Проблема управління витратами виробництва представляє великий науковий і практичний інтерес в умовах сучасних трансформаційни
Структура управління затратами на підприємстві
План
Вступ
Проблема управления затратами производства представляет большой научный и практичний інтерес в умовах сучасних трансформаційних процесів, зв'язаних з переходом України до ринкової системи господарювання. Дана проблема одержала новий зміст у світлі рішення таких проблем, як забезпечення конкурентноздатності українських підприємств, реалізація ефективних моделей економічної концентрації, здійснення структурних перетворень на різних рівнях економіки й ін.
Управління витратами виробництва є однією з основних підсистем економічної політики суб'єктів господарювання, що забезпечує достатній рівень рентабельності для відтворення і розширення діяльності. Від якості управління витратами залежить значною мірою економічне становище підприємств, рівень конкурентноздатності продукції і послуг, що ними випускається.
Це визначає актуальність теми даної роботи.
Метою роботи є розкриття сутності витрат та системи управління ними на підприємстві.
У відповідності до мети в роботі поставлені наступні завдання:
- розглянути економічну сутність і співвідношення категорій «витрати» і «собівартість»;
- визначити сутність поняття витрат;
- охарактеризувати систему управління витратами і її основні елементи;
- дати оцінку калькуляції як інструменту реалізації функцій управління витратами;
- дослідити основні етапи процесу калькулювання собівартості продукції;
- проаналізувати планування витрат на основі бюджету.
1. Економічна сутність і співвідношення категорій «витрати» і «собівартість»
З переходом української економіки до ринкових відносин потрібен був новий підхід до розгляду категорії «витрати». Проаналізувавши вітчизняну й іноземну літературу, можна зробити висновок, що єдиний підхід тут не вироблений. Різні автори відзначають різні властивості витрат. Наприклад, на думку М.І.Бухалкова, «витрати являють собою вартість усіх видів затрачуваних матеріалів і виконуваних послуг» [7].
Економічна енциклопедія трактує витрати як «грошове вираження цінності економічних ресурсів, затрачуваних при здійсненні економічним суб'єктом яких-небудь дій» [1].
Деякі автори вважають, що витрати виробництва являють собою вартісну оцінку використовуваних у процесі виробництва продукції (робіт, послуг), природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних фондів, трудових ресурсів і інших витрат на її виробництво [9].
У закордонній літературі витрати розглядаються як сума коштів, необхідних для придбання виробництва товарів чи послуг [19], чи як витрати, грошова оцінка яких відповідає основним розпорядженням про складання звітності [24].
Досить розповсюдженою є класифікація, що виділяє бухгалтерські, економічні й альтернативні витрати. Бухгалтерські витрати – відбиті цілком у бухгалтерському обліку підприємства. Альтернативні витрати – це витрати використання ресурсів, що належать самому підприємству. До даних витрат відноситься недоотриманий прибуток, що могло б одержати підприємство при більш вигідному використанні приналежних йому ресурсів, а також нормальний прибуток як мінімальна плата за виконання підприємницьких функцій, необхідна для утримання підприємницького таланта власника. Економічні витрати дорівнюють сумі бухгалтерських і альтернативних витрат. У такий спосіб зарплата власника за управління підприємством повинна включатися в економічні витрати і розглядатися як елемент внутрішніх, чи неявних, витрат [19].
У сучасній теорії граничного продукту широко застосовується термін «граничні витрати», під якими розуміються витрати виробництва додаткової одиниці продукції, тобто зміна загальної вартості виробництва при випуску додаткової одиниці продукції [21].
Таким чином, поняття витрат має різні значення і залежить від цілей дослідження, характеру розв'язуваних економічних задач.
Формою прояву витрат, як економічної категорії, є сукупність переміщень фінансових коштів, що роблять вплив на результати господарської діяльності і структуру підприємства.
Удосконалювання розрахунків фінансових коштів і їхнє усебічне використання мають важливе значення в управлінні підприємством. Ці розрахунки дозволяють:
установлювати таку продажну ціну продукції, що забезпечує фінансова рівновагу підприємства;
з'ясовувати і визначати найкраще з альтернативних рішень у виборі виробляємої продукції чи в розширенні виробництва;
визначати оптимальний обсяг виробництва на короткий період (гранична вартість);
оцінювати рівень продуктивності підприємства й обґрунтовувати політику зниження витрат.
2. Сутність поняття витрат
У ринковій економіці розрізняють наступні основні значення поняття витрат: середньозважена вартість одиниці продукції; вихідна вартість; гранична вартість; колективні витрати [10].
Середньозважена вартість одиниці продукції. При складанні балансу опис запасів і їхня оцінка дозволяють визначити вартість закуплених товарів і продукції, виробленої підприємством.
Для товарів вона виражається наступним дробом:
Вартість запасів на початок періоду + вартість закупівель за період
--------------------------------------------------------------------- (1)
Кількість одиниць у запасах на початок періоду +
+ кількість одиниць, закуплених за період
Середньозважена вартість покупок зіставляється з реальною вартістю товарів на день обліку (тобто з ціною, за якою їх можна було б продати). Якщо середня величина витрат виявляється вище цієї ціни, підприємство повинно в нормальних умовах покрити різницю за рахунок резервів, створених на випадок знецінення.
Для напівфабрикатів і готової продукції в розрахунок береться середньозважена вартість виробництва. Вона виражається наступним дробом:
Вартість запасів на початок періоду + вартість
продукції за весь період
----------------------------------------------------------------- (2)
Кількість одиниць у запасах на початок періоду +
+ кількість виробленої продукції за період
Зіставлення цієї величини з вартістю запасів може привести до тих же бухгалтерських операцій, що зазначені вище, з використанням резервів на випадок можливого знецінення.
Вихідна вартість – це вартість майна, встановлена в момент його введення в систему обліку (закупівельна ціна чи витрати виробництва).
По цілому ряді причин – знос, моральна застарілість, знецінення грошей і т.д. – ця вартість через кілька років може відрізнятися від реальної вартості майна.
Гранична вартість зв'язана зі змінами загальної суми витрат, обумовленими змінами обсягу діяльності. Вона дозволяє вирішувати питання про своєчасне збільшення випуску продукції.
Поняття граничної величини витрат особливо важливе для оцінки темпів розвитку підприємства чи роду діяльності. У залежності від досліджуваних ситуацій вживають термін вартості (граничної) розвитку чи спаду.
Поняття колективних витрат складається в наступному. Коли мова йде про оцінку доцільності
