Показники прибутковості облігацій

Доход по облігації називається відсотком, що виплачується емітентом 1 — 2 рази в рік. По закінченні терміну облігація викуповується емітентом по номінальній вартості. Якщо облігація продається нижче ціни номіналу, то доход по ній складає зазначену різницю в цінах і називається дисконтом.

Прибутковість облігації визначається двома факторами: купонними виплатами (звідси вираз «стригти купони»), що виробляються щорічно (іноді раз у квартал або півріччя), і приростом (збитком) капіталу за весь термін позики, що представляє собою різницю між ціною погашення і придбання папера.[7,c.425]

Річний купонний доход складає:

(2.6)

де Дк Рн — номінальна вартість облігації; Ік — річна купонна ставка, %.

Приріст (збиток) капіталу за весь термін позики :

(2.7)

де РПОГ — ціна погашення облігації; Рпр — ціна придбання облігації.

Якщо погашення здійснюється за номіналом, а облігація куплена з дисконтом, інвестор має приріст капіталу.

При покупці облігації за ціною з премією власник, погашаючи папір, несе збиток. Облігація з премією має прибутковість нижче зазначеної на купоні.

Сукупний річний доход по облігації (СД) являє собою суму купонних виплат і річного приросту (збитку капіталу):

(2.8)

Сукупна річна прибутковість облігації (Ісд) представляє собою відношення сукупного доходу до ціни придбання облігації:

(2.9)

Розрахунок прибутковості векселів

Прибутковість векселя залежить від двох умов, пов'язаних з датою виставлення його до оплати і датою погашення.

1. Якщо власник векселя тримає документ до дати його погашення, причому вексель розміщений за номінальною ціною з доходом у вигляді відсотка, то векселедержатель понад номінал одержує доход, рівний:

(2.10)

де ів.год — річна процентна ставка;

Рн — номінальна ціна векселя;

n — число днів від дати виставляння векселя до дати погашення.

2. Якщо вексель розміщений з дисконтом (векселедержатель бажає одержати суму раніше дати погашення векселя), а погашення здійснюється за номіналом, доход власника складає:

(2.11)

де Рдиск — дисконтна ціна векселя, по якій він розміщений.

Прибутковість векселя:

(2.12)

де Рпр — ціна (номінальна або дисконтна), по якій здійснено первинне розміщення векселя.

Різновидом векселів є депозитний сертифікат, що являє собою письмове свідчення банку-емітента про внесок коштів, що засвідчує право вкладника або його правонаступника на одержання після закінчення встановленого терміну суми внеску і відсотків по ньому.

Абсолютний розмір доходу по сертифікату визначається по формулі:

(2.13)

де і с.год — річна ставка по сертифікату

n — число місяців, на які випущений сертифікат.

Прибутковість сертифіката обчислюється за формулою:

(2.14)

3. Оцінка емітента

Для оцінки емітента найчастіше використовується фундаментальний інвестиційний аналіз, який передбачає ретельне вивчення фінансово-господарського стану емітента, прогнозування його майбутнього в контексті поточного стану та ймовірних змін зовнішнього середовища господарювання. Основною метою цього аналізу є прогнозування майбутніх доходів емітента та пов’язаних з ними дивідендів і ринкової вартості акції. Якщо розмір останньої вищий за поточну ринкову ціну, то акція вважається недооціненою, тобто її варто купувати, оскільки згодом ринкова ціна наблизиться до ринкової вартості. Якщо ринкова ціна вища за визначену вартість, акція є переоціненою і її слід продавати.

З огляду на відсутність котирування та дивідендних виплат оцінка здійснюється в такій послідовності:

розраховується вартість підприємства за допомогою дохідного підходу чи методом чистих активів;

визначається вартість однієї акції у 100-відсотковому капіталі;

обґрунтовується розмір знижки з вартості однієї акції у 100-відсотковому капіталі залежно від розміру пакета акцій, що оцінюється;

розраховується вартість однієї акції з урахуванням знижки в пакеті, що оцінюється;

оцінюється вартість пакета акцій. 

У загальному вигляді вартість пакета акцій визначається за формулою

Сп.а = (Сп / К – Зк) Кп, 

де Сп.а – вартість пакета акцій; Сп – вартість підприємства; К – кількість акцій у статутному фонді підприємства; Зк – знижка за якість пакета акцій; Кп – кількість акцій у пакеті, що оцінюється.

Основну складність являє собою визначення вартості підприємства за допомогою дохідного підходу; інші ітерації є суто алгебраїчними.

Послідовність розрахунку вартості підприємства така:

оцінка галузі та ринку підприємства з метою визначення його майбутнього місця на ринку з урахуванням зміни чинників зовнішнього середовища;

оцінка господарсько-фінансових перспектив підприємства з метою визначення майбутніх обсягів виробництва та продажів;

прогнозування грошових потоків як бази оцінки вартості;

оцінка ризиків з метою коригування майбутніх грошових потоків;

визначення вартості підприємства.

Оцінка з використанням дохідного підходу може бути застосована до будь-якого діючого підприємства, однак слід враховувати певні особливості його застосування для оцінки різних об’єктів. Так, оцінка підприємств, що працюють прибутково, перспективи розвитку яких достатньо чітко окреслені, з погляду методології не викликає труднощів. Інша справа, якщо підприємство низькоприбуткове або збиткове. У цьому випадку оцінка стає в основному базою для прийняття управлінських рішень з підвищення дохідності.

Література

Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.//Відомості Верховної Ради (ВВР) 1996, N 51, ст.292( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36 N 938-XIV ( 938-14 ) від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.339)

Закон України „Про цінні папери і фондову біржу” від 18 червня 1991 р. N 1201-XII ( в редакції Закону України від 3 червня 1999 р. N 719-XIV).

Указ Президента України „Про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку” N 968/99 від 07.08.99

Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємств. К:Либідь, 1998. – 312 с.

Бойко Т. М. Колективні інвестиції. М.: Центр колективних інвестицій, Фонд інформаційної підтримки правової економіки, 1997. — 93 с.

Гусаров В.М. Статистика: Учеб. пособие для вузов. М: Юнити, 2002. - 463 с.

Івченко В. А. Куди йде український фондовий ринок і яким шляхом?Цінні папери України. — 1998. — № . — С. 3 — 4.

Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. — К.: Т-во "Знання", КОО,