Облік та аудит

1.Облік доходів і витрат звичайної діяльності підприємства.

2. Практичне завдання.

Список використаної літератури.

1.Облік доходів і витрат звичайної діяльності підприємства.

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про до-ходи від звичайної діяльності підприємства та її розкрит-тя у фінансовій звітності визначає П(С)БО 15 «Дохід».

Дохід — збільшення економічних вигод у вигляді надходження ак-тивів або зменшення зобов'язань, внаслідок чого збільшується власний капітал підприємства (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).

Під економічною вигодою розуміють потенційну мож-ливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. Прикладом збільшення активів, а отже відображення доходу в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, є зростання дебіторської заборгова-ності внаслідок відвантаження продукції з наступною оп-латою.

Доходи і витрати відображають в бухгалтерському об-ліку та включають до Звіту про фінансові результати згід-но з принципом нарахування й відповідності доходів і витрат.

У бухгалтерському обліку дохід відображають у сумі справедливої вартості активів — отриманих або тих, що мають бути отримані.

Для узагальнення в бухгалтерському обліку інформа-ції про реалізацію готової продукції (товарів, робіт, пос-луг), доходи від страхової діяльності, а також суми зни-жок, наданих покупцям, та інші вирахування з доходів Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено ра-хунок 70 «Доходи від реалізації», до якого відкривають такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»;

702 «Дохід від реалізації товарів»;

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;

704 «Вирахування з доходу».

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається, якщо він відповідає таким умовам:—

покупцеві передано ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);—

підприємство уже не здійснює управління та кон-троль за реалізованою продукцією (товарами, іншими ак-тивами);—

сума доходу (виручки) може бути достовірно виз-начена;—

існує певність щодо збільшення у результаті опера-ції економічних вигод підприємства, а витрати, пов'яза-ні з нею, можуть бути достовірно визначені.

Приклад

Підприємство відвантажило товар покупцеві на суму 900 грн., у тому числі ПДВ — 150 грн., з відстрочкою платежу на три місяці. Собівартість товару — 600 грн.

Цю операцію в реєстрах бухгалтерського обліку відоб-ражають такими проводками (табл. 1):

Таблиця 1

№ п/п |

Зміст операції |

Кореспонденція рахунків |

Сума, грн.

Дебет |

Кредит

1. |

Відображено дохід від реалізації товару покупцеві |

361 |

702 |

900

2. |

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ |

702 |

641 |

150

3. |

Списано собівартість реалізованих товарів |

902 |

281 |

600

4. |

Списано на фінансовий результат дохід від реалізації товару |

702 |

791 |

750

5. |

Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих товарів |

791 |

902 |

600

6. |

Створено резерв сумнівних боргів |

944 |

38 |

900

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звіт-ності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтер-ського обліку (П(С)БО) 16 «Витрати».

Витрати — зменшення економічних вигод у вигляді вибуття акти-вів або збільшення зобов'язань, яке призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Витрати звичайної діяльності поділяють на прямі та загальновиробничі (накладні) витрати.

До прямих витрат належать:—

прямі матеріальні витрати (вартість сировини та матеріалів, які є основою продукції, що виготовляється; куплених напівфабрикатів і комплектуючих виробів; до-поміжних та інших матеріалів, які можна безпосередньо віднести до конкретного об'єкта витрат);—

прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві про-дукції, виконанні робіт чи наданні послуг, які можуть бу-ти безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат);—

інші прямі витрати (усі інші виробничі витрати, що можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні цілі, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, витрати від браку).

До загальновиробничих (накладних) витрат нале-жать:—

витрати на управління виробництвом (оплата пра-ці апарату управління цехами, дільницями тощо; відра-хування на соціальні заходи та медичне страхування апа-рату управління цехами, дільницями; витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць та ін.);—

амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;—

амортизація нематеріальних активів загальновироб-ничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення;—

витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;—

витрати на вдосконалення технології та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи для працівників, що зайняті вдосконаленням тех-нології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, підвищення її надійності та ін.);—

витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень;—

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відраху-вання на соціальні заходи, медичне страхування робітни-ків і апарату управління виробництвом; витрати на здій-снення технологічного контролю за виробничими проце-сами та якістю продукції, робіт, послуг);—

витрати на охорону праці, техніку безпеки та охо-рону навколишнього середовища;—

інші витрати (втрати від браку, оплата простоїв та ін.).

Загальновиробничі витрати поділяють на постійні та змінні.

Виробничі витрати, згідно з Інструкцією із застосування Плану ра-хунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 р. № 291, відображають на таких рахунках:

а) на рахунку 23 «Виробництво» обліковують витрати на виробництво продукції (дебетове сальдо на рахунку на кінець періоду показує суму незавершеного вироб-ництва);

б) на рахунку 90 «Собівартість реалізації» відобража-ють собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг, фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок). Адміністративні витрати, витрати на збут та ін-ші операційні витрати не включають до виробничої собі-вартості готової та реалізованої продукції. Інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку вит-рат звітного періоду.

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субра-хунки:

901 «Собівартість реалізованої готової продукції»;

902 «Собівартість