міжбанківських кредитів не розвинутий, постійними учасниками є лише окремі комерційні банки;
Юридичні особи отримують кредити на поточну або інвестиційну діяльність, саме це визначає термін кредиту. Українські комерційні банки орієнтуються здебільшого на коротко- та середньострокові кредити, хоча питома вага довгострокових кредитів постійно зростає. Лише потужні банки здатні відволікати свої кошти на довготермінове проектне фінансування довгострокових інвестиційних проектів.
Метою будь-якого банку є отримання прибутку, тому для нього не повинно бути ніяких градацій і пріоритетів щодо потенційних позичальників чи то буде виробник медикаментів, чи металу, чи іншого. Але, на відміну від західних країн в Україні існує велика диспропорція в розвитку та фінансовому стані різних галузей економіки. Результат – банк кредитує в своїй більшості галузі відносно стабільні, парспективні та з швидким оборотом коштів.
Немаловажне значення в структуруванні позички має правильне визначення розміру суми позички. Заниження суми позички може призвести до порушення строків повернення, тому що кредитна операція не буде здійснена в строк, а завищення – до нецільового використання частини позички. Сума позички звичайно повинна бути в межах витрат, що кредитуються. Слід зауважити, що в більшості випадків функція по визначенню суми покладається на позичальника. Банк узгоджує вказану суму з наявними кредитними ресурсами і перевіряє доцільність кожної статті витрат цієї суми. З іншого боку, в межах кредитної політики визначення сум потенційних кредитів обумовлене пріоритетами банку щодо кредитування чи то великого, а чи малого і середнього бізнесу.
Велика увага при структуризації позички приділяється вартості кредиту, що складається з процентної ставки, комісії за видачу та оформлення кредиту й інших елементів. В основі процентної ставки лежить так звана безризикова кредитна ставка. Вона показує рівень дохiдностi портфеля, сформованого шляхом надання кредитiв тільки першокласним позичальникам, якi, наприклад, мають рейтинг ААА за системою Standard&Poors. Як правило, така ставка дорівнює базовій ставцi, що діє на даному кредитному ринку (LIBOR, prime-rate, ставка за цінними паперами уряду тощо), хоча в окремих випадках може відрізнятися від базового рівня. Якщо кредит надано позичальнику, з яким пов'язується певний ризик, то кредитна ставка перевищує базову на величину кредитного спреду, що вiдповiдає рівню ризиковості клієнта. Розмiр кредитного спреду залежить від умов конкретного ринку та загальної економічної ситуації, наприклад, на міжнародних ринках для позичальникiв iз рейтингом ВВ кредитна ставка перевищує базову на 0,8 – 1,5%, з рейтингом В – на 5%, а для клієнтів з найнижчим рейтингом ССС кредитний спред може досягати 6-12% Примостка Л. «Методичні аспекти аналізу ефективності управління портфелями комерційних банків»//Банківська справа, №1, 2000р., ст.27-29.
При визначенні величини процентної ставки кредитний інспектор також враховує фактори, що властиві конкретній кредитній операції, а також зовнішні фактори. Розглянемо основні.
Облікова ставка центрального банку. Як правило, комерційниі банки, які формують кредитні ресурси в порядку рефінансування, мають процентну ставку дещо вищу за облікову. І лише комерційні банки, що залучили кошти дешевшим шляхом, можуть встановити процентні ставки нижчі за облікові.
Рівень інфляції. Незважаючи на те, що період гіперінфляції в Україні минув, банки й досі відносяться до цього фактору з надмірною обережністю. Яскравим прикладом є АКБ “Аркада”, який при наданні позичок для купівлі квартири суму заборгованості рахує в ОдІнах. ОдІн - віртуальна грошова одиниця, яка на момент укладання угоди=1грн., а з часом це співвідношення коригується з урахуванням офіційного рівня інфляції (за даними Державного Комітету Статистики). Таким чином позичка розміром 100 грн під 10,5% річних на термін 1 рік, буде обліковуватися в сумі 100 ОдІн. При річній інфляції 30%, позичальник поверне (110,5)ОдІн = 110,5*1,3грн =143,65 грн.
Строк позички. Враховуючи ризик неповернення боргу та знецінення коштів, а також різну віддачу коротко- та довгострокових інвестицій, банки встановлюють дорожчу плату за більш тривале користування позичкою.
Ціна сформованих ресурсів. Складається з депозитного процента та інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Цей вплив зображено в додатку 5
Ризик. Кредитний і процентний ризики – найбільш небезпечні для кредитора. Їх сутність, вплив та попередження буде розглянуто окремо.
Ринковий фактор. На рівень процентної ставки прямо впливає попит на позички, але в умовах конкуренції цей фактор витісняється ставками банків-конкурентів. Тому окремий комерційний банк враховує ці та інші ринкові показники, формуючи власну процентну політику.
Професійний кредитний інспектор, розраховуючи процентну ставку, враховує рівень диверсифікації кредитного портфеля, при цьому він спирається на формулу:
Rd=r+((1+d)*p*(1+r))/(1-p)
Rd – відсоток за прибутковими позичками, r – відсоток за безризикованими позичками, р – імовірність непогашення позички. Якщо кредит забезпечує значну і надійну диверсифікацію портфеля, то премія за зниження портфельного ризику (d) може бути меншою від нуля.
Більшість банківських позичок видається під відповідне забезпечення (виключенням є бланкові кредити). В Україні згідно з чинним законодавством можуть використовуватися такі форми забезпечення позичок: застава, гарантія, цесія, іпотека, страхова угода. В практичній діяльності українських комерційних банків найбільш розповсюдженою формою забезпечення є застава майна. Специфічною формою забезпечення виконання зобов'язань є стягнення пені та штрафів. Стягнення пені передбачається в кредитній угоді і застосовується при несвоєчасній сплаті процентів за користування кредитом і несвоєчасного повернення позички.
Повернення кредиту може здійснюватися різними способами: одночасним внеском по закінченні строку позички; рівномірними внесками протягом всього періоду дії кредитної угоди; шляхом спрямування виручки від реалізації продукції на повернення позички. В кредитному договорі чітко зазначається конкретний спосіб повернення –дати, валюта, джерело.
IV етап Укладання кредитного договору
Після закінчення роботи щодо структурування позички банк приступає до перегворів з клієнтом про уладання угоди. Мета переговорів – досягнення
