Прийняття в експлуатацію зазначеного обладнання повинно здійснюватись тільки за умови наявності в комплекті з ним паспорта, інструкції або іншої експлуатаційної документації, перекладеної українською (або також російською) мовою.

При наявності відхилень від вимог нормативної документації можливість використання обладнання повинна бути узгоджена з Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією замовником до укладення контракту на постачання. Копії погоджень і сертифікати повинні бути долучені до паспорта або іншої експлуатаційної документації обладнання.

Відеотермінали, ЕОМ, ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої, вітчизняні та імпортні, що перебувають в експлуатації на час введення в дію ДНАОП 0.00-1.31-99 і не мають відповідного сертифіката, протягом двох років після дати введення в дію вказаного ДНАОП повинні пройти оцінку (експертизу) їх безпечності та нешкідливості для здоров’я людини, відповідності вимогам чинних в Україні стандартів, нормативно-правових актів про охорону праці в організаціях (лабораторіях), що мають дозвіл органів державного нагляду за охороною праці на проведення такої роботи.

Вимоги щодо допустимих значень неіонізуючого електромагнітного випромінювання:– 

напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ за електричною складовою не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц –2 кГц – 25 В/м,

у діапазоні частот 2 – 400 кГц – 2,5 В/м;– 

щільність магнітного потоку не повинна перевищувати:

у діапазоні частот 5 Гц – 2 кГц – 250 нТл,

у діапазоні частот 2 – 400 кГц – 25 нТл;– 

поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;– 

потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь ВДТ не повинна перевищувати 100 мкР/год.

Вимоги до клавіатури:– 

виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;– 

наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатури в межах від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;– 

висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;– 

виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;– 

наявність заглиблень посередині клавіш;– 

однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним – не більше 1,5 Н;– 

виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).

Прийнято вважати, що при виведенні на екран тільки тексту (комп’ютерна підготовка текстових оригіналів, комп’ютерний набір, редагування тексту) доцільно використовувати монохромне зображення. Застосування кольорового зображення, яке викликає більше напруження зорового аналізатора, має перевагу лише в тому випадку, коли багатоколірність допомагає сприймати і розрізняти зображення. Окрім того при наборі тексту з документа краще використовувати позитивне зображення на екрані. Це дасть змогу зменшити переадаптацію зорового аналізатора, а значить і його втомлюваність, оскільки на всіх трьох об’єктах (документі, клавіатурі та екрані) буде однаковий контраст "чорне по білому". Негативне зображення доцільно використовувати у тих випадках, коли освітленість робочого місця є невисокою і якщо зорова робота обмежується екраном ВДТ.

Висновки

Підсумовуючи вищезазначене можна зробити наступні висновки.

Кожне підприємство, незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв, в умовах ринкової економіки повинно отримувати прибуток, інакше воно банкрутує.

Прибуток – це винагорода підприємця, своєрідна плата за те , що він зумів організувати виробництво і збут продукції, ризикуючи власними грошовими ресурсами. Він є одним із важливих показників, що характеризує кінцеві результати діяльності підприємства. Одержання прибутку стимулює найбільш ефективне використання економічних ресурсів, зниження витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, освоєння нових виробництв. Більшу частину прибутку підприємство отримує від основної виробничої діяльності.

Основна мета кожного підприємства, в тому числі і підприємства, діяльність якого досліджувалась в даній роботі – максимізація прибутку, тобто виробництво максимального обсягу продукції за мінімальних витрат.

Найважливішими джерелами даних про фінансові результати та фінансовий стан підприємства є Баланс та Звіт про фінансові результати. Аналіз фінансового стану та аналіз фінансових результатів тісно взаємопов’язані один з одним. Тому, при здійсненні аналізу кінцевих результатів операційної діяльності підприємства за основу було взято результати аналізу фінансового стану підприємства.

Згідно, отриманих в ході дослідження, даних можна сказати, що Липницький спиртовий завод має не достатньо стійкий фінансовий стан, який погіршився в останньому звітному році, що є результатом нарощування об’ємів виробництва та реалізації готової продукції та збільшення її собівартості. Фінансова стійкість підприємства характеризується ростом коефіцієнта маневреності власного капіталу з одночасним збільшенням залучення коштів від зовнішніх кредиторів. У 2003 році дохід від реалізації готової продукції, робіт, послуг в абсолютній величині склав 10363,3 тис. грн., що на 5036,9 тис.грн. більше попереднього періоду. Одночасно собівартість реалізованої продукції зросла на 4176,5 тис. грн.. В цілому валовий прибуток за зріс в 2003 році в порівнянні з 2002 роком на 21,1 тис. грн. та становить 50,8 тис. грн., а 2001 році підприємство мало звалові збитки 95 тис. грн..

Податок на прибуток до бюджету не сплачується даним підприємством, оскільки протягом 2001-2003 років воно мало збитки в наростаючих темпах.

Кожне підприємство, незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв, в умовах ринкової економіки повинно отримувати прибуток, інакше воно збанкрутує. Тому в своїй діяльності фірма повинна неухильно дотримуватися наступних правил:

Враховуючи результати проведеного дослідження можна зробити висновок, що підприємство Липницький спиртовий завод в умовах ринкової економіки намагається максимально дотримуватись використовувати всі свої ресурси для нарощування об’ємів виробництва з метою отримання прибутку.

Список використаної літератури

Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" №996 – XIV від