Функціонування будь-якого банку та його успішна діяльність неабияк за-лежать від уміння приймати такі управлінські рішення, які дають змогу банку забезпечити на належному рівні ліквідність, отримання прибутків і збереження коштів контрагентів від негативного впливу різноманітних банківських ризи-ків, особливо процентного. Зарубіжні банки вже тривалий час використовують різні стратегії захисту від процентного ризику, однією з яких є методика управ-ління гепом (аналіз різниці, управління дисбалансом, GАР-менеджмент), яка є у світі найпоширеніша Пшик Б.І. Модель управління активами і пасивами банку // Фінанси України. – 2003. - №5. – С.115-120..

Ситуації, пов'язані з проведенням банком різноманітних активних і пасив-них операцій, наданням послуг, можна аналізувати за допомогою низки показ-ників на основі моделі гепу. Саме поняття "геп" походить від англ. "gap", що в перекладі означає "розрив, дисбаланс" і характеризує різницю між величиною активів і пасивів, чутливу до змін процентних ставок на ринку, яка підлягає пе-реоцінці або погашенню до фіксованого строку, а управління гепом — це го-ловний блок управління активами і пасивами банку, в основу якого покладено встановлення цієї різниці Примастка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник НБУ. — 2003. - № 2. - С. 39-43..

Відправною точкою процесу управління гепом є визначення горизонту пла-нування (терміну дії) ризику зміни процентних ставок. Наприклад, керівницт-во банку може оцінити вплив процентного ризику протягом одного кварталу або лише одного місяця. Таким чином, оцінка різниці між чутливими активами й пасивами визначатиметься безпосередньо горизонтом планування. Але при цьому виникає одна важлива проблема: чим триваліший період обирається для аналізу цієї різниці, тим більшу частину активів і пасивів, на які впливає згада-ний вище ризик, треба аналізувати. Водночас при збільшенні планового гори-зонту зменшується точність аналізу через те, що не враховуються незначні ко-ливання. Тому необхідно визначити так звану золоту середину — оптимальний горизонт планування для певного банку. Найчастіше на практиці групування чутливих до змін процентних ставок активів і пасивів за часовими інтервалами проводяться: до 7 днів; від 8 до 31 дня; від 32 до 92 днів; від 93 до 183 днів; від 184 днів до одного року; понад один рік Пшик Б.І. Модель управління активами і пасивами банку // Фінанси України. – 2003. - №5. – С.116.

.

Визначивши горизонт планування у процесі аналізу активів і пасивів для встановлення контролю над процентним ризиком, їх необхідно поділити на чутливі й нечутливі до змін процентних ставок, що і є другим етапом процесу управління гепом банку. Активи чи пасиви є чутливими до змін процентної ставки, якщо відповідають таким вимогам:—

дата перегляду плаваючої процентної ставки належить до чітко визначе-ного інтервалу в часі й строк погашення активу чи зобов'язання настає у цьо-му ж інтервалі;—

термін проміжної або часткової виплати основної суми перебуває в ме-жах чітко визначеного інтервалу;—

зміна базової ставки, покладеної в основу ціноутворення активу чи зобо-в'язання, очікується протягом цього самого часового інтервалу і не контро-люється банком.

Операції та послуги банків за чутливими активами й пасивами відображені в таблиці 3.1.

Відповідно до нечутливих активів і пасивів слід віднести доходи і витрати, які не залежать від зміни процентних ставок на ринку протягом аналізованого періоду, а також основні засоби й власний капітал банку. Особливістю процесу управління гепом у межах цього етапу є те, що при розрахунку використовуєть-ся тільки та частина балансу, яка чутлива до змін ринкових процентних ставок.

Таблиця 3.1

Перелік операцій та послуг за чутливими активами і пасивами банку

Послуги й операції за BSA |

Послуги й операції за RSL

Кредитування фізичних і юридичних осіб |

Депозити, залучені від фізичних і юридичних осіб

Придбання банком цінних паперів на продаж і . на інвестиції |

Емісія банком власних цінних паперів і боргових зобов'язань

Надання міжбанківських кредитів |

Отримані міжбанківські кредити

Купівля банком процентних ф'ючерсів, опціонів, свопів, РЕПО тощо. |

Продаж банком процентних ф'ючерсів, опціонів, свопів, РЕПО тощо.

На підставі визначених даних про горизонт планування ризику та обсяги активів і пасивів, чутливих до змін процентних ставок, починається третій етап (розрахунок гепу) — формується рівняння невідповідності, яке служить для оцінки величини ризику. Терміном GАР визначають різницю (розрив) між ве-личиною чутливих активів та величиною чутливих пасивів у грошовому вира-женні, яка у вигляді формули така:

GАР=RSA- RSL (3.3)

де RSA - активи, чутливі до змін процентних ставок;

RSL - пасиви, чутливі до змін процентних ставок.

Четвертий етап управління гепом передбачає оцінку ситуацій за гепом та прийняття відповідних рішень. У контексті управління гепом треба розрізняти такі три класи ситуацій:

Рис. 3.3. Окремі ситуації за моделлю гепу

Нульовий геп.

RSA- RSL = 0 (3.4)

Ситуації цього класу характеризуються можливістю вилучення процентно-го ризику. Підвищення ставки процента забезпечує зростання очікуваного об-сягу прибутку, а зниження — його зменшення.

Додатний геп.

RSA- RSL > 0 (3.5)

Ситуації характеризуються можливістю переоцінити активи раніше, ніж пасиви. Якщо значення гепу позитивне, необхідно дотримуватися такого пла-ну дій:—

збільшити обсяг пасивів зі змінними ставками;

придбати цінні папери за фіксованими ставками або збільшити обсяги кредитування.

Від'ємний геп

RSA- RSL < 0 (3.6)

Ситуації характеризуються можливістю переоцінити пасиви раніше, ніж ак-тиви. При від'ємному значенні гепу треба: —

додатково залучити пасиви зі змінними процентними ставками;

не робити вкладень у цінні папери за фіксованими ставками, зменшити питому вагу таких цінних паперів у сукупних активах Роуз Питер С. Банковский менеджмент / Пер. с англ.. — М;: Дело Лтд, — 1995. — С.