Крім поняття валових доходів, у господарській діяльності використовують показник доходи від діяльності підприємства.

Порівнюючи валові доходи з доходами від діяльності підприємства можна визначити їх відмінні риси:

1. Якщо валові доходи – об’єкт податкового обліку, то доходи від діяльності – об’єкт фінансового обліку.

2. До валових доходів включають суму отриманої від покупців, замовників попередньої оплати (авансів).

До доходів діяльності сума одержаних авансів не належить.

1. Валові доходи обліковують для визначення оподатковуваного прибутку, а доходи від діяльності обліковують для розрахунку фінансового результату підприємства.

2. Вартість відвантаженої продукції включають до складу доходів діяльності в усіх випадках, незалежно від дати оплати їх покупцем.

У валові доходи включають вартість відвантаженої продукції, за умови, що це – перша подія.

3. Вартість оприбуткованих товарно-матеріальних цінностей при здійсненні бартерних операцій (перша подія) належить до складу валових доходів.

Зобов’язання за отримані першими за бартером товарно-матеріальні цінності у фінансовому обліку відображають у складі кредиторської заборгованості без включення у доход від діяльності підприємства.

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи підприємств поділяють на три групи".

До складу валових доходів належать:

1. Вартість відвантажених товарів, а для робіт (послуг) – вартість фактичного отримання результатів робіт (надання послуг) підприємством або сума коштів (готівки), яка надійшла на банківський рахунок від покупця як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу.

Продаж товарів (робіт, послуг) відображають без сум податку на додану вартість, отриманих (нарахованих) у складі ціни продажу товарів (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-одержувач не є платником податку на додану вартість.

Датою збільшення валового доходу вважають дату, що припадає на податковий період, протягом якого відбувають будь-яка з подій, що сталася раніше.

2. Вартість відвантажених товарів або вартість оприбуткованих товарів при здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій.

Бартер (товарний обмін) – це господарська операція, яка передбачає здійснення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачають зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). Підприємства щоквартально подають у податкову адміністрацію розрахунок фінансових результатів товарообмінних операцій за формою додатка "С" разом з декларацією про прибуток підприємства.

Згідно із Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" доходи і витрати від здійснення бартерних операцій визначають, виходячи з договірної ціни такої операції, але не нижче звичайних цін.

У договорі на здійснення бартерного обміну мають бути вказані ціни, за якими його здійснюють. Якщо ж обмін здійснюють за цінами, нижчими від звичайних, то платежі у бюджет (податок на додану вартість, податок на прибуток) нараховують, виходячи з рівня звичайних цін.

Звичайна ціна – ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яку можна буде отримати у разі їх продажу особам, не пов’язаним з продавцем при звичайних умовах ведення господарської діяльності.

При застосуванні звичайних цін на товари у податкових або митних цілях останні встановлюють на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України. Рівень цін визначає регіональне управління Міністерства статистики України.

Звичайні ціни не можуть встановлювати органи виконавчої влади, які використовують їх для нарахування і стягнення податків, зборів (обов’язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Якщо податкові органи за результатами документальних перевірок мають підстави для висновків щодо правомірності визначення рівня звичайних цін підприємством, вони мають право звернутися із запитом, а підприємство зобов’язане за ним надати обґрунтування рівня таких цін.

Указом Президента України від 07.08.1998 р. "Про деякі зміни в оподаткуванні" передбачено застосування звичайних цін у таких випадках:– 

здійснення операцій з пов’язаними особами;– 

здійснення операцій з юридичними особами, які не є платниками податку на прибуток;– 

здійснення операцій з юридичними особами, які сплачують його за іншими, ніж платник податку, ставками;– 

здійснення бартерних (товарообмінних) операцій;– 

обчислення сум прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, або через резидентів, які з метою оподаткування прибутків нерезидентів прирівнюються до постійних представництв.

Датою збільшення валового доходу в разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважають будь-яку з подій, що сталася раніше:– 

дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата їх фактичного виконання;– 

дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата їх фактичного отримання.

Дата збільшення валових витрат виробництва (обігу) для бартерних (товарообмінних) операцій – це дата здійснення підсумкової (балансуючої) операції, що відбувається після відвантаження товарів (виконання робіт, послуг) чи оприбуткування товарів, продукції (отримання робіт, послуг), вартість яких зарахована у валові доходи.

Підсумкова операція – це операція, якою завершують бартерну угоду. В її результаті здійснюють остаточний розрахунок між партнерами.

Балансуюча операція – це проміжна операція, в результаті якої здійснюють збалансування вартості відвантажених (виконаних) і отриманих товарів (робіт, послуг).

У випадках, коли вартість доставлених товарів (робіт, послуг) не дорівнює сумі, на яку отримано натомість інші товари (роботи, послуги), балансуюча операція не відбулася, то такі суми на валові витрати не відносять, аж до здійснення підсумкової операції.

У разі здійснення часткових поставок товарів (робіт, послуг) у рахунок підсумкової товарообмінної (бартерної) операції валові витрати підприємства відповідного податкового періоду збільшують на вартість таких часткових поставок товарів (робіт, послуг).

При цьому слід враховувати, що вартість часткових поставок можна відносити лише на валові витрати. Податок же на додану вартість за частковими поставками