Шляхи посилення координації діяльності банківських систем України та Росії в умовах формування ЄЕП (єдиного економічного простору)

Зміст

Вступ

19.09.2003 долі Україна, Російська Федерація, Білорусія та Казахстан підписали „Угоду про формування Єдиного економічного простору”.

Відповідно до Угоди про формування Єдиного економічного простору ЄЕП являє собою економічний простір, що поєднує митні території України, РФ, Белоруси і Казахстану, на якому на основі єдиних принципів регулювання економіки повинний бути забезпечений вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили.

Формування зони вільної торгівлі планується без вилучень і обмежень і припускає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних мір на базі проведення єдиної політики в області тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій і інших форм державної підтримки.

У рамках ЄЕП повинна також проводитися єдина зовнішньоторговельна і погоджена В той мере и в том объеме, в каких это необходимо для обеспечения равноправной конкуренции и поддержания макроэкономической стабильности податкова, грошово-кредитна і валютно-фінансова політика.

Своїми задачами зазначене об'єднання ставить розвиток торгівлі й інвестицій між Сторонами, розвиток економічних потенціалів, а також підвищення конкурентноздатності економік Сторін на зовнішніх ринках.

Здійснення координації і керування формуванням і функціонуванням ЄЕП на міждержавному рівні повинне забезпечуватися Радою глав держав-учасників, кількість голосів кожної Сторони в рамках якого буде розподілятися виходячи з принципу "одна держава - один голос".

1. Координація кредитної політики

Координація кредитної політики в рамках ЄЕП спрямована на сприянні наступним напрямкам розвитку країн, які входять до складу Єдиного економічного простору:

розвитку торгівлі й інвестицій між державами-учасниками, що забезпечує стійкий розвиток економік держав-учасників на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом установлення гармонізованих систем регулювання й інтегрування інфраструктурного комплексу;

інтеграції і нарощуванню економічних потенціалів держав-учасників з метою підвищення конкурентноздатності економік держав-учасників на зовнішніх ринках.

Поетапне рішення задач поглиблення інтеграції, в тому числі і координації грошово-кредитної політики, обумовлюється виконанням державами-учасниками прийнятих зобов'язань і фактичним рішенням наступних задач:

формування зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень, що припускає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних захисних мір на базі проведення єдиної політики в області тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій і інших форм державної підтримки;

уніфікація принципів розробки і застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм;

гармонізація макроекономічної політики;

створення умов для вільного руху товарів, послуг, капіталу і робочої сили;

гармонізація законодавств держав-учасників у тій мері, у який це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торговельну і конкурентну політику;

формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу й інших сфер), єдиної конкурентної політики і забезпечення недискримінаційного доступу і рівного рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

Координація кредитної політики проводиться для забезпечення вільного руху капіталу, товарів, послуг та робочої сили через кордони стран-учасниць.

Принцип вільного руху товарів передбачає усунення вилучень з режиму вільної торгівлі і зняття обмежень у взаємній торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування загального митного тарифу, установленого на основі погодженої державами-учасниками методики, мір нетарифного регулювання, застосування інструментів регулювання торгівлі товарами з третіми країнами. Механізми застосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних, спеціальних і захисних мір будуть замінятися єдиними правилами в області конкуренції і субсидій.

Принцип забезпечення вільного руху послуг припускає формування загальних правил і підходів для забезпечення повного доступу на ринок послуг і постачальників послуг у рамках ЄЕП і проведення погодженої політики по доступу третіх країн на ринок послуг і постачальників послуг ЄЕП.

Принцип забезпечення вільного руху капіталу припускає поетапне зняття всіх обмежень на рух капіталу з держав-учасників у рамках ЄЕП і проведення погодженої політики в області розвитку ринку капіталів за умови забезпечення макроекономічної стабільності.

Принцип проведення погодженої макроекономічної політики забезпечує конвергенцію макроекономічних показників, у тому числі вирівнювання рівня внутрішніх цін, у першу чергу - на енергоносії, і тарифів на послуги природних монополій.

Принципи проведення загальної політики по окремих галузях припускають висновок секторальних угод, розроблених у розвиток Угоди про формування Єдиного економічного простору.

2. Координація валютних курсів

В рамках Єдиного економічного простору передбачається також проводити координацію валютних курсів.

Валютна політика може бути спрямована на введення єдиної валюти в рамках ЄЕП. Однак це, швидше за все, більш віддалений етап. Спочатку потрібно обґрунтувати макроекономічні параметри, такі як рівень інфляції, рівень дефіциту бюджету, рівень державного боргу і так далі. В міру досягнення цих макроекономічних параметрів потрібно буде погоджувати грошово-кредитну політику, податково-бюджетну політику, і на якомусь етапі готувати створення єдиного наднаціонального центрального банку, потім необхідне введення безготівкової валюти, і кінцевий етап (реально зробити до 2011 року) це введення наявної єдиної наднаціональної валюти.

До цього в рамках ЄЕП буде проводитися координація валютних курсів країн.

3. Звуження зовнішньої торгівлі

В угоді відкривається шлях до підготовки міждержавних договорів, що наповнять ЄЕП конкретним економічним змістом. Економічне об'єднання дозволить відновити зруйновані виробничі зв'язки між Росією, Казахстаном, Україною і Білорусією, до того ж буде відбуватися збільшення обсягів зовнішньої торгівлі цих країн. Кожна з країн має схожі показники в економіці і володіє великим економічним потенціалом. На частку України, Казахстану і Білорусії загалом, обсяги торгівлі Росії з країнами СНД приходиться порядку 90%, а у світовому торговельному обороті Росії частка цих країн складає 15,3%. При цьому Білорусія займає друге місце в товарообігу з Росією, Україна - третє, а Казахстан входить у десятку