Помилки працівників, що працюють з комп’ютером в адміністративно-управлінській сфері, викликають, звісно, менші за масштабами наслідки. Проте незадовільний функціональний стан користувачів комп’ютерів може викликати небажані наслідки (професійні та професійно зумовлені захворювання), що також пов’язано зі значними соціальними та економічними втратами враховуючи стрімке зростання кількості комп’ютеризованих робочих місць.

Визначення та, вивчення факторів, що впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів дозволить виділити основні причини виникнення станів напруженості, стомлення, стресу і здійснити відповідні профілактичні заходи.

Трудова діяльність користувачів комп’ютерів відбувається у певному виробничому середовищі, яке впливає на їх функціональний стан. Найбільш значимі – фізичні фактори виробничого середовища, до яких належать електромагнітні хвилі різних частотних діапазонів, електростатичні поля, шум, параметри мікроклімату та ціла низка світлотехнічних показників. Вплив хімічних та, особливо, біологічних факторів виробничого середовища на користувачів комп’ютерів – значно менший.

Трудовий процес суттєво впливає на психофізіологічні можливості користувачів комп’ютерів, оскільки їх діяльність характеризується значними статичними фізичними навантаженнями; недостатньою руховою активністю; напруженнями сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів. Окрім того, трудовий процес користувачів комп’ютерів відзначається значними інформаційними навантаженнями.

Професійні якості та виробничий досвід, які визначають внутрішні засоби діяльності, обумовлюють надійну та безпомилкову діяльність користувачів комп’ютерів, дозволяють знаходити безпечні методи розв’язання виробничих завдань навіть у нестандартних ситуаціях.

Зовнішні засоби діяльності, які в основному визначаються ергономічними показниками щодо організації робочого місця, форми та параметрів його елементів, просторового розташування основного і допоміжного устаткування, можуть суттєво знизити фізичні та Психофізіологічні навантаження, що діють на користувачів комп’ютерів.

Оскільки робота користувачів комп’ютерів частіше за все проходить за активної взаємодії з іншими людьми, то виникають питання раціоналізації міжособових відносин. Цей комплекс питань порушує як психологічні, так і соціально-психологічні аспекти трудових взаємовідносин, які також є факторами "ризику", що відчутно впливають на функціональний стан користувачів комп’ютерів.

Таким чином, на користувача комп’ютера впливає комплекс факторів. Урахування ступеня та якості впливу цих факторів на функціональний стан дозволяють розробити заходи та засоби щодо забезпечення безпеки, підвищення працездатності та збереження здоров’я користувачів комп’ютерів. У зв’язку із автоматизацією ведення обліку на Липницькому спиртовому заводі, серед користувачів комп’ютерів опинились і бухгалтера заводу.

Обладнання, яким оснащуються комп’ютеризовані робочі місця бухгалтерів може бути досить різноманітним і визначається, в основному, змістом завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте базовими елементами комп’ютеризованого робочого місця вважається відеотермінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання).

Саме від їх правильного розміщення на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.

Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків досягається такою геометрією розміщення, коли верхній край відеотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз на центр екрана. Оскільки при роботі за ВДТ найбільш сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20° від вертикалі (при такому положенні голови м’язи шиї розслабляються), то екран відеотермінала також повинен бути нахиленим назад на 20° від вертикалі.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру абетково-цифрових знаків та символів. Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ВДТ наведені в таблиці 4.1.

Табл. 4.1.

Розмір екрана по діагоналі | Відстань від екрана до очей, мм

35/38 см (14” /15”)

43 см (17”)

48 см (19”)

53 см (21”) | 600-700

700-800

800-900

900-1000

Необхідно стало розміщувати клавіатуру на поверхні робочого столу не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її переміщення та поворотів. Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-10°. Якщо у конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь то її слід розташовувати на відстані не менше як 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні окремо від столу.

Робоче місце з ВДТ слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщується. Пюпітр повинен бути рухомим і встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача, що і відеотермінал. Тримач повинен бути достатньо стійким, щоб на документах, які на ньому знаходяться, можна було проводити дописування від руки чи невеликі виправлення. Для полегшення читання рекомендується використовувати прозору лінійку, що легко пересувається по рядках. Поверхня пюпітра має бути матовою для уникнення відбиття світла при малих розмірах документа.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення–виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана ВДТ, зручність ручного керування пристроєм введення–виведення інформації в зоні досяжності Моторного поля: по висоті 900-1300 мм, по глибині 400-500 мм.

Під принтери ударної дії потрібно підкладати вібраційні килимки для гасіння вібрації та шуму.

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої тощо повинні відповідати вимогам чинних в Україні стандартів, нормативних актів з охорони праці та ДНАОП 0.00-1.31-99. Окрім того, вищезазначене обладнання закордонного виробництва повинно додатково відповідати вимогам національних стандартів держав-виробників і мати відповідну позначку на корпусі, в паспорті або іншій експлуатаційній документації.

Після введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 (з 1 вересня 1999 року) забороняється використання для виробничих потреб нових відеотерміналів, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальних периферійних пристроїв, які підлягають обов’язковій сертифікації в Україні або в стандартах на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров’я