1,2 |

0,6 |

0,3 |

к>1

За даними таблиці можна зробити висновок, що підприємство не є повністю фінансово незалежним і зростає ризик фінансових ускладнень і воно не володіє достатнім запасом фінансової стійкості і відносно залежне від зовнішніх джерел фінансування. Таким чином підприємство не достатньо фінансово стійким.

Фінансово стійким є такий господарчий суб’єкт, який за рахунок власних коштів покриває кошти, вкладені в активи (основні фонди, нематеріальні активи, оборотні кошти), не припускає невиправданої дебіторської і фінансової стійкості і розплачується в строк по своїх зобов’язаннях. Основою фінансової стійкості є раціональна організація і використання оборотних коштів приділяють основну увагу.

Аналіз фінансової стійкості включає:

Аналіз складу і розміщення активів господарюючого суб’єкта по нормі, наведені в таблиці 3.

З даних таблиці 3 бачимо, що активи зростають з року в рік на 362,6 тис. грн. у 2002 році порівняно з 2001 роком і на 1433,8 тис.грн. у 2003 році, а порівняно з 2002 роком у 2003 році зростання відбулось на 1071,2 тис.грн. – з 3298.6 тис.грн. до 4369,8 тис.грн. або на 0,7%. Засоби в активах були розміщенні наступним чином: нематеріальні активи у 2003 році – 2,3 тис.грн. або 0.1%, у 2001-2002 роках вартість нематеріальних активів становила 0; основні засоби у 2001 році – 2644,4 тис.грн. або 60,5%; незавершене будівництво у 2001-2003 роках відповідно становили 580 тис.грн. або 19,8%, 225.1 тис.грн. або 6,8% і 684,8 тис.грн. або 15,7%; оборотні кошти у 2001 році – 512 тис.грн. або 17,4%, у 2002 році – 812,2 тис.грн. або 24,6% і у 2003 році – 1022,3 тис.грн. або 23,4%.

Важливим показником оцінки фінансової тривалості є темп приросту реальних активів. Реальні активи – це реально існуюче власне майно і фінансові вкладення по їхній дійсній вартості. Реальними активами не є нематеріальні активи, знос основних фондів і матеріалів, використання прибутку, позичені кошти. Темп приросту реальних активів характеризує інтенсивність нарощування майна і визначається за формулою:

,

де А – темп приросту реальних активів, %;

С – основні засоби і вкладення без обліку зносу, торгівельної націнки по нереалізованих товарах, нематеріальних активів, використаного прибутку, грош.од.;

З – запаси і витрати, грош.од.;

Д – грошові засоби і їх еквіваленти без обліку використаних коштів, грош.од.;

0 – попередній рік;

1 – поточний рік.

Таким чином , А2001-2002 становить 23%, а А2002-2003 – 34%. Тобто відбувся приріст реальних активів протягом заданих періодів, але це ще не свідчить про покращення фінансової тривалості підприємства.

Ліквідність господарюючого суб’єкта – спроможність його швидко погашати свою заборгованість. Вона визначається співвідношенням величини заборгованості і ліквідних коштів, що можуть бути використані для погашення боргів (готівка, гроші, депозити, цінні папери, що реалізуються, елементи оборотних коштів та інші). Ліквідність господарюючого суб’єкта означає ліквідність його балансу, що виражається в ступені покриття зобов’язань господарюючого суб’єкта його активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов’язань. Ліквідність означає безумовну платоспроможність господарюючого суб’єкта і припускає постійну рівність між активами і зобов’язаннями продавця як по загальній сумі, так і по термінах настання.

При оцінці ліквідності балансу використовують такі показники:

1. Коефіцієнт покриття, що визначається як відношення між оборотними коштами підприємства і сумою його короткострокових зобов’язань. У 2001 році цей коефіцієнт складав (512,0/1324)=0,4, у 2002 році – (812,2/1717,8)=0,5 і у 2003 році -(1022.3/3149,9)=0,3. це означає, що на одиницю короткострокових зобов’язань припадало, відповідно 0,4; 0,5 і 0,3 одиниці оборотних коштів. Досвід показує, що цей показник оптимальний в межах 2,0-2,5. Визначені значення досить малі, що є негативним явищем.

2. Загальний коефіцієнт ліквідності визначається шляхом ділення грошових засобів, короткострокових фінансових вкладень, розрахунку з дебіторами на розмір короткострокових зобов’язань. Для випадку, що аналізується, він складає у 2001 році (254/1324)=0,2; у 2002 році – (465.5/1717,8)0,3 та у 2003 році - (567/3149.9)=0,2. Ймовірність погашення короткострокових зобов’язань тим вище, чим вище цей коефіцієнт. Звичайно він не повинен бути менше 1. На нашому підприємстві ймовірність погашення короткострокових зобов’язань дуже малий. Оскільки значення коефіцієнта менше 1.

3. Абсолютний коефіцієнт ліквідності розраховується шляхом ділення сум грошових коштів підприємства на величину короткострокових фінансових зобов’язань. Він характеризує негативну готовність підприємства погасити свою заборгованість. З результатів розрахунків цей коефіцієнт склав у 2002 році -0,0006, у 2003 році – 0,0002. а у 2001 році його значення дорівнювало 0. Очевидно, що даний коефіцієнт за звітний період досить малий.

Для наочності складемо таблицю оцінки ліквідності балансу спиртзаводу за звітний період (таблиця 3.2.).

Табл. 3.2.

Оцінка ліквідності балансу Липницького спиртового заводу за даними балансу у 2001-2003 роках

№ п/п | Показники | Фактичне значення

2001 рік | 2002 рік | 2003 рік

1 | 2 | 3 | 4 | 5

1 | Коефіцієнт покриття | 0,4 | 0,5 | 0,3

2 | Загальний коефіцієнт ліквідності |

0,2 |

0.3 |

0,2

3 | Абсолютний коефіцієнт ліквідності |

- |

0,0006 |

0,0002

На прибуток від реалізації впливають ряд факторів зокрема:

Вплив даних факторів на прибуток від реалізації показано в таблиці 3.3.

Табл. 3.3.

Показники доходів та собівартості Липницький спиртовий завод за 2003 рік

№ п/п | Показники від минулого року | Звітний рік, тис.грн. | Минулий рік, тис.грн. | Абсолютне відхилення, тис.грн. | Відхи-лення,

%

1 | 2 | 3 | 4 | 5