-них проблем, але фінансовий стан позичальників має тенденцію до погіршення. До них належать кредити, пролонговані більш ніж удвічі або із загальним стро-ком пролонгування понад 6 місяців, прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити.
Субстандартні кредити - це кредити (активи), що мають очевидні пробле-ми та викликають побоювання і за якими остаточне погашення не гарантоване.
Сумнівні кредити - заборгованість за опротестованими векселями з строком прострочення не більше 30 днів; заборгованість за факторинговими послугами і виконаними (оплаченими) гарантіями складає не більше 90 днів після настання строку виплати, передбаченого договірними умовами.
Безнадійні кредити - заборгованість за опротестованими векселями з строком прострочення більше 30 днів; заборгованість за факторинговими пос-лугами і гарантіями, виконаними (оплаченими) банком, по яких клієнт не вико-нав своїх зобов'язань із строком більше 90 днів після настання строку виплати, передбаченого договірними умовами.
При аналізі на підставі даних «Звіту про класифікацію активів» (форма №302) банку необхідно дати оцінку структури цих активів, при цьому вона вважається задовільною, якщо питома вага кредитів без забезпечення, сумнівних до пога-шення, пролонгованих і прострочених складає не більше 50%. При цьому мож-на визначити суму прогнозованих втрат від кредитних операцій (табл. 2.11.
Таблиця 2.11
Структура кредитного портфеля КБ “Донбіржбанк”
Групи кредитів |
Заборгованість, тис.грн. |
У % до підсумку |
Рівень ризику, % |
Абсолютна сума втрат, що прогнозується, тис.грн.
Стандартні |
4800 | 46 | 1 | 48
Під контролем |
1493 | 14 | 5 | 74,65
Субстандартні |
940 | 9 | 20 | 188
Сумнівні |
2100 | 20 | 50 | 1050
Безнадійні | 1116 | 11 | 100 | 1116
Разом |
10449 | Х | 2476,65
Дані табл. 2.11 свідчать, що структура кредитного портфеля є незадовільною, бо питома вага субстандартних, сумнівних і безнадійних кредитів перевищує 30% загальної суми заборгованості.
Проведемо оцінку якості кредитного портфеля. При кредитуванні керівники банків, щоб утримати своїх акціонерів і задо-вольнити вимогу НБУ, вимушені прагнути до балансування співвідношення «ризик - доход», тобто ціна великого прибутку означає великий ризик. При формуванні кредитного портфеля слід враховувати також ризики:
кредитний — це такий ризик, при якому позичальники потенційно не в змозі погасити свій борг;
ліквідності - це такий ризик, при якому в банку не буде достатньо грошових коштів для виконання платіжних зобов'язань протягом установлених строків;
процентний - ризик зміни процентних ставок, що негативно відбивається на прибутку банку.
Кредитний ризик слід контролювати для підтримання його на відповідному рів-ні. Цей рівень можна досягти з допомогою обачливого управління кредитами, а також таких заходів:
кредит надається тільки позичальникам, кредитоспроможність яких перевірена і є задовільною;
кредитна угода укладається таким чином, щоб виключити можливість неви-конання її умов;
постійно контролювати оплату процентів і погашення основного боргу;
якщо платежі переходять до категорії прострочених, вживаються відповідні заходи.
Важливим аспектом управління кредитним портфелем є контроль за дотриманням встановлених нормативів ризику.
Аналіз дивер-сифікації кредитних вкладень здійснюється на основі показників граничної су-ми позичок, максимального розміру ризику на одного позичальника, співвідно-шення «великих» кредитів до капіталу тощо. З метою зниження рівня кредит-них ризиків комерційним банкам установлюються різні нормативи ризику.
Максимальний розмір ризику на одного позичальникаН8 установлюється у процентах від капіталу банку. Економіч-ний зміст Н8 полягає в обмеженні кредитного ризику для всього портфеля по-зик комерційного