де n — кількість типів продукції;

В — фонд робочого часу виробничої одиниці (технологічної лінії, агрегату), год.;

ti — витрати часу на виготовлення одиниці продукції i-го типу за один цикл, год.;

qi — обсяг продукції i-го типу, виробленої за одиницю часу (за один цикл), шт.;

— питома вага продукції i-го типу в загальному випуску продукції (за один цикл).

Аналіз приведеної залежності показує, що на виробничу потужність істотно впливає фонд часу роботи виробничого устаткування, що залежить від режиму роботи підприємства. У поняття режиму роботи підприємства входять кількість робочих змін, тривалість робочого дня і робочої зміни.

У залежності від утрат часу, що враховуються, при розрахунку виробничої потужності і плануванні розрізняють фонди часу роботи устаткування календарний, номінальний (режимний) і дійсний (робочий), або плановий.

Календарний фонд часу роботи устаткування (Фк) служить базою для розрахунку інших видів фонду часу використання устаткування і визначається як добуток кількості днів у поточному календарному періоді (Дк) на кількість годин у добу:

Номінальний (режимний) фонд часу роботи устаткування (Фp) залежить від кількості календарних днів (Дк) і кількості неробочих днів у році (Дн), а також від прийнятого режиму змінності роботи в добу:

де t — середня кількість годин роботи устаткування в добу в робочі дні по прийнятому режимі змінності і з урахуванням скорочення тривалості зміни у святкові дні, або

де Дп — кількість вихідних і святкових днів у планованому періоді;

tc — тривалість робочої зміни, год.;

Дс.п — число передвихідних (передсвяткових) днів зі скороченою тривалістю робочої зміни в поточному періоді;

tc.п — час, на який тривалість робочої зміни в передсвяткові і передвихідні дні коротше, ніж у звичайні дні (у даній галузі), год.;

nс — прийнятий режим змінності роботи підприємства.

При безперервному режимі роботи без вихідних днів враховується кількість календарних днів і 24 робочі години в добу. Кількість робочих днів і фонд робочого часу для устаткування, що працює в сезонних умовах (сільське господарство, торфовидобуток), приймаються виходячи з оптимальної тривалості сезону роботи (відповідно до нормативів і технічних проектів).

Для підприємств із безперервним процесом виробництва фонд часу роботи устаткування і виробнича потужність розраховуються виходячи з трьохзмінного (або чотирьохзмінного) режиму роботи. Якщо основні цехи підприємства працюють у дві зміни (або менше ніж у дві зміни), фонд часу роботи устаткування і виробнича потужність обчислюються, виходячи з двозмінного режиму роботи, а по унікальному і дорогому устаткуванню — із трьохзмінного режиму роботи.

Дійсний (робочий, нормативний) фонд часу роботи обладнання (Фд) дорівнює різниці між режимним (номінальним) фондом у поточному періоді (Фр) і сумою витрат часу на ремонт, налагодження, переналагодження, зміну робочого місця устаткування протягом року (tп), ч:

Час на ремонт, налагодження, переналагодження і зміну робочого місця устаткування враховуються тільки тоді, коли зазначені операції виконуються в робочий час.

3. Показники, що характеризують рівень ефективного використання виробничої потужності

Показники використання виробничої потужності складають систему показників, що виражають ступінь використання виробничої потужності. Вони дозволяють виявити резерви виробництва і є показниками його ефективності.

Показники, що характеризують виробничу потужність:

Порівняльний аналіз приведених коефіцієнтів свідчить про наявність на підприємстві резерву виробничої потужності. На перший погляд, це може свідчити про незадовільну організацію виробництва на підприємстві.

Однак необхідно враховувати наступне. В умовах ринкових відносин для швидкого реагування на зміни споживчого попиту підприємствам необхідно мати резервну потужність. Це дозволяє їм на цих резервних виробничих потужностях освоювати нові види продукції. Такий підхід дає можливість різко скоротити час переходу виробництва на випуск нових виробів.

Резерв виробничих потужностей

де ДО — коефіцієнт, що відбиває підвищення трудомісткості (станкомашиноємності) нової продукції, що буде випускатися на цих потужностях.

Для більш повної характеристики виробничої потужності приведені раніше показники доповнюються системою інших показників, що характеризують інші аспекти використання виробничого устаткування. Відзначимо, що вони характерні для кожної галузі народного господарства.

Коефіцієнт екстенсивного навантаження устаткування (Кэ) характеризує використання устаткування в часі і визначається відношенням фонду часу фактичної роботи устаткування (Фф) (у зміну, добу, місяць, рік) до планового ефективного фонду часу роботи (Фэ) за той же період:

Коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування (Кн) характеризує використання устаткування по продуктивності (потужності) в одиницю часу і визначається відношенням фактичного обсягу випуску продукції (роботи) в одиницю часу (година) (Вф) до встановленої норми виробітку продукції (Вп) (або до максимально можливого обсягу випуску продукції):

Для устаткування, що має електропривод, коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування можна визначити по витраті електроенергії (у літературі цей показник називають коефіцієнтом використання устаткування по потужності):

де W— витрата електроенергії устаткуванням, що має електропривод, за аналізований період, квт-рік.;

tм — машинний час роботи за аналізований період, рік;

Nw — потужність встановленого електропривода на цьому устаткуванні, квт.

Добуток коефіцієнтів екстенсивного й інтенсивного навантажень устаткування дає сумарне представлення про рівень використання устаткування