розрахунки є важливої складового бізнесу-планування, зокрема плану промислового виробництва. Розрахунки виробничої потужності дозволяють об'єктивно:
планувати обсяг випуску продукції;
виявляти можливі резерви розвитку виробництва;
обґрунтовувати економічну доцільність спеціалізації виробництва і кооперування підприємств;
планувати напрямку розвитку виробничої потужності підприємства.
Виробнича потужність підприємства визначається потужністю ведучих цехів, а потужність цеху — потужністю ведучих ділянок, агрегатів, що ведуть груп устаткування. До ведучих груп відноситься устаткування, що виконує основний обсяг роботи — по складності і трудомісткості. Під ведучими розуміються такі цехи (ділянки):
у яких зосереджена найбільша частина основного виробничого устаткування;
які займають найбільшу питому вагу в загальній трудомісткості виготовлення продукції.
При виборі основної ведучої ланки необхідно враховувати специфіку промислового підприємства. Наприклад, у гірничодобувній промисловості потужність рудника при підземному способі видобутку корисних копалин визначається можливостями шахтного підйому. На металургійних заводах це доменні печі, прокатні стани.
Виробнича потужність розраховується на основі:
номенклатури, структури і кількості продукції, що випускається;
кількості одиниць наявного устаткування, що знаходиться в
розпорядженні підприємства;
діючого фонду часу роботи устаткування;
трудомісткості продукції, що випускається, і її планованого зниження;
прогресивних технічно обґрунтованих норм продуктивності устаткування;*
звітних даних про виконання норм виробітку.
Виробнича потужність розраховується послідовно від нижчої ланки до вищої, тобто від продуктивності (потужності) груп технічно однорідного устаткування до потужності ділянки, від потужності ділянки до потужності цеху, від потужності цеху до потужності підприємства.
Виробнича потужність цеху (ділянки), оснащеного однотипним устаткуванням і випускаючою однаковою продукцією, визначається по формулі
або
де П — нормативна річна продуктивність однієї машини (агрегату);
Yt — середній коефіцієнт перевиконання норм;
n — середньорічний парк цього виду устаткування;
Фэ — ефективний річний фонд часу одного верстата (агрегату);
tш — норма часу на обробку (виготовлення) одиниці продукції, год.
Якщо цех (ділянка) оснащений різнотипним устаткуванням, виробнича потужність визначається продуктивністю (пропускною здатністю) парку ведучих груп устаткування, що характеризують профіль цього підрозділу.
Виробнича потужність підприємства (цеху, ділянки) є категорією динамічною, що змінюється протягом планового періоду. Ці зміни обумовлені такими факторами:
зносом і, отже, списанням і вибракуванням устаткування;
введенням в експлуатацію нового обладнання замість зношеного;
модернізацією устаткування під час капітального ремонту,
що може змінити його продуктивність;
реконструкцією і технічним переозброєнням усього підприємства або окремих його виробничих підрозділів і ін.
З метою планування виробництва необхідно відслідковувати і вчасно уточнювати фактичну потужність підприємства. Це здійснюється за допомогою середньорічних виробничих потужностей — що вибуває і вводиться.
Виробнича потужність середньорічна, що вибуває (Мс.выб), визначається як сума виробничих потужностей, що вибувають, (Мвыб), помножена на кількість місяців (ni), що залишаються з моменту вибуття до кінця визначеного року, поділена на 12:
Виробнича потужність середньорічна, що вводиться (Мс.ввод.) визначається як сума нових потужностей (Мн) (у порівнянних одиницях натурального або грошового вираження), помножена на кількість місяців їхнього використання до кінця року (ni), поділена на 12:
З урахуванням відзначених показників, крім виробничої потужності на початок року (вхідної потужності Мвх), визначаються її приріст або убуток протягом року в i-му місяці (Мi), а також вихідна потужність (Мвых), тобто потужність на кінець року:
Нерівномірність зміни потужності протягом року обумовлює необхідність визначення її середньорічного значення:
Середньорічна потужність знаходиться шляхом вирахування з наявної на початок року середньорічної потужності, що вибуває, і додавання середньорічного приросту потужності протягом року.
Середньорічна потужність підприємства використовується для обґрунтування плану виробництва продукції. Рівень її використання визначається коефіцієнтом використання виробничої потужності (qm), що обчислюється як відношення планового (або фактичного) обсягу зробленої підприємством (цехом, ділянкою) продукції (робіт, послуг) або обсягу переробленої сировини (Вф) за даний рік (місяць) до середньорічної планової (фактичної) або відповідно середньомісячної виробничої потужності (Мср):
або
За даними розрахунків виробничих потужностей складаються звітні і планові баланси виробничих потужностей (табл. 1).
Таблиця 1 - Баланс виробничих потужностей (умовний приклад)
Показник | Значення
1 | 2
Виробнича потужність (проектна) | 1200
План виробництва продукції | 1050
Виробнича потужність на початок року | 1000
Вибуття потужностей за плановий період | 150
Приріст потужностей за плановий період. У тому числі за рахунок: —
модернізації устаткування —
уведення нових потужностей | 300
200
500
Продовження табл. 1
1 | 2
Збільшення або зменшення потужностей у результаті зміни номенклатури й асортименту продукції | _
Виробнича потужність на кінець року | 1150
Середньорічна потужність | 1071
Додаткова потреба в потужності—
Коефіцієнт використання проектної потужності | 0,87
Коефіцієнт використання середньорічної потужності | 0,98
При складанні балансу за звітний рік потужність на початок звітного року приймається по номенклатурі й в асортименті продукції року, що передує звітному, а потужність на кінець року — по номенклатурі й в асортименті продукції звітного року.
При розробці балансу на плановий період потужність на початок періоду приймається по номенклатурі й в асортименті продукції звітного року, а потужність на кінець періоду (року) — по номенклатурі й в асортименті продукції планового періоду (року).
Як показує практика, розрахувати виробничу потужність дуже складно. Результати розрахунків часто займають 200-300 сторінок тексту, таблиць, графіків, на їхнє складання необхідно більш 1000 люд.-год. Розрахована в такий спосіб виробнича потужність являє собою один з її варіантів при мінімальному обсязі лічильно-обчислювальних робіт.
На виробничу потужність впливає велика кількість факторів. При цьому характер їхнього впливу різний і змінюється істотно. Стосовно до конкретних умов можна розрахувати n-у кількість значень виробничої потужності. Задача зводиться до визначення оптимальної величини виробничої потужності за допомогою дослідження функції на екстремальність. Звичайними методами вирішити цю задачу важко. Тому для визначення оптимальної виробничої потужності ділянки, цеху, підприємства використовуються методи лінійного програмування.
При розгляді
