Очікується в перспективі, що після об'єднання споживачі всіх чотирьох країн, що входять у єдиний простір, одержать більш дешеві товари, скоротяться різного роду мита, зменшиться корупція і митна тяганина. Однак, для місцевих підприємств з'являться і додаткові складності. Наприклад, сильно збільшиться конкуренція, адже практично всі країни СНД випускають схожий за ціною і якістю товар. До того ж прийдеться цілком змінювати законодавство держав, що поєднуються, з'явиться величезний масив нових документів.

Однак вищенаведене стосується торгівлі країн-учасниць один з одним. Зовнішня торгівля з іншими країнами, насамперед із країнами економічно розвинутими (Західна Європа, США) буде скорочуватися.

Росія притягає інвесторів своїми масштабами. Якщо буде реально діяти режим вільної торгівлі між Україною і Росією, в Україну серйозний інвестор уже не прийде. Це очевидно: простіше розгорнути виробництво в Росії, де величезний ринок, де існують дотації на енергоносії, і дешевими товарами завалити євразійські, зокрема, пострадянські простори. Зараз, наприклад, компанія "Російський шоколад" має намір організувати виробництво у Вишгородському районі Київської області, тому що поки вигідніше випускати шоколад тут, чим поставляти його з Росії. А не буде митного кордону, "Росіянин шоколад" не стане інвестувати в Україну, а буде просто завозити свою продукцію.

Навіщо інвесторові йти в Україну, якщо він може організувати виробництво в Росії й експортувати сюди усе, що йому необхідно? Власне, не буде України: у країни буде політична границя, а економічно, як незалежна одиниця, вона перестане існувати.

Невступ України у ВТО в найближчому майбутньому буде означати пряму шкоду економіці. Китай, вступивши у ВТО, щороку одержує прибутку від такого рішення більш ніж на $4 млрд. Для України обсяг прибутку від членства у ВТО буде, природно, меншим, але, по підрахунках експертів, також дуже значним — біля кількох сотень мільйонів доларів щороку.

У світі, і в Європі зокрема, відбуваються стрімкі процеси, що ставлять перед Україною зовсім інші, значно більш масштабні виклики, чим ті, котрі можуть бути розв'язні в границях ЄЕП.

Через 5 місяців, у травні наступного року, у НАТО вступлять 7, а в ЄС 10 держав Східної Європи. Держави НАТО будуть складати все західне і південне прикордоння України, від Естонії до Болгарії, за НАТО поспішає ЄС.

При цих умовах набагато більш перспективним і далекоглядним для української економіки, чим ЄЕП, було би створення оптимально лібералізованої зони вільної торгівлі України з ЄС.

Забезпечення виходу українських підприємців на європейський ринок стало б більш вагомим, чим запевнення про європейський вибір, і в будь-якому випадку — більш вагомим для перспектив української економіки, чим ЄЕП.

Аналіз статистичної інформації демонструє, що в торгівлі з країнами СНД зберігається негативне сальдо: імпорт в Україну перевищує експорт українських товарів у ці країни. І Росія, і Казахстан, і Білорусія, що наміряються утворити ЄЕП разом з Україною, є членами СНД.

Як повідомляє комітет статистики Співдружності, загальний обсяг експортних операцій членів організації в першому півріччі 2003 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на $19,9 млрд. (у середньому на 29%), імпортних - на $9,0 млрд. (на 22%). Експорт українських товарів збільшився до $2525 млн. (на 31%), імпорт в Україну - до $5193 млн. (на 27%).

Негативне сальдо зовнішньої торгівлі з країнами СНД склало біля $2,7 млрд. У першу чергу, мову про негативний торговельний баланс із Росією, відкіля Київ імпортує переважно енергоносії (нафта, газ і ядерне паливо).

Негативний торговельний баланс може стати одним з аргументів опонентів створення Єдиного економічного простору. Деякі економісти вважають, що підписання документа про створення ЄЕП не приведе до збільшення українського експорту і прогнозують збереження негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Багато в чому це викликано практикою "виключень" з режиму вільної зовнішньої торгівлі, що передбачає введення обмежень на зовнішню торгівлю (квоти, тарифи) для окремих груп товарів.

Як заявив президент Кучма під час останнього візиту в Москву, зараз йдуть переговори по збереженню "виключень" із зовнішньої торгівлі на 10 років вже в рамках ЄЕП. Тобто ключового для України рішення - про зняття Росією зовнішньоторговельних обмежень - досягти не удалося. У свою чергу, після створення ЄЕП Києву прийдеться відкрити свої границі для субсидованих білоруських і російських товарів.

Прихильники Єдиного економічного простору заявляють, що позитивний ефект від режиму вільної торгівлі допоможе перебороти тенденцію негативного торговельного сальдо в торгівлі з Білорусією, Казахстаном і Росією.

Висновки

Відповідно до Угоди про формування Єдиного економічного простору ЄЕП являє собою економічний простір, що поєднує митні території України, РФ, Белоруси і Казахстану, на якому на основі єдиних принципів регулювання економіки повинний бути забезпечений вільний рух товарів, послуг, капіталу і робочої сили.

Координація кредитної політики в рамках ЄЕП спрямована на сприянні напрямкам розвитку країн, які входять до складу Єдиного економічного простору.

Координація кредитної політики проводиться для забезпечення вільного руху капіталу, товарів, послуг та робочої сили через кордони стран-учасниць.

В рамках Єдиного економічного простору передбачається також проводити координацію валютних курсів.

Валютна політика може бути спрямована на введення єдиної валюти в рамках ЄЕП. Однак це, швидше за все, більш віддалений етап. Спочатку потрібно обґрунтувати макроекономічні параметри, такі як рівень інфляції, рівень дефіциту бюджету, рівень державного боргу і так далі.

Невступ України у ВТО в найближчому майбутньому буде означати пряму шкоду економіці. А вступ України в ЄЕП означає, що для вступу до ВТО з’явились перешкоди.

Набагато більш перспективним і далекоглядним для української економіки, чим ЄЕП, було би створення оптимально лібералізованої зони вільної торгівлі України