БС | 9743323 | 841300 | 8,6 | 73,2 | 0,953 | 9176982 | 1044200 | 11,4 | 68,3 | 0,816

КП – обсяг кред. портфеля, Р – сума спец.резерву, рс =Р/КП, kCі – коефіцієнт ефективності управління кред. портфелем. kC=(r-r0)/pc.

БС – показники по банківській системі в цілому

банк | kc1 | kc2 | Відхилення

Від середнього в періоді 1 | Від середнього в періоді 2 | Від попереднього року

Б1 | 0,896 | 0,852 | -0,057 | 0,036 | -0,044

Б2 | 1,012 | 1,022 | 0,059 | 0,206 | 0,010

Б3 | 0,758 | 1,203 | -0,195 | 0,387 | 0,445

Б4 | 0,894 | 0,876 | -0,059 | 0,060 | -0,018

Аналіз коефіцієнтів ефективності у динаміці показав, що найкращі результати управління кредитним портфелем має другий банк, показники якого перевищують середні значення по банківській системі в цілому. Позитивну тенденцію продемонстрував третій банк, протягом кварталу значно покращивши ефективність управління портфелем. Тоді як ефективність управління по банківській системі знизилась. Підкреслимо, що для розрахунку даних коефіцієнтів інформація можна одержати з форм звітності, які є доступними для кожного банку.

Проблеми кредитування та шляхи їх вирішення

Останнім часом при проведенні актив-них операцій комерційні банки відчу-вають труднощі зі збільшенням обсягу кредитного портфеля: бракує потенційно платоспроможних позичальників. Великі підприємства, фінансовий стан яких за-довільний, уже налагодили сталі зв'язки з конкретними банками, тому на банківсько-му ринку існує певна конкуренція за креди-тування таких позичальників.

При цьому майже не приділяється уваги малим підприємствам, насамперед дрібно-му бізнесу. Це пов'язано зі значними витра-тами часу на оформлення кредиту, великим кредитним ризиком та неспроможністю більшості таких підприємств нести фінансо-ве навантаження щодо сплати відсотків за кредитом.

Таким чином, нині малі підприємства майже відсторонено від розподілу кредит-них ресурсів. Але враховуючи ситуацію на банківському ринку, можливо, саме малий бізнес за певних умов стане основним їх споживачем. Це пов'язано насамперед із тим, що більшість українських банків — не-великі, вони не в змозі конкурувати з вели-кими банками за платоспроможного по-зичальника. Крім того, основні джерела доходу банків у останні роки — валютний ринок та ринок державних цінних паперів — не дають таких прибутків, як раніше. То-му основним об'єктом активних операцій невеликих банків може стати саме малий бізнес.

Однак, головний біль комерційних банків, що не дозволяє зосередитись на кредитній експансії в альтернативні існуючим ринкові ніші, та до того ще і є причиною високих процентних ставок полягає у накопичені великої кількості проблемних кредитів та нездатності успішно управляти ними.

Виявивши проблемну заборгованість, банк повинен вжити заходів для своєчасного і повного погашення кредиту. Найкращий із них — розроб-ка спільно з позичальником плану дій щодо відновлення фінансової стійкості підприємства-боржника і подолання вад у його діяльності. Якщо вжиті захо-ди не дають бажаного ефекту, банку слід вимагати повернення боргу за рішенням судових органів. Крайній захід — порушення питання про оголо-шення позичальника банкрутом, але це — небажаний шлях як для банку, так і для клієнта.

Системою управління проблемною заборгованістю мають пе-редбачатися такі взаємопов'язані функ-ції: планування, облік, аналіз та прий-няття управлінських рішень.*

Планування. Провадиться з метою визначення напрямів диверсифікації кредитного портфеля банку за строка-ми, галузями, суб'єктами, діловою репу-тацією, рівнем ризиковості тощо.*

Облік. Надає повну та правдиву інформацію про роботу кредитного відділу у розрізі кожної кредитної уго-ди. Забезпечує постійний збір, систе-матизацію та узагальнення даних, не-обхідних для ефективного управління проблемною заборгованістю і контролю за виконанням кожним позичальником умов кредитної угоди.*

Аналіз. Дає змогу осмислити й узагальнити інформацію. У ході його проведення аналітичне опрацьовують первинні дані: отримані результати діяльності порівнюють із даними за попередні відтинки часу, показниками інших кредитних відділів (у бага-тофілійній установі), з галузевими, ча-совими та іншими джерелами виник-нення проблемної заборгованості. З'ясовують вплив різних факторів на величину результативних показників;

виявляють недоліки, помилки, невико-ристані можливості, визначають пер-спективи тощо.*

Прийняття рішень. Економічний аналіз передує економічним рішенням та діям, обґрунтовує їх і є основою для наукового управління кредитною діяльністю.

Отже, аналіз господарської діяльності комерційного банку щодо управління проблемною заборгованістю — це функ-ція, яка забезпечує виваженість прийня-тих рішень.

Першочерговим завданням аналі-тичного управління активами і пасива-

ми банку є збалансування строків тер-мінових активів та пасивів. Така коор-динація пасивів та активів базується на тому, що напрями використання залучених коштів на певні операції — аналогічні шляхам їх мобілізації. Це — виважений підхід, оскільки він за-побігає надмірному витрачанню кош-тів на певні ризикові операції, а то й узагалі спонукає відмовлятися від та-ких операцій, обмежуватися певним відсотком від кожного профіт-центру. До речі, оптимальне визначення так званих "профіт-центрів — центрів (зон) прибутку" — теж є дуже важли-вим, оскільки воно значною мірою сприяє вирішенню проблеми заборго-ваності.

Зважаючи на актуальність кредит-них боргів для українських банків, на наш погляд, корисно проаналізувати досвід вирішення проблеми безна-дійних боргів та управління проблем-ною заборгованістю у країнах колиш-нього "соціалістичного табору", які нині досягли щодо цього значного прогресу.

Зарубіжний досвід реалізації програ-ми реструктуризації банків доводить, що "очистити" активи за короткий час неможливо. На це потрібно при-наймні кілька років, причому реструк-туризацію мають провести саме банки. Беручи до уваги досвід Польщі в цьому питані варто звер-нути увагу на підхід до процесу відновлен-ня банків і повернення боргів.

На першому етапі найважливішим завданням є організація та укомплекту-вання кваліфікованими спеціалістами відділів із вирішення проблеми безна-дійних боргів. На цьому етапі доцільно виокремити найтерміновіші борги.

На другому