„Розрахунки використання основних виробничих фондів: екстенсивний і інтенсивний чинник”

До таких показників використання основних виробничих фондів відносять показники екстенсивного, iнтексивного та інтегрального використання основних виробничих фондiв. Розглянемо кожний з цих пiдвидiв.

Так, екстенсивне використання характеризує ступiнь використання фондiв за часом та за кiлькiстю.

Перший характеризує ступiнь використання календарних днiв, тобто показує, яку частку днiв року (Дк.) основні фонди знаходилися безпосередньо у роботi (Др.). Цей показник залежить, по-перше, вiд ступiня придатності основних фондів, а, по-друге, вiд режиму роботи самого пiдприємства. Це внутрiшнi фактори, якими пiдприємство може управляти та контролювати їх. Зовнiшнi фактори неконтрольованi пiдприємством, та все бiльше набувають значущостi у ринковiй економiцi - рiвень попиту на продукцію, кон’юнктура ринку послуг та iншi.

У практицi аналiзу основних виробничих фондiв уводять показники, що характеризують ступiть використання обладнання за кiлькiстю. Для цiєї мети розраховують коефiцiєнти використання основних фондів (зн.а.) та обладнання (зн.о.), що має у наявностi пiдприємство, а також коефiцiєнти використання основних виробничих фондів (зп.р.а) та обладнання (зп.р.о), якi призначенi для роботи. Щоб усвiдомити значення кожного з коефiцiєнтiв треба розглянути структуру обладнання та структуру інших основних виробничих фондів за ступiнню їх використання.

Отже, усе обладнання, що має у наявностi пiдприємство (Он) пiдроздiляють на встановлене (Овст) та невстановлене (Онвст). Невстановлене найчастiше знаходиться на складах та придбане з метою розширення виробництва чи замiни бiльш зношеного обладнання.

У свою чергу, встановлене обладнання буває:

резервним (Орез), тобто те, що не працює, але назначене для забезпечення можливого (та очiкуємого) розширення виробництва;

обладнанням, що призначене до роботи (Ороб), яке може працювати (Опр) та простоювати (Опрс).

Звiдси вищезазначенi показники можно розрахувати наступним чином:

1) коефiцiєнт використання основних фондів, що має у наявностi підприємство (зн.а.) визначає частку робочих основних фондів (Ах) у наявних (середньооблiкових) основних фондах (Аоб);

2) коефiцiєнт використання обладнання, що має у наявностi пiдприємство (зп.о.) визначає частку обладнання, що працює (Опр.) у загальної кiлькостi наявного обладнання (Он);

3) коефiцiєнт використання основних фондів, що призначенi для роботи (зп.р.а.) визначає частку основних фондів (Ах) у основних фондах, що призначенi для роботи (Ароб);

4) коефiцiєнт використання обладнання, що призначене для роботи (зп.р.о.), визначає частку обладнання, що працює (Опр) у встановленому обладнаннi (Овст)

Використання основних фондiв за кiлькiстю доповнюють матерiалами, якi характеризують їх використання за часом.

Обсяг випуску продукції та обсяг роботи з технiчного обслуговування та ремонту у значнiй мiрi залежить вiд тривалостi роботи основних виробничих фондiв упродовж року, мiсяця, доби, змiни.

При розрахунках екстенсивного використання основних виробничих фондів розрiзняють календарний, номiнальний (режимний), плановий та фактично вiдпрацьований фонди часу роботи основних виробничих фондiв (рухомого складу та обладнання). Визначемо поняття кожного з фондiв часу роботи обладнання та рухомого складу.

Календарний фонд часу визначається помноженням кiлькостi календарних днiв у перiодi, що аналiзується на 24 години.

Режимний час - це кiлькiсть годин, упродовж яких обладнання повинно працювати згiдно з передбаченим планом режиму роботи. Такий фонд часу залежить вiд встановленої для цього пiдприємства кiлькостi змiн та визначається помноженням кiлькостi змiн на їх тривалiсть.

Позарежимний час визначається рiзницею мiж повним календарним фондом часу та режимним часом. Ця рiзниця створюється внаслiдок зупинок обладнання у вихiднi днi та мiжзмiнний час.

Плановий фонд часу меньше режимного, тому що у планi звичайно передбачаються зупинки обладнання для проведення ремонту (коли неможна повнiстю запланувати його у мiжзмiнний час) та для створення резервiв на випадок нерередбачених поломок. При цьому необхiдно критично оцiнити заплановану кiлькiсть їх годин роботи, встановити наскiльки є напруженим режим використання основних фондiв, який був передбаченим у планi.

Фактично використаний фонд часу може бути меньше планового фонду на кiлькiсть станко - годин позапланових простоїв чи бiльше планового при скороченнi простоїв, що є передбаченими планом.

Така iнформацiя дозволяє провести розрахунок трьох наступних показникiв використання основних виробничих фондiв за часом :

Коефiцiєнт екстенсивного використання календарного часу (Кекст.к) показує частку фактично вiдпрацьованого основними виробничими фондами часу (Тф) у календарному (Тк).

Коефiцiент екстенсивного використання режимного часу (К екст. р) показує частку фактично вiдпрацьованого часу у режимному (Тр).

Коефiцiент екстенсивного використання планового фонду часу (Кекст. пл) показує частку фактичного фонду часу у плановому (Тпл).

Такi показники є унiверсальними i використовуються для усiх видiв обладнання, включаючи i транспортнi засоби.

Коефiцiєнт використання рухомого складу, що застосовується на практицi тiльки для оцiнки роботи транспортних засобiв має ряд суттєвих недолiкiв, головний з яких - у неможливостi повного вiдображення ступiню фактичного використання транспортних засобiв. Дiйсно, якщо на одному автотранспортному пiдприємствi б =0,7, а на iншому - 0,65, то це зовсiм не означає, що перше пiдприємство краще використовує автомобiлi нiж друге.

Так, коли на другому автотранспортному пiдприємствi автомобiлi працюють у двi змiни (Тн = 16 год.), а на першому - у одну (Тн = 8 год.), то фактичне використання рухомого складу буде вище у другого.

Показники екстенсивного використання основних виробничих фондiв у цiлому характеризують використання їх за часом та за кiлькiстю. Для оцiнки використання фондiв за продуктивнiстю використовують показники iнтенсивного завантаження фондiв.

У практиці аналізу основних фондів найбільше розповсюдження отримали використовують коефiцiєнти вiдповiдно iнтенсивного та iнтегрального завантаження обладнання.

Коефiцiєнти iнтенсивного завантаження характеризують використання основних фондів за продуктивнiстю. У практицi аналiзу ведеться розрахунок двох наступних показникiв:

1) коефiцiєнту iнтенсивного використання основних виробничих фондiв за плановою виробкою (Кiнт. пл);

2) коефiцiєнту iнтенсивного використання основних виробничих фондiв за максимально можливої виробкою (К iнт. mах).

Перший показник характеризує частку фактичної виробки