4
Маркетингова стратегічна програма ОАО Комбінату «Болгарська Роза»
1. Маркетингова стратегічна програма ОАО «Комбінату «Болгарська Роза».
1.1. Блок цілей ОАО «Комбінату«Болгарська Роза».
1.2. Блок господарського портфеля підприємства
Блок розширення ділової активності підприємства.
Список використаної літератури.
1. Маркетингова стратегічна програма ОАО «Комбінату «Болгарська Роза».
В умовах розвитого ринку розробка і застосування стратегії маркетингової діяльності - одна з найважливіших функцій керівників фірм вищої ланки.
Стратегія - це генеральна програма дій, що виявляє пріоритети проблем і ресурси для досягнення головної мети.
Стратегічне планування - це управлінський процес створення і підтримки стратегічної відповідності між цілями фірми, її потенційними можливостями і шансами в сфері маркетингу. Воно спирається на чітко сформульовану програмну заяву фірми, виклад допоміжних цілей і задач, здоровий господарський портфель і стратегію росту.
У стратегічному плані фірми визначається, якими саме виробництвами вона буде займатися, і викладаються задачі. Якщо виробництво включає кілька асортиментних груп, кілька товарів, марок і ринків, як виробничий комбінат «Болгарська Роза», то на кожну з цих позицій повинний бути розроблений окремий план. Усі ці плани можна позначити одним терміном - «план маркетингу».
Маркетингова програма розробляється на підставі маркетингової концепції підприємства. Центральне місце в складанні її займають визначення ринкових пріоритетів з урахуванням споживчих факторів і налагодження в зв'язку з цими пріоритетами виробництва конкретного продукту таким чином, щоб він був розкуплений і не виникло проблем з його збутом.
Розробка маркетингової програми складається з наступних елементів:
визначення цілей маркетингу;
прикидки цільового ринку;
комплексного аналізу ринку;
розробки плану і політики маркетингу;
складання маркетингової програми;
контролю за реалізацією цієї програми.
Визначення цілей маркетингу. Важливо чітко сформулювати довгострокові і короткострокові цілі фірми, а також їх кількісні і якісні параметри. Кількісними параметрами можуть бути: обсяг проектованого прибутку, обсяг продажів, частка на ринку по видах товарів, по ринкових сегментах і т.д., якісними - екологічні, репутація фірми і т.д.
Прикидка цільового ринку. На цьому етапі доцільно скласти так називану ринкову сітку, що дає картину можливостей освоєння ринку, тобто визначення цільового ринку.
Комплексне дослідження й аналіз ринку. Від рівня кваліфікаційної роботи з дослідження й аналізу ринку багато в чому залежить комерційний успіх фірми. У цій роботі використовуються системні методи.
Розробка плану і політика маркетингу. Цей процес включає наступні етапи:
збір інформації;
аналіз положення конкурентів;
сегментацію виробленої продукції;
розробку ринкової стратегії;
розробку ринкової тактики;
визначення й аналіз витрат;
контроль над виконанням маркетингової програми.
При цьому складається програма маркетингу. Це - внутріфірмовий документ. Найбільш важливі елементи програми - комплекс виробничих завдань, асортимент продукції, система заходів в області попиту на цю продукцію, реклама, канали реалізації, продажні операції і т.д.
Контроль за реалізацією програми. Головним чином це контроль за динамікою обсягу продажів, своєчасним введенням об'єктів і устаткування і т.д. Якщо спостерігається істотний відхід від наміченого ходу програми, то вона коректується. У випадку успішного досягнення поставлених цілей на порядок денний висуваються нові задачі, що визначають майбутню стратегію фірми.
План маркетингу має велике значення. Його головна мета - приведення можливості фірми в найкращу відповідність з можливостями ринку, сформованими в результаті її цілеспрямованих дій, а також приведення цих можливостей у відповідність з тими факторами ринку, що не піддаються контролю фірми.
План повинний забезпечити прибуткову роботу фірми в сучасному світі - динамічному, безупинно мінливому і надзвичайно схильному до нововведень.
Оскільки багато вихідних даних (зокрема, результати прогнозування) мають вероятнісний характер, то план маркетингу є не «законом», а гнучкою програмою дій, для чого він має не один «твердий» варіант, а як мінімум три: мінімальний, оптимальний і максимальний. Мінімальний визначає діяльність при несприятливому розвитку подій, оптимальний - при нормальному, максимальний - при найбільш сприятливому. На етапі попередньої підготовки число планів може бути більше, важливо уміти вибрати з них ці три.
Багатоваріантність плану істотно відрізняється в маркетингу від звичної для нас «директивно-розподільної» стратегії, а тому розробка цього роду планів вимагає устояних стереотипів мислення і поводження - обставина надзвичайна складне, але винятково важливе для успішної роботи на зовнішньому ринку. Різноманітний план дає можливість гнучко реагувати на зміну зовнішнього середовища як піддається нашому контролю, і привчає персонал до найважливішої маркетингової думки: не слід йти напролом там, де можна і потрібно відшукати обхідний маневр. Саме різноманітний план зводить до мінімуму неправильні дії персоналу при різкому погіршенні чи поліпшенні обстановки, а особливо при виникненні надзвичайних обставин.
У посібниках з маркетингу рекомендується завжди пам'ятати, що звичайно 20% покупців (особи, фірми, сегменти, ринки) забезпечують близько 80% суми загальних продажів і прибутку. Бажано, щоб у плані маркетингу були виділені ці ключові 20% і щоб на них був звернено максимум уваги.
Фірмі, що виходить на зовнішній ринок, треба пропонувати спочатку товари, що вона робить і продає на внутрішньому ринку, а не намагатися торгувати «чим-небудь новеньким». Природно, цей традиційний для фірми товар повинний відповідати вимогам потенційних зовнішніх покупців за цими показниками і ціні; задовольняти потреби, що конкуруючі товари або не задовольняють зовсім (що найбільш бажаний результат), або задовольняють недостатньо добре.
Виходячи з наявних товарів і прогнозів ринкової обстановки встановлюють завдання кожному відділенню фірми, обсяги продажів у фізичних одиницях і грошовому вираженні («збутові квоти»). Серед товарів виділяють звичайно нові товари, що ще не завоювали ринок, а тому потребуючі підвищеної уваги, потім - традиційні товари, що користаються стійким попитом, і, нарешті, товари «слабкі», попит на які падає, або не визначений у своїх тенденціях. Не має значення, чи йде мова про дорогі чи дешеві вироби (послуги):