Таким чином, при нульовому гепі маржа банку буде стабільною, незалеж-ною від коливань процентних ставок, а процентний ризик — мінімальним, про-те отримати високий прибуток у результаті сприятливої зміни процентних ста-вок стає неможливим. Можливість отримати більшу маржу і, відповідно, більший прибуток дають дві ситуації — додатний або від'ємний геп. Для тих банків, діяльність яких переважно не пов'язана із залученням коштів на поточ-ні й депозитні рахунки, випуском цінних паперів власного боргу, характерний додатний геп, оскільки активи цих установ переоцінюються швидше, ніж па-сиви. А якщо ресурсний потенціал банківських установ багато в чому залежить від залучення коштів фізичних і юридичних осіб, у цій ситуації характерним бу-де від'ємний геп, поява якого викликана тим, що пасиви цих установ форму-ються здебільшого за рахунок депозитів фізичних осіб. Отже, головна ідея уп-равління гепом полягає ось у чому:—

якщо значення гепу додатне, зі зростанням процентних ставок зростати-ме й маржа, і навпаки — у разі зниження процентних ставок маржа знижува-тиметься;—

якщо значення гепу від'ємне, зі зростанням процентних ставок маржа банку зменшуватиметься, зі зниженням — зростатиме.

Розрахувати абсолютну суму гепу не важко, коли відомі характеристики гро-шових потоків для кожної операції банку з формування активів чи пасивів. Крім того, при розрахунку суми гепу треба визначити необхідний для цього проміжок часу. Але слід мати на увазі, що при застосуванні у банківській прак-тиці цієї моделі управління активами й пасивами не достатньо визначити ли-ше напрямок різниці (додатна чи від'ємна), оскільки ще треба визначити її аб-солютну величину. Отже, необхідною умовою використання зазначеного підходу до управління банком є наявність надійного прогнозу (або можливість одержа-ти такий прогноз) і передбачуваність ситуації на ринку банківських послуг.

Але для того, щоб зробити ці розрахунки, необхідно використати такий по-казник, як кумулятивний (сукупний) геп. Він обчислюється як алгебраїчна сума (з урахуванням знаків) гепів у кожному періоді, на які поділено аналізований ча-совий горизонт. За допомогою цього показника можна проаналізувати можливу зміну прибутку банку залежно від динаміки ринкових ставок у кожному з періо-дів, на які поділений аналізований часовий горизонт. Залежність між прибутком і зміною ринкових ставок (процентним ризиком) описується такою формулою:

(3.7)

де — прибуток (збиток), одержаний у результаті зміни ринкової ставки про-цента;

kGAP — кумулятивний геп;

rp та r — прогнозована та поточна ринкові ставки.

Додатне значення свідчить про збільшення прибутку банку в результа-ті підвищення процентних ставок при додатному гепі чи зниження їх при ві-д'ємному гепі. Якщо ж значення від'ємне, це свідчить про зниження про-центної маржі банку через підвищення ставок при від'ємному гепі чи зниження їх при додатному гепі.

Аналогічні розрахунки показників гепу наведено в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Розрахунок показників гепу КБ “Донбіржбанк” |

до 7 днів | 8-31 день | 32-92 дні | 93-183 дні | 184-365 днів | Понад 1 року | Разом

Кошти | 1 227 | 1227

Кошти у НБУ та комерційних

банках | 201 | 201

Цінні папери на продаж | 765 | 765

Кредити СГД | 2240 | 4204 | 3504 | 802 | 247 | 186 | 11183

Кредити фізичним особам | 150 | 240 | 80 | 10 | 490 | 970

Дебіторська заборгованість | 40 | 120 | 60 | 21 | 241

Інші активи | 0

Усього активів | 4 473 | 4 474 | 3 804 | 903 | 257 | 676 | 14587

ПАСИВИ | 0

Кредиторська

заборгованість | 120 | 246 | 34 | 400

Заборгованість перед

юр.особами | 3960 | 300 | 90 | 4350

Заборгованість перед

фіз. особами | 1696 | 779 | 1250 | 550 | 400 | 1200 | 5875

Інші пасиви

Усього пасивів | 5776 | 1325 | 1374 | 550 | 400 | 1200 | 10625

GAP | -1 303 | 3 149 | 2 430 | 353 | -143 | -524

kGAP | -1 303 | 1 846 | 4 276 | 4 629 | 4 486 | 3 962

I | 2,0 | 2,9 | 6,6 | 7,2 | 7,0 | 6,1

Як свідчать ре-зультати аналізу, у часових інтервалах 8-31 днів, 32-92. 93-183 геп має позитивні значення, в решті часових інтервалів – від’ємні. Виходячи з проведених розрахунків, можна зробити висновок, що за умови зростання рівня ринкових процентних ставок зростатиме і процентна маржа банку, оскільки доходи за активними операція-ми зростатимуть швидше, ніж витрати за пасивними операціями банку. Відпо-відно, зростатиме і чистий прибуток банку. Але якщо ринкові процентні став-ки знижуватимуться, знизиться і чиста процентна маржа, внаслідок чого банк втратить певну частину прибутку або матиме збиток. Проте сам показник не дає уявлення про те,яка частина активів і пасивів наражається на ризик зміни ринкових процентних ставок, може змінити свою вартість і вплинути на розмір банківського прибутку. Про це можна дізнати-ся, визначивши індекс процентного ризику (1%), який можна обчислити як відношення кумулятивного гепу у кожному періоді (кGАР) до працюючих ак-тивів (ПА)3:

І% = kGАР/ПА х 100% . (3.8)

За рахунок встановлення порогового значення індексу процентного ризику банк може обмежити рівень процентного ризику до безпечної величини. Для банку можна запропонувати встановити пороговий рівень на рівні 7%. Припустимо, що в найближчі півроку знизиться рівень процентих ставок на 3% (прогноз).

Аналізуючи рівень ризику зміни процентних ставок протягом року, слід за-уважити, що банк у цілому дотримується встановленого порогового значення процентного ризику, за винятком періоду 94—183 дні. Саме в ньому рівень про-центного ризику перевищує встановлене значення (7,2% проти