При розрахунку товарообігу на майбутній період економіко-статистичним методом використовуються дані аналізу товарообігу за попередній період. Необхідно стежити за тим, щоб ці прийняті для розрахунку показники були порівнянними за рівнем роздрібних цін. Потрібно також враховувати той факт, що протягом кварталу з ряду причин можливі коливання попиту і, отже, товарообіг не може бути рівномірним протягом усього досліджуваного періоду. Тому при розподілі планового товарообігу по місяцях майбутнього кварталу потрібно враховувати, яку питому вагу займає той чи інший місяць у загальному обсязі товарообігу. Дані про ці питомі ваги можна одержати шляхом аналізу даних за аналогічний період минулого року, а якщо таких не мається - за допомогою дослідження об'єктивних причин, що впливають на попит і прогнозування його коливань.

Розподіл загального обсягу товарообігу по товарних групах провадиться на основі асортиментної структури товарообігу за попередні періоди, з урахуванням задоволення купівельного попиту, що змінюється, на окремі товари.

4.Нормування і планування товарних запасів.

Центральною ланкою механізму управління товарними запасами на рівні торговельного підприємства є нормування та планування їх обсягу.

Метою нормування товарних запасів є визначення їх оптимальних розмірів для забезпечення планового обсягу товарообороту у визначених умовах, місці та часі створення необхідних матеріальних передумов для ритмічного та безперебійного продажу товарів при найменших витратах щодо їх формування, зберігання, регулювання.

Норми товарних запасів використовуються торговельними організаціями (підприємствами) при:

- розробці планів товарного забезпечення (запасів та надходження товарів);

- визначенні обсягу оборотних коштів та необхідного розміру кредиту для їх формування;

- регулюванні завозу товарів та оперативному управлінні запасами, виявленні дефіциту або формування понаднормативних запасів (неходових, залежалих, надмірно завезених товарів);

- контролі за забезпеченням товарними запасами товарообороту, розрахунку планової суми витрат на зберігання запасів товарів;

- удосконаленні статистичного та управлінського обліку та контролю товарних запасів та діяльності підприємства в цілому.

Нормування товарних запасів може здійснюватися різними методами (рис. 1).

Рис. 1. Методи нормування товарних запасів

Суть нормування методом техніко-економічних розрахунків полягає у визначенні норм за елементами запасу, які виділяються, виходячи з цільового використання товарних ресурсів.

Загальний норматив товарних запасів дорівнює сумі потоварних нормативів, нормативу запасу товарів в дорозі та неоформлених відвантажень.

Метод техніко-економічних розрахунків має немало переваг: в ньому враховано не тільки загальний обсяг товарних запасів за вартістю, а й його речовий склад; він передбачає розробку асортиментного мінімуму для кожного магазину та контроль за його дотриманням; дає можливість простежити весь процес створення та витрачення товарних запасів; враховує умови та особливості роботи кожного підприємства - організацію завозу товарів, комплектування асортименту, порядок прийомки та підготовки товарів до продажу та інше.

Незважаючи на переваги цього методу, тривалу, (майже напіввікову) історію його удосконалення та широку пропаганду, застосування на практиці він не знайшов. Основними недоліками цього методу є:

- складність та працемісткість розрахунків;

- необхідність детальної інформації про умови торговельного процесу та постачання підприємства в плановому періоді, про кількість асортиментних різновидів, їх середню ціну, обсяг товарообороту по групах товарів, їх внутрішньо-групову структуру, витрати часу на прийомку товарів;

- неврахування фінансових можливостей підприємства щодо утворення товарних запасів.

Економіко-статистичні методи нормування товарних запасів базуються на вивченні рівня товарних запасів, що склався за минулі періоди, з врахуванням впливу окремих факторів на швидкість обігу товарів.

Перевагою методів цієї групи, які визначили популярність їх практичного застосування, є простота та непрацемісткість розрахунків. Однак їх застосування має суттєвий недолік: у встановлений норматив певною мірою переносяться упущення, що раніше мали місце в організації торговельного процесу.

Метод експертних оцінок передбачає експертне (суб'єктивне) коригування розрахункових даних, отриманих в результаті використання інших методів, з врахуванням очікуваних (прогнозованих) змін окремих факторів або закономірностей (тенденцій), що склалися.

Експертне коригування базується на особистісній (суб’єктивній) оцінці перспектив розвитку товарообороту, споживчого попиту, швидкості обігу товарів, на прогнозуванні наслідків змін факторів, що не мають кількісної оцінки.

До експертного методу звертаються в тому разі, якщо ставиться завдання, методи рішення якого невідомі, або коли отримання додаткової інформації пов'язане з великими матеріальними чи трудовими витратами, тобто коли використання інших (більш об'єктивних) методів стає неможливе або неекономічне.

В основі економіко-математичних методів лежить застосування апарату математичної статистики. Незважаючи на значну трудомісткість та складність розрахунків (застосування ЕОМ для виконання необхідних розрахунків суттєво спрощує проведення обчислювальних процедур) економіко-математичні методи все ширше використовуються в практичній діяльності по управлінню запасами, особливо на великих торговельних підприємствах та в гуртовій ланці.

Безліч реальних ситуацій обумовлює велику кількість варіантів нормування товарних запасів на основі застосування математичної статистики. Більшість з них базується на статистичному вивченні закономірностей зміни споживчого попиту, його розміру та структури; інших факторів, що визначають потребу підприємства в створенні товарних запасів.

Простішим прикладом визначення нормативу запасів в сумі або днях є метод екстраполяції (трєндовий метод), який переносить темпи, що склалися в минулому, на майбутнє.

Планування обсягу товарних запасів проводиться на основі розрахованих нормативів утворення запасів поточного зберігання, а також виходячи з умов та потреб формування інших видів запасів (сезонного зберігання та дострокового завозу, цільового призначення).

Розрахунок суми товарних запасів (в цілому по підприємству та в розрізі окремих груп товарів) провадиться за формулою:

де ТЗПЛ - планова сума товарних запасів на кінець планового періоду;

Нпз - норматив запасів товарів поточного зберігання, в днях обороту;

То - одноденний обсяг реалізації товарів у плановому періоді;

ТЗСЗ - сума запасів товарів сезонного зберігання та дострокового завозу, що планується;

ТЗцп - сума запасів товарів цільового призначення, що планується.

Ефективність розробленого плану формування товарних запасів