виробленої продукції на суму товарні витрти. Цей показник характеризує віддачу товарних запасів, тобто кількість зробленої продукції з кожного карбованця спожитих товарних запасів.
Товаровіддача ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює:
Таким чином, ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р.з кожної гривні спожитих товарних запасів вироблено продукції: фактично – 1,64 тис. грн.., по плану – 1,75 тис. грн.., тобто товаровіддіча зменшилася на -0,11 тис. грн.. ТВ = 1,64 тис. грн.. – 1,75 тис. грн.. = -0,11 тис. грн..
Товароємкість продукції, тобто відношення суми товарних витрат до вартості виробленої продукції, показує, скільки товарних запасів потрібно виробити або фактично приходиться на виробництво одиниці продукції.
Товароємкість ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює:
Таким чином, ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р.з фактично приходиться на виробництво одиниці продукції товарних запасів: фактично – 0,61 тис. грн.., по плану – 0,57 тис. грн.., тобто товароємкість збільшилася на 0,04 тис. грн.. ТВ =0,61 тис. грн.. – 0,57 тис. грн.. = 0,04 тис. грн..
Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягу виробництва і товарних витрат визначається відношенням індексу валового виробництва продукції до індексу товарних витрат; він характеризує у відносному вираженні динаміку товаровіддачі й одночасно розкриває фактори її росту.
Коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва і товарних витрат ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює:
Таким чином, коефіцієнт співвідношення темпів росту обсягів виробництва і товарних витрат ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює 0,91, товаровіддача зменшилася на 9%.
Питома вага товарних витрат у собівартості продукції — обчислюється відношенням суми матеріальних витрат до повної собівартості зробленої продукції; динаміка цього показника характеризує зміна товароємкості продукції.
Питома вага товарних витрат у собівартості продукції ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює:
Таким чином, питома вага товарних витрат у собівартості продукції ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. по відношенню факту з планом збільшилася на 0,8%, фактично – 67,5%, по плану – 66,7 %, товароємкість збільшилася на 0,8%.
Коефіцієнт товарних витрат являє собою відношення фактичної суми товарних витрат до планової, переліченої на фактичний обсяг випущеної продукції. Він показує, наскільки ощадливо використовуються матеріали в процесі виробництва, немає чи їхньої перевитрати в порівнянні з установленими нормами. Якщо коефіцієнт більше 1, то це свідчить про перевитрату товарних запасів на виробництво продукції, і навпаки, якщо менш 1, то товарні запаси використовувалися більш ощадливо.
Коефіцієнт товарних витрат ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює:
Таким чином, коефіцієнт товарних витрат ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. по дорівнює 0,82, менш 1, тобто на підприємстві товарні запаси використовувалися ощадливо.
Прибуток на гривню товарних запасів — найбільш узагальнюючий показник ефективності використання товарних запасів; визначається відношенням суми отриманого прибутку від основної діяльності на суму товарних витрат. Збільшення його рівня гарно характеризує роботу підприємства.
Прибуток на гривню товарних запасів ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. дорівнює:
Таким чином, Прибуток на гривню товарних запасів ТОВ “АТЛАНТА – Пак” за 2002р. по відношенню факту з планом збільшилася на 0,03 тис. грн., фактично від дорівнював – 0,405 тис. грн.. по плану – 0,375 тис. грн.
5.4. Особливості аналізу товарних запасів із застосуванням комп’ютерної техніки
Аналітична обробка економічної інформації дуже трудомістка сама по собі і вимагає великого обсягу різноманітних обчислень. З переходом до ринкових відносин потреба в аналітичній інформації значно збільшується. Це зв'язано насамперед з потребою розробки й обґрунтування стратегічних планів підприємств, комплексної оцінки ефективності короткострокових і довгострокових управлінських рішень. У зв'язку цим автоматизація аналітичних розрахунків став об'єктивною необхідністю.
Сучасні інформаційні технології дозволяють цілком автоматизувати обробку всіх економічних даних, у тому числі і по аналізі операційних витрат. Роль автоматизації аналітичних розрахунків полягає в наступному.
По-перше, підвищується продуктивність роботи економістів - аналітиків. Вони звільняються від технічної роботи і більше займаються творчою діяльністю, що дозволяє робити більш глибокі дослідження, вести постановку і рішення більш складних економічних задач.
По-друге, більш глибоко і всебічно досліджуються економічні явища і процеси, більш повно вивчаються фактори і виявляються резерви підвищення ефективності виробництва.
По-третє, підвищуються оперативність і якість аналізу, його загальний рівень і дієвість.
Автоматизація аналітичних розрахунків і сам аналіз піднялися на більш високий рівень із застосуванням ПЕВМ, для яких характерні висока продуктивність, надійність і простота експлуатації, наявність розвитого програмного забезпечення, діалогового режиму роботи, низька вартість і ін. На їхній базі створюються автоматизовані робочі місця (АРМ) бухгалтера, економіста, фінансиста, аналітика і т.д. ПЭВМ, з'єднані в єдину обчислювальну мережу, дозволяють перейти до комплексної автоматизації АХД.
Автоматизоване робоче місце економіста-аналітика — це сукупність інформаційно – програмно - технічних ресурсів аналітичних розрахунків, що забезпечують автоматизацію. Необхідною умовою створення АРМ аналітика є наявність технічної бази (персональних ЕОМ), бази даних про господарську діяльність підприємства, бази знань (методів і методик аналізу) і програмних засобів, що дозволяють автоматизувати рішення аналітичних задач.
Створення АРМ аналітика вимагає рішення багатьох організаційних питань, зв'язаних з методичним, технічним, програмним і інформаційним забезпеченням.
Методичне забезпечення являє собою систему загальних часток методик проведення аналізу.
Технічне забезпечення включає комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи: комп'ютери будь-яких моделей, пристрою збору, нагромадження, обробки: передачі і висновку інформації, пристрою передачі даних і ліній зв'язку й ін.
До складу програмного забезпечення входять загальносистемні і спеціальні програмні продукти. До загальносистемного програмного забезпечення відносяться універсальні програми, призначені для обробки будь-якої інформації, наприклад пакети для статистичної обробки даних, для рішення оптимізаційних задач. Спеціальне програмне забезпечення включає сукупність програм, розроблених для конкретної предметної області (у даному випадку для рішення конкретних аналітичних