У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





обліковій практиці прийнято, що подібна справедлива вартість не повинна відрізнятися більше ніж на 10 % від справедливої вартості іншого активу, який приймає участь в обмінній операції.

Оцінка товарних запасів при їх надходженні. Отримані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається із суми фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

При надходженні запасів на підприємство їх первісна вартість формується наступним чином:

Придбання - собівартість товарних запасів, яка складається з фактичних витрат.

Виготовлення власними силами - виробнича собівартість, яка визначається за П(С)БО 16 "Витрати".

Внесення до статутного капіталу - погоджена засновниками (учасниками) підприємства к справедлива вартість.

Безоплатне одержання - справедлива вартість запасів.

Придбання в результаті обміну на подібні активи - балансова вартість переданих запасів (якщо ж вона перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість).

В результаті обміну на неподібні активи - справедлива вартість переданих запасів, збільшена (зменшена) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну.

Первісну вартість запасів у випадку їх надходження на підприємство в результаті придбання формують наступні витрати:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- затрати на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів;

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

На практиці облік транспортно-заготівельних витрат, які включаються до вартості запасів, здійснюється шляхом включення цих сум до первісної вартості запасів при їх оприбуткуванні. Але часто мають місце випадки, коли такі витрати відносяться до різних видів запасів (наприклад, при одночасній закупівлі сировини для виробництва продукції і товарів для наступного продажу). В такому випадку необхідно розподілити суму вказаних витрат, які відносяться до вартості запасів. Для рівномірного списання накопичені суми транспортно-заготівельних витрат належать щомісячному розподілу між сумою залишку запасів на кінець звітного періоду та сумою запасів, які вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані) у звітному місяці. Зробити це можна в два етапи.

Згідно з П(С)БО 9 не включаються до первісної вартості товарних запасів наступні витрати:

- понаднормові втрати і недостачі запасів;

- витрати на збут;

- відсотки за використання кредитів (в тому числі комерційних);

- адміністративні та інші подібні витрати, які відображаються в складі витрат по дебету рахунків класу 9.

Оцінка товарних запасів при їх вибутті. Товарні запаси відпускають зі складу підприємства на виробничі, господарські потреби, на сторону, для переробки і в порядку реалізації надлишкових (неліквідних) запасів.

При відпуску товарних запасів для продажу їх оцінка здійснюється за одним із методів, наведених нижче:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарних запасів - передбачає особливе маркування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасу певного виду, собівартість витраченого запасу вартість запасів, що залишилися;

середньозваженої собівартості - визначається шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця і одержаних протягом звітного місяця ;

собівартості перших за часом надходження товарних запасів (ФІФО) - базується на припущенні, що запаси використовуються в тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів;

собівартості останніх за часом надходження товарних запасів (ЛІФО) - базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності що є протилежною їх надходженню на підприємство, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продаж та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходження запасів. При використанні цього методу в примітках до фінансової звітності наводиться різниця між вартістю запасів, відображеною на дату балансу в обліку і звітності, найменшою з вартості, обчисленою в застосуванням методу середньозваженої собівартості, ФІФО, чистої вартості реалізації;

нормативних затрат - полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних норм затрат, ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися переглядатися;

ціни продажу - засновано на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів невиправдані) підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один з наведених методів.

Товарні запаси займають найбільшу питому вагу серед поточ-них витрат на всіх без винятку торгівельних підприємствах. Від того, як на підприємстві здійснюється про-цес матеріально-технічного постачання і контроль за до-триманням режиму економії у кожному підрозділі, на кож-ному робочому місці, значною мірою залежать найваж-ливіші показники роботи підприємства — обсяг реалізації, його рентабельність, а також фінансовий стан і ліквідність. У процесі фінансово-економічного аналізу ро-боти підприємства це висуває таке коло питань, які пов'я-зані з пошуком резервів зниження витрат товарних запасів і зростання на цій основі обсягів реалізації та кінцевих результатів:

- аналіз якості


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10