Сильні сторони: *

Різноманітний асортимент мелкоштучной здоби.*

Висока якість кондитерських виробів.

Слабкі сторони: *

невеликі обсяги виробництва спеціалізованих виробів для лікувального і профілактичного харчування.*

Застаріле обладнання.

Ресторани швидкого харчування орієнтовані виключно на окремого споживача та мають обмежену асортиментну політику, що зводить їх до несуттєвих конкурентів, а за умовами завдання (цех по випуску не менше 500 г виробів в зміну) виключає з розгляду.

4. Визначити особливості формування попиту на товар на основі мікроекономічних, психологічних, соціологічних та культурологічних теорій поведінки споживачів.

В Україні останніми роками спостерігається зниження споживання традиційно важливих продуктів – м’яса, молока, фруктів та овочів, рослинних жирів. Це стало однією із причин скорочення середньої тривалості життя та росту кількості хвороб; справа в тому, що дефіцит біологічно-активних речовин знижує імунітет, викликає передчасне старіння. Нетрадиційні технології борошняних кондитерських виробів можна оцінювати з різних точок зору, а саме: соціально-економічної, медично-біологічної та технологічної. Соціально-економічний аспект зниження калорійності має за мету збереження здоров’я, зменшення вартості виробів, розширення їх асортименту. Медико-біологічна точка зору зниження калорійності передбачає таке зниження калорійності, яке сприяло б профілактиці захворювань, зв’язаних з висококалорійним харчування .

Технологічна точка зору включає в себе заміну висококалорійних харчових речовин на низькокалорійні або безкалорійні. При цьому нова технологія повинна забезпечувати високі органолептичні та гігієнічні показники, харчову та біологічну цінність.

Дослідження обмежилося збором інформації тільки на території міста Вишгород та прилеглих регіонів.

На основі отриманих даних були побудовані діаграми, які ілюструють стан споживчого сегменту та його споживчі потреби.

Рис.4.1 Співвідношення респондентів дослідження ринку споживання кондитерських виробів за половою ознакою

Жінки, як більш активні покупці були головними суб'єктами опитування та особами, що приймали рішення про покупку. Але цей факт не говорить про те, що споживачі поділяються по аналогічній відзнаці, адже жінки можуть купляти кулінарні вироби не тільки для власногоспоживання, але й для споживанні своєї сім’ї.

Рис. 4.2. Співвідношення покупців кексів за віком у відсотках (на торгових точках “Карату”)

Рис.4.3. Співвідношення рівня доходів респондентів

Рис.4.4 Вагова частка кондитерських виробів у загальних покупках борошняних виробів мініпекарні

Медично-гігієнічні підходи до сучасних технологій виробництва кондитерських виробів у дитячому харчуванні

Основна причина дефіциту ессенціальних нутрієнтів у сучасної дитини - різке зниження енерговитрат і відповідне зменшення потреби в їжі як джерелі енергії. Наслідком цього є масове поширення дефіциту вітамінів, макро- і мікроелементів (йод, залізо, кальцій, селенів і ін.), білка, харчових волокон, що завдає істотної шкоди здоров'ю.

Ефективний шлях ліквідації зазначених дефіцитів — збагачення цими речовинами харчових продуктів масового споживання до рівня, що відповідає фізіологічним потребам дитини.

Збагачення харчових продуктів есенціальними нутрієнтами - це серйозне втручання в традиційно сформовану структуру харчування не тільки дітей, але й людини загалом, необхідність якого продиктована об'єктивними змінами способу життя, набору і харчової цінності використовуваних продуктів харчування. Тому і здійснюватися воно може тільки на основі чітко сформульованих, науково обґрунтованих і перевірених практикою медико-біологічних принципів, до яких відносяться:

1) вибір добавок, що збагачують;

2) вибір продуктів, що підлягають збагаченню;

3) регламентація гарантованого змісту харчових речовин у збагачених ними продуктах харчування;

4) розрахунок кількості (закладки) внесених з'єднань;

5) вимоги до інформації, що міститься на упакуванні збагаченого продукту;

6) оцінка реальної ефективності збагаченого продукту як джерела внесених у нього нутрієнтів.

З медико-біологічної точки зору, для збагачення варто використовувати ті ессенціальні нутрієнти, дефіцит яких реально має місце, досить широко розповсюджене і небезпечний для здоров'я (вітаміни С, групи В, фолієва кислота, йод, залізо, кальцій, білок, харчові волокна).

Збагачувати нутрієнтами потребують продукти масового споживання, доступні для всіх груп дитячого і дорослого населення і регулярно використовувані в повсякденному харчуванні (борошно і кондитерські вироби, молоко і кисломолочні продукти, сіль, напої, продукти дитячого харчування).

Винятково важливим представляється питання про вміст нутриєнтів у збагачених ними продуктах харчування. З огляду на сегментацію навколо дитячого харчування ця група звужується до групи кондитерських виробів

Регламентований зміст нутрієнтів установлюється фахівцями з гігієни харчування і затверджується органами Державного санітарно-епідеміалогічного нагляду з урахуванням фізіологічних потреб людини і зведень про середньо-добових обсягів споживання збагачуваного продукту.

Норма закладки відповідних вітамінів, мінеральних речовин, харчових волокон і ін. визначається технологами, розроблювачами відповідного збагачуваного продукту. При цьому кількість нутрієнтів, додатково внесених у збагачувані ними продукти продукти, повинно бути розраховано з урахуванням їхнього можливого природного вмісту у вихідному продукті чи сировині, використовуваній для його виготовлення, а також втрат цих нутрієнтів у процесі виробництва та зберігання.

При збагаченні харчових продуктів нутрієнтами необхідно враховувати можливість хімічного впливу добавок, що збагачують, один на одного і на компоненти збагачуваного продукту і вибирати такі їхні сполучення, форми, способи і стадії внесення, що забезпечують їхню максимальну схоронність у процесі виробництва і збереження.

Збагачення кондитерських продуктів нутрієнтами не повинно погіршувати споживчі властивості цих продуктів: зменшувати зміст і засвоюваність інших харчових речовин, що містяться в них, істотно змінювати смак, аромат, свіжість продуктів, скорочувати термін їхнього збереження.

Результати регулярних масових обстежень, проведених НДІ харчування УАМН й інших медичних організацій, свідчать про вкрай недостатнє споживання вітамінів, ряду мінеральних речовин і мікроелементів (залізо, йод, кальцій і ін.) у більшої частини дитячого і дорослого населення України.

Особливо несприятливо обстоїть справа з забезпеченістю вітаміном С, недолік якого виявляється в 80-90% обстежуваних дітей,